Справа №522/23842/25-Е
Провадження №2-адр/522/27/25
25 грудня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Карпової Ольги Вікторівни про ухвалення додаткового рішення,-
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (уточненим).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2025 року адміністративний позов - задоволено частково. Скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.06.2025 року №ЮР/2601/1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 , суму сплаченого судового збору у розмірі 484,48 гривень.
Під час ухвалення рішення судом першої інстанції не вирішено питання про розподіл судових витрат.
17 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника представника ОСОБА_1 - адвоката Карпової Ольги Вікторівни про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 гривень.
Ухвалою суду від 19 грудня 2025 року заяву прийнято до розгляду. Встановлено, що розгляд заяви здійснюватиметься без повідомлення сторін.
Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4, 5 ст.250 КАС України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
29 вересня 2025 року між адвокатом Карповою Ольгою Вікторівною та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правничої допомоги №11329, за яким Клієнт доручає, а Адвокат зобов'язується надати йому правову допомогу, відповідно до умов договору, та захист (представництво) інтересів в ГУ НП в Одеській та інших областях, судах загальної юрисдикції, Одеському апеляційному суді, прокуратурі, управлінні служби безпеки України, будь-яких адміністративних судах, будь-яких апеляційних адміністративних судах, будь-яких відділах виконавчої служби, органах опіки та піклування, районних адміністраціях, ЦНАП, будь-яких військових частинах, ВЛК будь-якого рівня, в тому числі ЦВЛК, Міністерстві оборони України, будь-яких ТЦК та СП, інших установах, органах та підприємствах незалежно від форми власності, з правом підпису, подачі та отримання процесуальних документів, з правом подачі позовних заяв, заперечень, пояснень, відзивів, клопотань, скарг, у тому числі адвокатських запитів, рапортів, з правом участі у судових засіданнях без обмежень повноважень та слідчих діях.
29 вересня 2025 року між адвокатом Карповою Ольгою Вікторівною та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до договору від 29.09.2025 року №11329, за яким сторони погодили надання послуги у вигляді представництва інтересів в суді першої інстанції, пов'язаного з оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно детального опису робіт до договору, адвокатом було надано наступні види послуг:
- консультація - 2 000,00 гривень.
- складання позову - 7 000,00 гривень;
- складання уточненої позовної заяви - 3 000,00 гривень;
- складання клопотання про долучення доказів - 1500,00 гривень;
- складання заяви про ухвалення додаткового рішення 1 500,00 гривень.
Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу склав 15 000,00 гривень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.252 КАС України).
Враховуючи, що справа №420/13165/24 розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то судом розглянуто заяву про ухвалення додаткового рішення у письмовому провадженні.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Частинами 4-7 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Дослідивши зміст наданих адвокатом доказів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, складність справи, об'єму наданих послуг, суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн є неспівмірними зі складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг позивачу у даній справ.
Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги
Суд вважає, що чинне процесуальне законодавство не містить заборони щодо права суду на зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за умови, що заявлений розмір таких витрат не відповідає принципу пропорційності, розумності та справедливості, а самі витрати не є фактичними та неминучими.
Тому, під час визначення розміру витрат на професійну правничої допомоги суд повинен встановити наступне:
- чи обґрунтувала особа понесення таких витрат належними та допустимими доказами;
- чи відповідає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу принципам пропорційності, розумності, та справедливості;
- чи є такі витрати фактичними та неминучими?.
На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.
Щодо витрат, пов'язаних із наданням двох усних консультацій, суд зазначає наступне.
На думку суду такі витрати є виключною ініціативою представника, оскільки, позивач участі у судових засіданнях - не брав, власну позицію щодо справи - не висловлював, а позовна заява та інші процесуальні документи складалися безпосередньо адвокатом, будь-яких заяв або клопотань самостійно - не подавав. Будь-яких доводів на підтвердження того, що надання такої послуги як консультація не є невідворотною та неминучою - позивачем надано не було. Окрім того, у змісті позовної заяви та акті приймання передачі не розкрито з приводу якого саме питання (яких документів) надавалася така консультація. Тому, суд вважає, що підстави для відшкодування витрат за зазначену послугу - відсутні.
Щодо витрат на складання та подання позову, суд зазначає наступне.
Сама позовна заява не є значною за змістом.
У додатках до позовної заяви містяться лише ті документи, які перебувають у розпорядженні позивача. Тому, отримати зазначені документи не потребує докладання будь-яких додаткових зусиль зі сторони представника позивача.
У додатках до позовної заяви наявні документи, отримані представником позивача самостійно, в тому числі шляхом подання адвокатського запиту.
Суд звертає увагу на те, що зазначена категорія справ - характеризується низькою складністю для якої характерна типова форма позовної заяви.
Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини чітко врегульовані чинним законодавством. Між нормами прави відсутні будь-які колізії, що свідчить про сталість та єдність законодавства у цій сфері.
При цьому, судова практика у цій сфері стала та узгоджена між собою, що не вимагає від представника витрати значного часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій.
На думку суду, справа не становить значного суспільного інтересу, та впливає виключно на майнові відносини, що виникають між позивачем та відповідачами. Інтереси будь-яких інших осіб рішення по справі не зачіпає.
Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку, що витрати за надання такої послуги, за умови їх відповідності критеріям розумності, справедливості та співмірності повинні становити 3 000,00 гривень.
Щодо витрат, пов'язаних зі складанням уточненої позовної заяви, суд зазначає наступне.
29 жовтня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якій позивач просить суд визнати скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.06.2025 року №ЮР/2601/1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити, стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 моральну шкоду у розмірі 50 000,00 гривень та здійснити розподіл судових витрат.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві 10-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
05 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Карпової Ольги Вікторівни надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою усі зазначені в ухвалі суду від 30.10.2025 року недоліки - усунуто
05 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Карпової Ольги Вікторівни про уточнення позовних вимог.
Подання уточненої позовної заяви в даному конкретному випадку зумовлено не зміною суспільних правовідносин, правової позиції тощо, а тим, що первісний позов не відповідав вимогам, встановленим КАС України, у зв'язку з чим, суд доходить до висновку про те, що такі витрати відшкодуванню - не підлягають.
Щодо витрати, пов'язаної зі складанням та поданням клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, суд зазначає наступне.
09 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Карпової Ольги Вікторівни про долучення доказів.
Тому, враховуючи обсяг такої заяви, їх зміст, суд вважає, що розмір витрат за складання та подання такої заяв, який би відповідав критерія розумності та справедливості, повинен становити 200,00 гривень.
Щодо витрат на підготовку та складання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Постанова ОП КГС ВС від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 містить висновок про те, що заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Тобто, це витрати, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги і не відносяться до витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи.
Подібна за змістом правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21.
За таких обставин, суд вважає, що витрати за підготовку на складання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.
Враховуючи фактичний об'єм наданих послуг, в розрізі критеріїв їх реальності та необхідності, суд дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 3 200,00 гривень які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись ст. ст.132, 137, 139, 243, 246, 252, 255, 293, 295 КАС України суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Карпової Ольги Вікторівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ - НОМЕР_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень 00 (нуль) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки, встановлені КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено та підписано 25 грудня 2025 року.
Суддя Косіцина В.В.
25.12.25