Справа №953/6455/25 Головуючий 1 інстанції: Вітюк Р.В.
Провадження №33/818/1698/25 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
24 грудня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Власенка В.І. на постанову Київського районного суду м.Харкова від 11 вересня 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 15 червня 2025 о 14-07 год. ОСОБА_1 у м.Харків по вул.Академіка Павлова, 165В керував транспортним засобом «Great Wall», н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці; неприродна блідість; виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Власенко В.І. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу «Great Wall», н.з. НОМЕР_1 ; не роз'яснили ОСОБА_1 права, процедуру проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та наслідки відмови від проходження такого огляду; не вручили направлення на медичний огляд. Вказав, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки не міг залишити чужий автомобіль на узбіччі дороги. Зазначив, що надані відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки не містять відображення цілісної картини події і обстановки. Наголосив, що протокол про адміністративне правопорушення не є безперечним доказом по справі. Вважає, що ОСОБА_1 не мав ознак наркотичного сп'яніння.
Позиції учасників апеляційного провадження
Захисник ОСОБА_2 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення на його мобільний номер телефону, вказаний в апеляційній скарзі, в судове засідання не з'явився.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до Харківського апедяційного суду також не з'явився, хоча в установленому порядку повідомлявся про розгляд справи.
ОСОБА_1 про дату та час судового засіданняповідомлявся на адресу місця проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, але до суду апеляційної інстанції повернувся конверт з судовою повісткою, з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.
За змістом ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто за наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З урахуванням вищезазначеного та за відсутності клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового розгляду, справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за його відсутності.
Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 протягом двох місяців з дня надходження справи до Харківського апеляційного суду не здійснив ніяких дій щодо виявлення зацікавленості результатів апеляційного перегляду справи, клопотань не надавав.
Ніяких даних про зміну свого місця мешкання чи інші причини які б унеможливлювали ОСОБА_1 отримати судову повістку, останній до Харківського апеляційного суду не надав.
Зазначене свідчить про байдуже ставлення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, до результатів апеляційного перегляду справи щодо нього і відповідно вказує на реалізацію ним свого процесуального права не приймати участі як у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисника Власенка В.І., оскільки всі засоби процесуального характеру для реалізації права учасників процесу на участь в судовому засіданні здійсненні в повному обсязі.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №362490 від 15 червня 2025 року;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-рапортом інспектора взводу №1 роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП Трушкокова А.А.;
-довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області В.Буркіної;
-даними відеозаписів з нагрудної камери поліцейського.
Відповідно до п.п.2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) ; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
З матеріалів справи, зокрема з даних протоколу про адміністративне правопорушення вбачається,що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці; неприродна блідість; виражене тремтіння пальців рук.
Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
Отже, доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння носять суб'єктивний характер.
Доводи апеляційної скарги захисника Власенка В.І. про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу «Great Wall», н.з. НОМЕР_1 , суперечать даним рапорту інспектора взводу №1 роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП Трушкокова А.А., з якого вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.5).
Посилання в апеляційній скарзі на не роз'яснення поліцейськими ОСОБА_1 прав, суперечать даним відеозаписів з місця події та протоколу про адміністративне правопорушення, в якому було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується його особистим підписом у протоколі, а також відсутністю заперечень з цього приводу у поясненнях (а.с.1, 12, диск АЛ 5655 ЕПР1 362490, відеозапис export-scre7.mp4 34 хв. 54 с.).
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про не роз'яснення працівниками поліції процедури проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та наслідків відмови від такого огляду спростовуються наданими відеозаписами з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції(диск АЛ 5655 ЕПР1 362490, відеозапис export-scre7.mp4 06 хв. 02 с.).
Твердження захисника Власенка В.І. про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказу, через те, що вони не містять цілісної картини події і обстановки, є необґрунтованими.
Зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів, що є обов'язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказом.
Невручення співробітниками патрульної поліції Мац А.І. направлення на медичний огляд, саме по собі не свідчить про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
До того ж, у справі встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Власенка В.І. залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м.Харкова від 11 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня