Справа № 127/28836/25
Провадження № 33/801/1303/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук Л. В.
Доповідач: Міхасішин І. В.
24 грудня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,
за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Жовмір Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Жовмір Дарії Олександрівни на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі тридцять чотири тисячі гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі шістсот п'ять гривень 60 копійок.
Не погодившись із вказаною постановою захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Жовмір Д.О. подала апеляційну скаргу у якій просила постанову суду скасувати , а провадження у справі закрити.
Доводи апеляційних скарг обґрунтовуванні тим, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, не встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 .
В судовому засіданні захисник особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Жовмір Д.О. апеляційну скаргу підтримала просила суд її задовольнити.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд прийшов до таких висновків.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.
Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст. 266 ч. 1, 2, 3, 4 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.
11.09.2025 року о 14:15 год. по вул. Київська, 50А в м. Вінниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 535», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинене повторно протягом року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 450571 від 11.09.2025 року, направленням, рапортом, а також відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
Дії ОСОБА_1 утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Суд вважає, що у справі зібрано достатньо доказів в підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а всі доводи захисника спростовуються переглянутим відеозаписом.
На вказаному відеозаписі видно, як поліцейський підходить до автомобіля, який на той час вже не рухався, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 . При цьому, останній не заперечує, що керував вказаним автомобілем, стверджує, що везе дружину додому. В ході перевірки документів поліцейський з'ясовує, що ОСОБА_1 позбавлений права керувати транспортними засобами, та повідомляє ОСОБА_1 , що за порушення ПДР України на нього буде складена постанова за керування автомобілем без посвідчення водія. На це ОСОБА_1 знову не заперечує, що саме він водій вказаного автомобіля та керував ним. В подальшому, працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, для чого пропонує ОСОБА_1 проїхати на службовому автомобілі в наркологічний диспансер. На це ОСОБА_1 дуже довго вагається: спочатку стверджує, що йому стало погано і йому слід викликати швидку допомогу, потім він, а далі і його дружина, намагаються «домовитися» з поліцейським, що той дозволив їм поїхати далі. Далі ОСОБА_1 говорить, що він має подумати чи проходити йому огляд і просить дати йому час. Поліцейський погоджується на це. Через кілька хвилин працівник поліції повертається до ОСОБА_1 та в черговий раз запитує останнього чи погоджується той походити огляд на стан наркотичного сп'яніння. На це ОСОБА_1 відповідає відмовою Поліцейський пояснює, що в такому разі на ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На це ОСОБА_1 говорить, щоб поліцейський складав протокол, він відмовляється від проходження огляду (14:39 год. на відеозаписі). В подальшому, поліцейський складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , запитував останнього його анкетні дані, мобільний телефон, вносив ці дані в протокол. Частину документу поліцейський заповнював у службовому автомобілі, а ОСОБА_1 постійно перебував на місці зупинки транспортного засобу, поряд зі службовим автомобілем працівників поліції. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення було складено в присутності ОСОБА_1 . В подальшому, на відеозаписі видно, як поліцейський вручає постанову та копію протоколу ОСОБА_1 (15:19 год. на відеозаписі).
Суд бере до уваги, що правопорушення вважається закінченим саме з моменту відмови водія від проходження такого огляду.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).
Так згідно із пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння згідно із пунктом 4 розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Оцінюючи викладене, суддя першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння знайшов своє підтвердження та повністю доведений поза розумним сумнівом в ході даного судового розгляду, а його дії за ч. 2 ст. 130 КУпАП кваліфіковано правильно.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на виконання вимог статті 245 КУпАП у повній мірі дослідив усі докази в їх сукупності, надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, частиною другою статті 130 КУпАП.
Аргументи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться виключно до незгоди заявника апеляційної скарги з оскаржуваною постановою.
Також, апеляційний суд враховує і рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'HalloranandFrancis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), де Суд наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому ОСОБА_2 , як водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов'язки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації транспортного засобу за будь-яких обставин.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за частиною другою статті 130 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції частини другої статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі тридцять чотири тисячі гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 245, 247, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Жовмір Дарії Олександрівни залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2025 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Міхасішин