Справа № 550/1161/25
Провадження № 3/550/471/25
24 грудня 2025 року селище Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І.,
при секретарі судового засідання - Шукевич Н.В.,
за участю прокурора - Пантася В.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Полтавського управління ДВБ Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
ОСОБА_1 , колишній поліцейський взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», Закону України №3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно,без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 14.06.2025), за неохоплений період раніше поданих декларацій (01.01.2025 - 14.05.2025), а саме лише о 15:42 17.06.2025 подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме при звільненні, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні прокурор просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та просив накласти штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумі доходів громадян.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнав, та вказав, що дійсно вчинив адміністративне правопорушення у зв'язку з тим, що не дуже обізнаний в термінах в які потрібно було подати декларації, просив суворо не карати.
У відповідності зі ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свободи громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, повага до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) правопорушення, пов'язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-« ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Приміткою до ст.172-6 КУпАП встановлено, що суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейські є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Частиною 2 ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що на працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше доданими деклараціями.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №36-2025 від 19.08.2025; рапортом від 19.08.2025 про виявлення факту порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП; повідомленням НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №5070/41/46-2025 від 20.06.2025; копією декларації перед звільненням особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 17.06.2025; копією листа ознайомлення; копією присяги працівника поліції України; копією листа-попередження; копією попередження; копією пам'ятки; поясненнями правопорушника.
Так, ОСОБА_1 від 14.05.2025 будучи звільненим з посади поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, 17.06.2025 о 15:42 подав декларацію при звільненні, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 декларацію при звільненні, (яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII повинен був подати до 14.06.2025) подав 17.06.2025, тобто несвоєчасно.
Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв'язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
Доказів поважності причин неподання останнім у визначений законом строк, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік, матеріали справи про адміністративні правопорушення не містять, як і не було їх встановлено під час судового розгляду. Об'єктивних причин, які б перешкоджали ОСОБА_1 подати декларацію у встановлений строк, не встановлено.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Статтею 5 Конвенції ООН проти корупції, ратифікованої Україною Законом №251-V від 18.10.2006 року,передбачено, що кожна Держава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності (п.1). Кожна Держава-учасниця прагне періодично проводити оцінку відповідних правових інструментів й адміністративних заходів з метою визначення їхньої адекватності з точки зору запобігання корупції та боротьби з нею (ч.3).
Корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою зазначеною у ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (ст.1 вказаного Закону).
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.
Разом з тим, в суспільстві не повинно бути сумнівів у порядності (доброчесності) публічної служби, тому за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, особа повинна нести відповідальність, передбачену Законом.
Враховуючи обставини вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, вважаю необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, яке буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 гривні.
На підставі викладеного, керуючись ст.172-6, ст.ст.248,251,252,268,280,283, КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одну тисячу сімсот грн 00 коп.) на (UA138999980313060106000016704, одержувач: ГУК у Полт.обл./тг смт Чутове/21081100, КЗПО: 37959255, банк: Казначейство України (ЕАП).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 3400 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України у розмірі 605,60 грн на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ст. 285 КУпАП копію постанови, після її оголошення протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.
Суддя О.І. Михайлюк