Справа № 740/4669/25
Провадження № 2/740/2154/25
25 грудня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участю секретаря судового засідання Хомінець Т. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з указаним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 5304713 про надання споживчого кредиту від 30.12.2021 у розмірі 11 511,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.21.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено договір № 5304713 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на мобільний номер відповідача. ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. Проте відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість. 19.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 19062023, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 11 511,10 грн, з яких: 4300,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 7211,10 грн - заборгованість за процентами, яку позивач просив стягнути на свою користь.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача - адвокат Ващенко М. О. зазначила, що позивач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що позивачем не надано оригіналів документів, які підтверджують виникнення договірних відносин з відповідачем. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 підписав указаний договір шляхом накладення електронного цифрового підпису, - у матеріалах справи відсутні. Також позивачем не надано доказів (зокрема, чеків, квитанцій, платіжних інструкцій) перерахування на банківську картку відповідача кредитних коштів, а також виписки за картковим рахунком ОСОБА_1 , правила надання споживчого кредиту не підписані останнім. Крім того, у відзиві представник відповідача просила застосувати вимоги закону щодо позовної давності, оскільки строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за цим договором сплив, а позов подано поза межами трирічного строку.
У відповіді на відзив представник позивача - Ясницька Н. О. просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначила, що доводи, викладені представником відповідача у відзиві на позовну заяву, є безпідставними та необґрунтованими. Пояснила, що для укладення договору необхідно здійснити певні дії, зокрема, заповнити заявку на отримання кредиту на сайті товариства, вказати особисті дані про себе (ПІБ, РНОКПП, адресу, реквізити банківської картки, номер мобільного телефону). На підставі наданих позичальником відомостей інформаційна система товариства здійснює реєстрацію заявника на сайті та формує його особистий кабінет. У випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту) клієнт натискає кнопку згоди, після чого йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором. У момент введення коду на сайті товариства клієнт направляє товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції, підписане одноразовим ідентифікатором. Після вводу коду договір вважається підписаним. Уклавши відповідний договір, сторони узгодили розмір кредиту, строки та умови користування коштами, нарахування процентів та відповідальності сторін за невиконання та неналежне виконання умов договору, що свідчить про ознайомлення позичальника зі всіма істотними умовами договору та про наявність волі на укладення такого договору в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Чинним законодавством не передбачено, що користувач зобов'язаний ідентифікуватися у позичальника електронних комунікаційних послуг у порядку, встановленому правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг. Первісний кредитор перерахував кредитні кошти на банківську картку, яка була вказана позичальником під час укладення кредитного договору. У свою чергу відповідач як власник карткового рахунку, на який були перераховані кредитні кошти, може власноруч отримати виписку про рух коштів по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/отримання кредитних коштів. Щодо застосування позовної давності, то перебіг позовної давності зупинявся у зв'язку із запровадженням карантину, а в подальшому - з введенням воєнного стану, а тому позивачем не було пропущено строку позовної давності.
Дослідивши наявні у справі докази, кожного окремо та в сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 30 грудня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5304713 про надання споживчого кредиту, який підписано останнім шляхом використання одноразового ідентифікатора - електронного підпису М363081 (а. с. 5-9).
Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту - 4300,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів, при цьому строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених цим договором (розділ 4 договору).
Згідно з п. 1.5 кредитного договору тип процентної ставки - фіксована: стандартна процентна ставка становить - 1,90 % у день, знижена процентна ставка - 0,019 % у день.
За змістом п. 2.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надаються споживачем з метою отримання кредиту.
У розділі 4 договору сторони узгодили умови щодо пролонгації строку кредиту. Так, строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2 (пп. 4.2.1 - 4.2.4) договору; або в порядку автопролонгації на кількість днів та відповідно до умов, визначених п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) договору.
Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач, здійснюючи вказаний платіж, не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов'язаний повідомити про це товариство в один із вказаних нижче способів: перед здійсненням платежу здійснити в особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в особистому кабінеті в розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «часткове погашення кредиту»; або протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку товариства (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень товариству, що розміщений на вебсайті в розділі «Зворотній зв'язок», вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов'язковою вказівкою в такому повідомленні номеру та дати цього договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений позивачем платіж буде розцінений товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом.
Згідно з п. 4.3.1, 4.3.2 договору у випадку, якщо в споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача відповідно до пп. 4.2.2 - 4.2.4 договору. Тобто в цьому випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених пп. 4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача (п. 4.3.2 договору).
Кредитний договір, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком до договору про надання споживчого кредиту, та паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - М363081, в якому він підтвердив отримання та ознайомлення з інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а. с. 5 - 13).
16.12.2025 на виконання ухвали суду про витребування доказів до суду від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в електронному вигляді надійшла інформація щодо руху грошових коштів по банківському рахунку, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , який відкритий на ім'я ОСОБА_1 , а також меморіальний ордер від 31.12.2021 № 2245219111 про зарахування коштів у сумі 4300,00 грн на банківську картку останнього.
19.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 19062023, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (а. с. 26 - 30).
Згідно з платіжною інструкцією № 19849 від 21.05.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «Авентус Україна» 1 174 172,21 грн як плату за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 19062023 від 19.06.2023 (а. с. 33).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 19062023 від 19.06.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 11 511,00 грн, з яких: 4300,00 грн - заборгованість за сумою боргу, 7211,10 грн - заборгованість за процентами (а. с. 32).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № 5304713 про надання споживчого кредиту від 30.12.2021 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 11 511,00 грн, з яких: 4300,00 грн - заборгованість за сумою боргу, 7211,10 грн - заборгованість за процентами. При цьому, як убачається з розрахунку, відповідачем 24.01.2022 сплачено 21,24 грн на погашення заборгованості (а. с. 15 - 25).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних відомостей особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Надані позивачем на обґрунтування своїх вимог докази суд вважає належними та допустимими і такими, що підтверджують укладення відповідачем вищевказаного кредитного договору, який не оспорений відповідачем у встановленому законом порядку та згідно з презумпцією правомірності договору є правомірним (дійсним) станом на час розгляду справи в суді.
Матеріалами справи підтверджується, що 30.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір № 5304713 про надання споживчого кредиту в електронній формі. Зокрема, вказаний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора - М363081, про що міститься відповідна відмітка. Укладення кредитного договору без введення позичальником особистих даних, паспорта, ідентифікаційного коду, номера телефону, електронної пошти, номера банківської картки, яка вказана ним, є неможливим. Відтак, ідентифікація позичальника ОСОБА_1 на вебсайті товариства здійснена відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, доводи представника відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач уклав з ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір, є необґрунтованими з підстав, передбачених вищевказаними положеннями законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду.
Указаний кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався. Укладаючи вищевказаний кредитний договір, відповідач погодився з умовами кредитування, у тому числі на розмір процентів за користування кредитними коштами.
Відповідачем та його представником викладені у відзиві обставини не підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема не надано платіжних документів, або їх копій, що могли б спростувати розрахунок боргу, наданий позивачем.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилався на відсутність доказів перерахування на банківську картку ОСОБА_1 грошових коштів, однак указані доводи повністю спростовуються матеріалами справи, а саме меморіальним ордером від 31.12.2021 № 2245219111 про зарахування коштів у сумі 4300,00 грн на банківську картку, яка належить ОСОБА_1 . При цьому представник відповідача усупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав належних письмових доказів на підтвердження відсутності у відповідача банківської картки з номером НОМЕР_1 або неперерахування на цю картку/відповідний банківський рахунок 30.12.2025 суми за кредитом, хоча не був позбавлений можливості надати суду відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх заперечень, якою безпосередньо володіє ОСОБА_1 .
Доводи представника відповідача щодо спливу позовної давності суд відхиляє з огляду на таке.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Спеціальна позовна давність визначена ст. 258 цього Кодексу.
До вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором застосовується загальна позовна давність. 30 березня 2020 року прийнято Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Указаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Крім того, 15.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено правовий режим воєнного стану на території України, який триває по цей час.
Отже, з викладеного слідує, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду в межах строку позовної давності.
З урахуванням викладеного, унаслідок невиконання відповідачем взятих за кредитним договором зобов'язань утворилася заборгованість у вказаному позивачем розмірі, яка не спростована відповідачем та його представником, і така заборгованість підлягає стягненню з нього на користь позивача, який на підставі відповідного договору факторингу є новим кредитором відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 128, 141, 263 - 265, 274 - 279 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ЄДРПОУ 35625014) заборгованість у загальному розмірі 11 511 (одинадцять тисяч п'ятсот одинадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ЄДРПОУ 35625014) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко