Справа № 946/5639/25
Провадження № 2/946/3447/25
17 грудня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Пащенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, в якому просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є батьком позивача. ОСОБА_1 народився у шлюбі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який був укладено 26.12.1981 року та зареєстровано Саф'янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області. Батько та мати позивача є власниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 29.11.2010 року № 948, що видане виконавчим комітетом Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області. За життя між ними не були укладені договори про визначення часток у праві власності на вказаний будинок. Таким чином, після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді 1/2 частки вказаного житлового будинку. На підставі заяви позивача приватним нотаріусом Ізмаїльського РНО Веліксар Т.І. була заведена спадкова справа після смерті його батька. Мама позивача відмовилась від спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Інших спадкоємців які звертались до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини немає. Позивач звернувся до приватного нотаріуса із проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку вказаного житлового будинку, але нотаріус відмовив у цьому, посилаючись на те, що частка померлого у житловому будинку не визначена. Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П. від 01.08.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести в порядку загального позовного провадження (а.с. 26).
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.12.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача - адвокат Марінов А.А. надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
В судовому засіданні встановлено, що на день смерті ОСОБА_2 власниками житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 29.11.2010 року № 948, що виданого виконавчим комітетом Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, форма власності спільна-сумісна, були зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (1/1 частка) (а.с.10).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27.07.2023 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).
Згідно ч.1 т. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить:
-частка житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 26.12.1981 року ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_2 (а.с.6).
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 21.10.1985 року, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.14).
Згідно довідки старости Кислицького старостинського округу Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 01.11.2023 року №975 на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 разом з ним була зареєстрована дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онука ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , невістка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Таким чином, спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України померлого ОСОБА_2 є син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дружина померлого ОСОБА_4 08.11.2023 року звернулася до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. із заявою про відмову від належної їй за законом частки спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 .
Син померлого ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. із заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку із фактичним проживанням зі спадкодавцем, та про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
За відомостями спадкової справи ОСОБА_2 заповіт не залишив, що підтверджується Інформаційною довідкою від 08.11.2023 року.
Повідомленням приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. від 15.07.2025 року №612/02-14 роз'яснено ОСОБА_1 про неможливість оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , а саме, частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що у правовстановлюючому документі не визначені частки у вказаному майні.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , який прийняв спадщину фактичним проживанням із померлим батьком на день його смерті.
Інших спадкоємців, крім ОСОБА_1 , які б заявили свої права на спадкове майно, немає.
Відповідно до п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 13, 78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 315 ЦПК України, ст.ст. 316, 328, 370, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , до Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, адреса місцезнаходження юридичної особи: 68670, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф'яни, вул. Грушевського, буд.85, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 , право власності на:
-1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т.П.Пащенко