Справа № 510/1727/21
Провадження № 2/510/221/25
12.11.2025 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,
за участю: секретаря - Березенко С.П.,
розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернулась до суду із позовними вимогами до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно у вигляді: житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 та нарахованої але невиплаченої заробітної плати державним підприємством «РМТП» в сумі 21584,71 грн. Згодом, представник позивача уточнила свої позовні вимоги та просила визнати в порядку спадкування право власності лише на невиплачену заробітну платню.
В ході розгляду справи ОСОБА_3 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, а саме на спірний житловий будинок.
Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_4 надала суду, заяву в якій наполягала на задоволенні первісних уточнених позовних вимог, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 визнала, вважає, що зустрічна позовна заява підлягає задоволенню, просила розглянути справу у її відсутності та без участі позивача ОСОБА_1 .
Відповідач за первісним позовом первісні позовні вимоги визнав та третя особа за зустрічним ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення зустрічних позовних вимог, просила розглянути справу у її відсутності.
Ухвалою суду від 10.11.2023р. було відкрите провадження по справі та призначене підготовче судове засідання 05.12.2023 року на 09:30 год.
Ухвалами суду від 30.01.2024р. первісна та зустрічна позовні заяви були залишені без руху.
Ухвалою суду від 22.04.2024р. позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, об'єднано в одне провадження для подальшого розгляду по суті.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Право власності спадкодавця підтверджується свідоцтвом про право власності від 27.03.1987 р., за № 51/87, реєстр № 688, згідно якого ОСОБА_6 належить 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_2 та 1/4 частина на зазначений житловий будинок, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.03.1987 р. за № 51/87, реєстр № 690. частина житлового будинку належала ОСОБА_7 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.03.1987 р., реєстр № 690.
На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядилась належним їй майном, заповіт не залишила. Тому спадкоємство здійснюється за законом. Так, спадкоємцем першої черги після її смерті був її син ОСОБА_7 . Чоловік помер раніше ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) У встановлений законодавством 6-ти місячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Спадкова справа не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 20.11.2023р. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На момент відкриття спадщини, син спадкодавця ОСОБА_7 проживав разом із спадкодавцем, що підтверджується будинковою книгою. Однак, він не встиг її юридично оформити.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 . За життя йому належало: житловий будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , частини прийняв після смерті матері, частина належала йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.03.1987 р., реєстр № 690 та грошові кошти у вигляді нарахованої але не невиплаченої заробітної плати державним підприємством «Ренійський морський торгівельний порт», в розмірі 21582, 71 грн.
За життя він не розпорядився належним йому майном, заповіт не залишив. Так, із спадкової справи № 134/2021, яка відкрита після смерті ОСОБА_7 , вбачається, що у встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 його сестра ОСОБА_1 звернулась до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадщину на вищевказане спадкове майно та не заявила про відмову від неї. .
ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що нотаріусом були винесені відповідні постанови. Після смерті ОСОБА_1 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Так, в ході судового розгляду справи, ОСОБА_3 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_1 із вимогами про визнання за ним права власності на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 як добросовісний набувач.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була досягнута домовленість про купівлю-продаж спірного житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 . 10.11.2021р. сторони уклали між собою відповідний письмовий договір. ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 обумовлену суму, а він передав нерухомість в натурі та ключі. Так як, згідно законодавства подібні договори підлягають нотаріальному посвідченню, ОСОБА_3 запропонував відповідачу привести їх домовленість у відповідності до вимог закону. Однак, з'ясувалось, що відповідач ОСОБА_1 не завершила оформлення своїх спадкових справ після ОСОБА_7 . Про ці обставини позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_8 не було відомо до укладання договору. Особисто ОСОБА_1 запевнила, що усі питання вирішать та оформлять правочин.
Таким чином, на момент оформлення сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_1 (продавець) не мала на це право. Враховуючи вищенаведене, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 був вимушений звернутися із позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку про задоволення первісних уточнених позовних вимог ОСОБА_9 та задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, ОСОБА_7 є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_5 її син ОСОБА_7 прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_7 . Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Сестра спадкодавця - ОСОБА_1 у передбачений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, інші спадкоємців не має. Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадщину у вигляді житлового будинку та невиплаченої заробітної плати, в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.
Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадкове майно в порядку ст.ст. 1268-1270 ЦК України, однак, не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, у зв'язку із чим в даний час він вимушений звернутися до суду із позовом.
Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає, що згідно матеріалів справи, встановлено, що при укладанні договору купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була досягнута угода по всіх істотних умовах: ОСОБА_1 передані гроші, а позивачу за зустрічними позовом ОСОБА_3 - об'єкт нерухомості. Відповідач жодного разу не висунула вимоги щодо повернення вказаного нерухомого майна, не заперечувала проти визнання права власності за ОСОБА_3 .
В ході судового розгляду відповідачі ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 надали заяви де не заперечували проти задоволення зустрічних позовних вимог, не заперечували визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок.
Відповідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
На підставі ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Частиною 1 ст. 397 ЦК України, передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Згідно ч. 3 ст. 397 ЦК України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Так, ОСОБА_3 набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку ст. 330 ЦК України, як добросовісний набувач, придбавши об'єкт нерухомості у відповідача, який вона фактично не мала права відчужувати, оскільки не завершили оформлення спадкових справ.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Підстав, які не дозволяють визнання права власності за позивачем ОСОБА_3 , судом не встановлено. Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 як за добросовісним набувачем, право власності на житловий будинок.
З урахуванням викладених сторонами та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити первісні та зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 330,388, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Первісні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на грошові кошти у вигляді нарахованої але не невиплаченої заробітної плати Державним підприємством «Ренійський морський торгівельний порт», в розмірі 21582, 71 грн.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков