Справа № 550/1526/25
Провадження №1-кп/550/265/25
24 грудня 2025 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2025 за № 12025175450000273 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще. Чутове, Чутівського району, Полтавської області, українець, громадянин України, із професійно-технічною освітою, працюючий на посаді електромонтера з експлуатації розподільчих мереж 4 групи ПОФ АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
20 листопада 2025 року, близько 19:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні літньої кухні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 де в цей час також перебувала його дружина ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив з нею сварку, під час якої вирішив спричинити їй тілесні ушкодження.
Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_4 , 20 листопада 2025 року близько 19:30 год., перебуваючи у приміщенні літньої кухні, що розташована за вищевказаною адресою, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень своїй дружині ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, пальцями правої руки стиснутими в кулак, наніс ОСОБА_5 один удар в ділянку лівого ока в результаті чого остання сіла на диван. Після цього ОСОБА_4 , взявши в праву руку плоскогубці чорно-синього кольору з написом «Danmi», які лежали на столі, кинув їх в праву скроневу ділянку голови ОСОБА_5 , чим заподіяв шкоду її здоров'ю у вигляді порушення анатомічної цілісності та фізіологічних функцій тканин.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 отримала наступні тілесні ушкодження: садно в правій скроневій ділянці голови та синець (гематома) побіля лівого ока, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в умисному нанесенні ОСОБА_5 легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано та надав суду показання про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, а саме зазначив, що потерпіла ОСОБА_5 є його дружиною. 20 листопада 2025 року приблизно між 17:00 та 20:00 год., повернувся додому в пригніченому стані, потім зайшовши до приміщенні літньої кухні, що розташована по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклої сварки, наніс останній один удар в ділянку лівого ока в результаті чого ОСОБА_5 сіла на диван. Після цього взяв в праву руку плоскогубці, які лежали на столі, кинув їх в праву скроневу ділянку голови ОСОБА_5 . З приводу вчиненого щиро каявся, просив суворо не карати, обіцяв більше подібних дій не вчиняти.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 дала показання, що обвинувачений ОСОБА_4 є її чоловіком. 20 листопада 2025 року близько 19 год., знаходилася у приміщенні літньої кухні до якої зайшов її чоловік ОСОБА_4 , і під час сварки ОСОБА_4 наніс їй один удар в ділянку лівого ока. Після цього він взяв в праву руку плоскогубці, які лежали на столі, кинув їх та влучив мені в праву скроневу ділянку голови. Також, потерпіла вказала, що вона не має жодних претензій до обвинуваченого, на даний час вони знаходяться у приязних стосунках, та просила сурово не карати обвинуваченого, також вважала, що даний інцидент більше не повториться.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 , є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.
Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченої про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.
З'ясувавши правильність розуміння обвинуваченою суті пред'явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, та обмежився допитом обвинуваченої та потерпілої, а також вивченням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, так як показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За встановлених під час судового розгляду обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в пред'явленому йому обвинуваченні та кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 , а так само обставин, які б виключали злочинність діяння, або були б підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується ст.50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до класифікації, визначеної ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України відноситься до кримінального проступку.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що він: згідно з характеристики за місцем роботи, виданої Полтавським обєднанням філії АТ «Полтаваобленерго» №8, ОСОБА_4 характеризується позитивно; відповідно до довідки виконавчого комітету Чутівської селищної ради №02.1-05/525 від 26.11.2025 ОСОБА_4 депутатом Чутівської селищної ради не являється, до виконавчого комітету селищної ради надходили повідомлення від 11.07.025 та від 15.11.2025 що ОСОБА_4 вчиняв домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 ; відповідно до довідки КНП «Чутівська ЦРЛ» №983 від 24.11.2025 на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; відповідно до довідки №821/25/28-25 від 24.11.2025 ОСОБА_4 на обліку Полтавського районного сектору №8 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області не перебуває; відповідно до довідки №43-25112025/53707 від 24.11.2025 на вимогу про судимість, ОСОБА_4 раніше не судимий; відповідно до посвідчення № 4 працюює на посаді електромонтера з експлуатації розподільчих мереж 4 групи ПОФ АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до кримінального проступку, він має постійне місце проживання, працює на посаді електромонтера з експлуатації розподільчих мереж 4 групи ПОФ АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», вину визнав повністю та щиро розкаявся, вжив заходів щодо примирення з потерпілою, в зв'язку з чим остання не наполягала на суворому покаранні, враховуючи також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.
Перешкод для призначення даного виду покарання судом не встановлено та не надані такі дані до матеріалів справи.
Крім того, на думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
Відповідно до ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, суд може застосувати до обвинуваченого такі обмежувальні заходи:
- заборону перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
- обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
- заборону наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
- заборону листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; - направлення для проходження програми для кривдників.
Згідно із вимогами ч. 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
З матеріалів провадження вбачається, що у цьому кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_4 спричинив умисне легке тілесне ушкодження своїй дружині. Також, суд враховує дані, наведені у довідці виконавчого комітету Чутівської селищної ради №02.1-05/525 від 26.11.2025 згідно якої, до виконавчого комітету селищної ради надходили повідомлення від 11.07.025 та від 15.11.2025 що ОСОБА_4 вчиняв домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 .
Відтак суд вважає, що з метою необхідності зміни насильницької поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 у майбутньому та формування у нього неагресивної моделі поведінки у стосунках, як з потерпілою, так і з оточуючими, до обвинуваченого слід застосувати обмежувальні заходи у вигляді направлення ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Суд вважає, що такі обмежувальні заходи, із покладенням обов'язку проходження програми для кривдників, будуть сприяти виправленню обвинуваченого, а призначене судом покарання та обмежувальні заходи у своїй сукупності будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ч. 6 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 125 ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
На підставі ч. 2 ст. 76 КК України та п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обмежувальні заходи, поклавши на нього обов'язок пройти програму для кривдників протягом трьох місяців.
Направити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до уповноваженого органу з питань пробації для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі - плоскогубці чорно-синього кольору з написом «Danmi», передані на відповідальне зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_5 - вважати повернутими, як їй належні.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1