Справа № 127/21780/25
Провадження № 33/801/1331/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Іщук Т. П.
Доповідач: Ковальська І. А.
25 грудня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді Ковальської І.А.,
з секретарем судового засідання Кузик В.С.,
за участю:
захисника
у режимі відеоконференції Конюшко Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця клопотання захисника Конюшко Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , поновлення строків на апеляційне оскарження на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2025, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до постанови, Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2025 - 05.07.2025 о 23.15 год у м. Вінниці на вул. Київська,175, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Land Cruiser 150», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в установленому законом порядку у лікаря-нарколога, висновок № 0412, результат - 0,61‰.
На вказану постанову суду захисник Конюшко Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій не погоджується з постановою, вважає її необґрунтованою та безпідставною, на думку апелянта розгляд справи суддею проводився упереджено, під час розгляду справи було не повно, не об'єктивно досліджено докази, які мали значення по справі, що призвело до винесення постанови з порушеннями.
При цьому, апелянт додає клопотання у якому просить поновити строки на апеляційне оскарження.
Клопотання мотивує тим, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2025 особу було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП із накладенням відповідного адміністративного стягнення. З таким судовим рішенням особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисник категорично не погоджуються, вважаючи, що воно не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Як зазначається у клопотанні, первинна апеляційна скарга була подана 24.10.2025, тобто у межах строку, передбаченого КУпАП, що підтверджується поштовим конвертом. Водночас постановою Вінницького апеляційного суду від 07.11.2025 апеляційну скаргу було повернуто адвокату з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження. Вказану постанову захисник отримав лише 05.12.2025 та після ознайомлення з її змістом 09.12.2025 одразу повторно подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення процесуального строку.
При цьому у клопотанні звертається увага на те, що апеляційний суд помилково зазначив, що апеляційна скарга була подана 03.11.2025 відповідно до штемпеля поштового відділення, хоча фактично відправлення здійснювалося з міста Києва саме 24.10.2025, що підтверджується відповідним поштовим штемпелем, а обставини проставлення іншої дати прийняття відправлення залишилися нез'ясованими.
Крім того, постановою Вінницького апеляційного суду від 10.11.2025 апеляційну скаргу було повернуто з підстав її не підписання заявником. Разом із тим зазначена постанова захиснику не вручалася, а про її існування він дізнався лише 05.12.2025 після отримання попередньої постанови апеляційного суду, після чого апеляційна скарга була негайно подана повторно разом із клопотанням про поновлення строку.
У клопотанні також наголошується, що дві первинні апеляційні скарги подавалися без пропуску строку, а повторне звернення із апеляційною скаргою зумовлене виключно поверненням таких скарг судом апеляційної інстанції та несвоєчасним отриманням відповідних судових рішень.
Окремо зазначається, що постанова суду першої інстанції до цього часу не була належним чином вручена ані особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ані її захиснику, у зв'язку з чим відлік процесуального строку на апеляційне оскарження не може вважатися таким, що розпочався у встановленому законом порядку.
Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Григоров проти України», заявник зазначає, що неможливо очікувати подання апеляційної скарги до моменту отримання та ознайомлення з повним текстом судового рішення, а несвоєчасне вручення такого рішення позбавляє особу реальної можливості реалізувати право на доступ до суду.
Таким чином, у клопотанні робиться висновок, що пропуск строку апеляційного оскарження зумовлений об'єктивними та поважними причинами, які не залежали від волі заявника та його захисника, а поновлення такого строку є необхідним для забезпечення права на справедливий судовий розгляд і ефективний судовий захист
Суд вислухавши позицію сторони захисту, який просив задовільнити клопотання та поновити строки на апеляційне оскарження, дослідивши обставини клопотання та матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення строку на подачу скарги повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Відповідно до вимог ст. 289 КУпАП пропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин, і вирішення цього питання, в даному випадку, покладається на суд.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Із матеріалів справи вбачається, що постанова суду винесена 17.10.2025, тобто останній день подачі апеляційної скарги - 27.10.2025.
Як зазначає заявник, первинна апеляційна скарга була подана 24.10.2025 засобами поштового зв'язку.
У пункті 58 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 зазначено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.
Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання.
На поштовому конверті міститься відбиток поштового календарного штемпеля із зазначеною на ньому датою - «03.11.2025», що свідчить про те, що датою подання кореспонденції для пересилання (у даному випадку датою подання апеляційної скарги) є 03.11.2025.
Таким чином, апеляційна скарга була подана після спливу встановленого законом строку, а доводи заявника про подання первинної апеляційної скарги 24.10.2025 не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи, зокрема штампом поштового відділення на конверті.
У своїй апеляційній скарзі захисник Конюшко Д.Б. зазначає, що отримав повний текст постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2025 із запізненням, проте і даний довід спростовується матеріалами судової справи.
Суд бере до уваги, що захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, безпосередньо брав участь у судовому засіданні 17.10.2025, під час якого судом першої інстанції було проголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі про адміністративне правопорушення. Зазначена обставина підтверджується журналом судового засідання від 17.10.2025, який є офіційним процесуальним документом та відображає хід і результати судового розгляду.
За таких обставин захисник був належним чином обізнаний із фактом ухвалення постанови, її результатом, правовою кваліфікацією дій особи та застосованим адміністративним стягненням, а також із моментом завершення судового розгляду. Отже, сторона захисту з цього моменту мала об'єктивну можливість оцінити правові наслідки ухваленого рішення, визначитися з необхідністю його оскарження та вжити заходів для підготовки й подання апеляційної скарги у межах строку, встановленого статтею 289 КУпАП.
Посилання у клопотанні на те, що повний текст постанови було отримано пізніше, не спростовують наведених висновків, оскільки закон не пов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з моментом отримання повного тексту судового рішення, а визначає його саме з дня винесення постанови. Натомість участь захисника у судовому засіданні свідчить про реальну та ефективну можливість реалізації права на апеляційне оскарження без будь-яких перешкод процесуального характеру.
Таким чином, обставини участі захисника у судовому засіданні та його обізнаність із ухваленим судовим рішенням свідчать про відсутність об'єктивних причин, які б унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги, а тому не можуть визнаватися поважними підставами для поновлення пропущеного строку.
Більше того, відповідно до супровідного захиснику Конюшко Д.Б. 20.10.2025 було направлено повний текст постанови від 17.10.2025, а відповідно до довідки про доставку електронного документу 21.10.2025 дана постанова була доставлена захиснику Конюшко Д.Б.
При цьому, суд вважає за необхідне врахувати й практику Європейського суду з прав людини, який у п. 41 рішення від 03.04.2008 року справа «Пономарьов проти України» вказував, що якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави, проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Засідання в суді першої інстанції відбулося 17.10.2025, захисник Конюшко Д.Б. був присутній в судовому засіданні, та був повідомлений про строки на подачу апеляційної скарги, однак, матеріали справи не містять жодних доказів, про те, що останній вжив будь-яких заходів для отримання копії постанови суду та подання апеляційної скарги у строк передбаченим Законом.
Наведені у клопотанні посилання на практику Європейського суду з прав людини не змінюють наведених висновків, оскільки у цій справі захисник був обізнаний про ухвалення постанови, її зміст та наслідки, а отже мав реальну можливість реалізувати право на апеляційне оскарження у встановлений законом строк.
Таким чином, у наявних матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на поважну причину пропуску строку на оскарження постанови.
У зв'язку з цим необхідно відмовити у поновленні строків на подачу апеляційної скарги та повернути скаргу апелянту.
Керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Відмовити захиснику Конюшко Денису Борисовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , у поновлені строків на подачу апеляційної скарги на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2025.
Апеляційну скаргу захисника Конюшко Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2025 повернути апелянту.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Ковальська