23 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/22993/25
Провадження № 22-ц/820/2544/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретар Шевчук Ю.Г.,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2025 року (суддя Заворотна О.Л.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,
У серпні 2025 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
Позовні вимоги мотивував тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 , від якого народилася донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, а неповнолітня донька залишилася проживати із відповідачкою.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2025 року з позивача на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів змінились обставини щодо сімейного стану позивача, а саме, у останнього народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його дружина ОСОБА_5 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, доходів не отримує, у зв'язку з чим просив суд зменшити розмір аліментів з 1/4 частки до 1/6 частки.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Змінено розмір аліментів визначений рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2025 року та стягнено щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Суд керувався тим, що сімейний стан платника аліментів змінився, що відповідно до статі 192 СК. України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. визначеного судовим рішенням
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_2 , зменшивши аліменти до 1/6 частки доходу без урахування мінімальної гарантованої межі у 50% прожиткового мінімуму, хоча сам позивач просив про інше.
Суд неправильно встановив підстави позову, зазначивши, що позивач посилався і на зміну матеріального становища, тоді як у позовній заяві вказувалась виключно зміна сімейного стану через народження дитини. Позивач не довів жодного погіршення свого матеріального становища, оскільки перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та отримує відповідне грошове забезпечення. Окрім того, дружина ОСОБА_2 отримує відповідні виплати у зв'язку з народженням дитини.
Народження другої дитини саме по собі не є підставою для зменшення аліментів, а у конкретному випадку, навпаки, встановлено покращення фінансового стану позивача, оскільки середньомісячний дохід позивача з 28 тис. грн. зріс до 74 тис. грн. та його дружина отримує щомісячний дохід в розмірі мінімальної заробітної плати.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не погоджується із доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, такими що зводяться до переконання суду апеляційної інстанції щодо необхідності доведення окремої підстави зменшення аліментів, а саме - погіршення матеріального становища позивача. Оскільки доводи апелянта не впливають на фактичні справи, які встановлені судом першої інстанції відповідно до норм чинного законодавства, то просить суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення першої інстанції без змін.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Хомяк О.М. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 адвокат Кримчак О.А. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 . Неповнолітня дитина проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2025 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повнолітня.
Постановою державного виконавця ВП № 78351877 від 12 червня 2025 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 686/3579/25 від 28 травня 2025 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку щомісячно, починаючи з 06 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 18 травня 2024 року, про що видано свідоцтво серія НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , про що видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Із довідки в/ч НОМЕР_1 від 05 серпня 2025 року № 35/2338 вбачається, що ОСОБА_2 проходить військову службу за контрактом.
Згідно інформації з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела доходів від 02 жовтня 2025 року, ОСОБА_2 отримує грошове забезпечення, розмір якого залежить від характеру виконання завдань військової служби.
Згідно відомостей Пенсійного фонду України (форма ОК-5) ОСОБА_5 отримує виплати у зв'язку із народженням дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_2 посилався на те, що у нього змінився сімейний стан, у зв'язку з народженням у другому шлюбі малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що на підставі положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду:від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22),від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження№ 61-10748 св 23).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд першої інстанції, установивши, що змінився сімейний стан ОСОБА_2 , а саме, народження від іншого шлюбу сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання якої останній теж несе витрати, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказана обставина є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь ОСОБА_1 з 1/4 на 1/6 частин. Народження другої дитини спричинило і зміну матеріального стану позивача, оскільки зазначена обставина потребує додаткових фінансових витрат.
Твердження апелянта щодо виходу судом першої інстанції за межі позовних вимог, оскільки позивач просив зменшити розмір аліментів до 1/6 частини заробітку(доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є помилковими, оскільки таке обмеження визначено вже самим законом ( ч.2 ст.182 СК України).
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення - залишити без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 грудня 2025 року.
Судді: Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк