25 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 679/1722/23
Провадження № 22-з/820/210/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши без повідомлення сторін заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, прийняття цих доказів та ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 квітня 2024 року,
встановив:
Заочним рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 квітня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (далі - ТОВ «Свеа фінанс») 39 600 грн заборгованості за кредитним договором і 2 684 грн судових витрат.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 31 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 квітня 2024 року в частині розміру заборгованості за кредитним договором і судових витрат змінено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа фінанс» 11 475 грн заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ТОВ «Свеа фінанс» на користь ОСОБА_1 1 509 грн 59 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
16 грудня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Огойка А.А., звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ «Свеа фінанс» на свою користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 681 грн 60 коп., понесених ним у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Водночас ОСОБА_1 через адвоката Огойка А.А. подав апеляційному суду заяву про приєднання до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження розміру судових витрат, понесених ним у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, а саме: договору про надання правничої допомоги від 29 серпня 2025 року №1/08-29/2025; акту прийому-передачі послуг від 16 грудня 2025 року.
17 грудня 2025 року ОСОБА_1 через адвоката Огойка А.А. звернувся до апеляційного суду з заявою про поновлення стоку на подання до суду доказів на підтвердження розміру судових витрат, понесених ним у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, посилаючись на те, що він пропустив цей строк із поважних причин, оскільки копію постанови Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2025 року отримано ним лише 12 грудня 2025 року.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В силу статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Як передбачено статтею 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Витрати на професійну правничу допомогу повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, які подаються учасником справи до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення (за умови, що до закінчення судових дебатів учасник справи зробив про це відповідну заяву).
У разі неподання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом указаного строку такі докази не приймаються судом, а заява про розподіл цих витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, залишається судом без розгляду, якщо причини пропуску строку не є поважними.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для учасника судового процесу на вчинення процесуальної дії.
Разом із поданням апеляційної скарги (а.с. 81-88) ОСОБА_1 зробив заяву про подання доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення суду.
Апеляційний суд розглянув справу без повідомлення учасників справи 10 грудня 2025 року. Враховуючи дату ухвалення апеляційним судом постанови по суті вирішеного спору, ОСОБА_1 повинен був подати докази щодо розміру понесених судових витрат до 15 грудня 2025 року.
Адвокат Огойко А.А. одержав копію постанови апеляційного суду 12 грудня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 121, 143).
Відтак ОСОБА_1 мав більш ніж достатньо часу для подання суду апеляційної інстанції доказів щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу. Наведенні ОСОБА_1 обставини не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цієї процесуальної дії, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для поновлення строку для подання доказів.
Отже заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат слід залишити без задоволення, а заяви ОСОБА_1 прийняття цих доказів та ухвалення додаткового рішення слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 126, 127, 137, 141, 270, 367, 381, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку на подання доказів про розмір судових витрат у суді апеляційної інстанції.
Заяву ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів справи письмових доказів про розмір судових витрат у суді апеляційної інстанції залишити без розгляду.
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук