Справа №333/7547/25
Провадження №3/333/2791/25
Іменем України
25 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії А5184 №2 від 11.08.2025 року, 11.08.2025 року, о 18 год. 30 хв., ОСОБА_1 знаходився на території тимчасового розташування вказаної військової частини в АДРЕСА_2 (відомості обмежені для запобіганню несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань), з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
15.08.2025 року вказана справи стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, надійшла до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з військової частини НОМЕР_2 .
У судові засідання, призначені на 17.09.2025 року, 15.10.2025 року, 05.11.2025 року та 25.12.2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд направляв ОСОБА_1 повістки на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення ( АДРЕСА_1 ), рекомендовані повідомлення повернуто до суду з відміткою про невручення з причин «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії А5184 №2 від 11.08.2025 року, який було складено в присутності ОСОБА_1 , останній був повідомлений про складення відносно нього вказаного протоколу та попереджений про розгляд справи у Комунарському районному суді м. Запоріжжя, однак від підпису у відповідній графі протоколу відмовився.
Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знав про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення, але до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявки у судові засідання без поважних причин свідчать про затягування розгляду справи і впливають на розумні строки її розгляду, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Суддя під час судового розгляду дослідив матеріали, які були долучені уповноваженими особами військової частини НОМЕР_2 , що на їх думку, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме:
- протокол про військове адміністративне правопорушення серії А5184 №2 від 11.08.2025 року;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 , складеного 11.08.2025 року лікарем КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради ОСОБА_2 .
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , дослідивши долучені до нього матеріали, суддя дійшов до такого.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Нормами статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
За положеннями ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (ч.1).
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду (ч.3)
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.
Встановлено, що згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , 11.08.2025 року, о 18 год. 30 хв., ОСОБА_1 знаходився на території тимчасового розташування вказаної військової частини в АДРЕСА_2 (відомості обмежені для запобіганню несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань), з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Тобто, фактично ОСОБА_1 інкриміновано, що він знаходився у нетверезому стані на території військової частини.
Як доказ винуватості ОСОБА_1 , до протоколу долучено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 , складеного 11.08.2025 року лікарем КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради ОСОБА_2 , згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду.
Аналіз даних вказаного висновку свідчить, що фактично ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є окремою кваліфікуючою ознакою ч.1 ст.172-20 КУпАП.
Тобто, командиром військової частини у протоколі фактично неправильно була вказана кваліфікуюча ознака ч.1 ст.172-20 КУпАП.
Вважаю, що порушення, допущене командиром військової частини під час складання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , має важливе значення в контексті реалізації права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з положеннями ст.6 ч.1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Спираючись на ці положення, а також на практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях від 09.06.2011 р. по справі «Лучанінова проти України», від 30.05.2013 р. по справі «Малофєєва проти Росії», від 20.09.2016 р. по справі «Карелін проти Росії», суддя дійшов до переконання, що як і у кримінальному провадженні, так і у справі про адміністративне правопорушення, суддя, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно, на шкоду особі змінювати формулювання правопорушення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказане формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що у цій справі відсутні належні, достатні і допустимі докази, а також поза розумним сумнівом, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 .
Враховуючи, що суд не може на шкоду особі змінювати формулювання правопорушення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому на думку суду, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Згідно з п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, тому, вважаю за необхідне провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Керуючись ст.ст.172-20, 247, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод