Справа № 354/184/18
Провадження № 22-ц/4808/1990/25
Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.
Суддя-доповідач Мальцева
26 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Мальцевої Є.Є., ознайомившись із апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Казанцевої Руслани Ростиславівни на рішення Яремчанського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Купровської Я.М., треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Яремчанського міського нотаріального округу Питлюк Василь Іванович та приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу Данилів Тамара Дмитрівна, про визнання недійсними довіреності, договорів купівлі-продажу земельної ділянки та витребування земельної ділянки,
Яремчанський міськрайонний суд Івано-Франківської області рішенням від 04 грудня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Купровської Я.М., треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Яремчанського міського нотаріального округу Питлюк В.І. та приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу Данилів Т.Д., про визнання недійсними довіреності, договорів купівлі-продажу земельної ділянки та витребування земельної ділянки відмовив.
Не погодившись із таким рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Казанцева Р.Р. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, яка не відповідає вимогам процесуального закону, не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження з таких підстав.
Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України з огляду з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, сума судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Тобто, для визначення ставки судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, необхідно визначити суму судового збору, яка підлягала сплаті на момент звернення з відповідним позовом.
Установлено, що позов у даній справі було подано в 2018 році, тому судовий збір підлягає сплаті за ставками, які були встановлені законом станом на 01 січня 2018 року.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1762, 00 грн.
Вбачається, що позивачем заявлено одночасно немайнові (про визнання недійсними довіреності, договорів купівлі-продажу земельної ділянки) та майнову ( про витребування земельної ділянки) вимоги.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на дату звернення із позовом) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Що стосується вимог немайнового характеру (про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу земельної ділянки), то згідно з пп. 2 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на дату звернення із позовом) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, апелянту необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру (про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу земельної ділянки) у сумі 2 114, 40 грн (2 х (1762,00 х 0,4) х 150%) за такими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ /22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37951998
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA418999980313131206080009612
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Щодо майнової вимоги про витребування земельної ділянки апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на дату звернення із позовом) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач у справі. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Із апеляційної скарги не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (вартості земельної ділянки, яку позивач просить витребувати), тому суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за дану майнову вимогу при поданні апеляційної скарги.
Оскільки з поданої апеляційної скарги неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогами майнового характеру, заявник зобов'язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимог майнового характеру, надавши належні докази вартості спірного нерухомого майна (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до норм закону на наведені вище реквізити.
На підтвердження сплати судового збору до апеляційного суду необхідно надати документи про його оплату.
Крім того у порушення вимог статті 356 ЦПК України апелянт в апеляційній скарзі не зазначила, у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду першої інстанції (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та/або неправильність установлення обставин, які мають значення для справи) (п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України), що перешкоджає визначити межі розгляду справи апеляційним судом та позбавляє відповідачів права подати та обґрунтувати свої заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги.
Підставами апеляційного оскарження можуть бути помилки суду першої інстанцій не лише в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але й в питаннях встановлення фактичних обставин справи.
В свою чергу, порушення норм права може виявлятися у: застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації; незастосуванні норми, яку належало застосувати; наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.
Апеляційна скарга позивача в частині обґрунтувань вимог не містить зазначення того, в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, або неправильного встановлення фактичних обставин справи.
Отже, для відповідності вимогам статті 356 ЦПК України скаржнику необхідно належним чином викласти, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тобто скарга залишається без руху, про що повідомляється скаржник і йому надається строк для усунення недоліків.
За таких обставин апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Казанцевої Р.Р. на рішення Яремчанського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2025 року залишити без руху та надати строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, а саме надати докази сплати судового збору та надати апеляційну скаргу в новій редакції, в якій вказати у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Казанцевої Руслани Ростиславівни на рішення Яремчанського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2025 року залишити без руху та надати скаржнику термін протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
У випадку невиконання у встановлений строк зазначених вимог, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Є. Мальцева