Іменем України
22 грудня 2025 року м. Кропивницький
справа № 404/9642/24
провадження № 22-ц/4809/1531/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенко О. Л.,
за участі секретаря - Бойко В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
треті особи - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2025 року у складі судді Варакіної Н. Б. і
Короткий зміст вимог позовної заяви
В жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька О. О., Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та просив зняти обтяження з об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що згідно відомостей інформаційної довідки № 397726311 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на частку житлового об'єкта нерухомості ОСОБА_1 було накладено арешт.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 було обтяжено арештом відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, серія та номер: 36626279, виданого 24.04.2013, видавник: Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, було накладено обтяження у виді заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 та перебуває у частковій власності позивача.
Підставою для зазначеного обтяження стала постанова про відкриття виконавчого провадження, бн, 02.07.2010, видана старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Н. А. Москалець.
Арешт частки нерухомого майна позивача та обтяження у виді заборони відчуження квартири було зареєстровано на підставі: постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 36626279, виданого 24.04.2013, видавник: Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ; постанови про відкриття виконавчого провадження, бн, 02.07.2010, виданої старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Н. А. Москалець.
Позивач зазначав, що згідно відомостей АСВП, зазначені виконавчі провадження є завершеними, а згідно відомостей АСВП, щодо ОСОБА_1 відкрито 3 виконавчих провадження: № 69431708 від 20.07.2022 - стягувач ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»;№ 75108288 від 22.05.2024 - стягувач АТ КБ «Приватбанк»; № 75108405 від 22.05.2024 - стягувач АТ КБ «Приватбанк».
Оскільки дані виконавчі провадження не є підставами для обтяження майна позивача згідно відомостей зазначених в реєстрі, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Шмалька О. О., Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про скасування арешту нерухомого майна задоволено.
Скасовано арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 11859050, зареєстроване 18.11.2011 11:08:34 за № 11859050 реєстратором: Кіровоградська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерств юстиції України, 25009, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Габдрахманова, 3, підстава обтяження постанова про відкриття виконавчого провадження, б/н, 02.07.2010, старший державний виконавець Н. А. Москалець, об'єкт обтяження квартира, адреса: АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_1 , обтяжувач: Кіровський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.
У задоволенні вимог до приватного виконавця Шмалька О. О. відмовлено.
Судові витрати залишено по фактично понесеним позивачем.
Рішення суду мотивовано тим, що заборона відчуження майна, яке належить на праві приватної власності позивачу порушує його права та законні інтереси як власника, оскільки унеможливлює повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном.
Суд першої інстанції вважав, що позивач позбавлений можливості реалізувати своє право власника нерухомого майна в інший крім судового захисту спосіб.
З огляду на те, що із зазначених вище обставин у своїй сукупності суд першої інстанції не вбачав підстав для накладення заборони відчуження майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , вимога останнього не порушує нічиїх прав та обов'язків і не суперечить вимогам діючого законодавства, а тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до приватного виконавця Шмалька О. О., суд першої інстанції виходив з того, що його діями права позивача не порушені, а арешт, який просить скасувати позивач, накладений Кіровським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2025 року в частині задоволених вимог про скасування арешту та ухвалити в цій частині нове, яким в задоволенні вказаних позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні рішення в оскаржуваній частині судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини справи, що мають значення для справи, як наслідок, ухвалене необґрунтоване та незаконне рішення суду.
Судом першої інстанції не враховано, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів як лише одного із п'яти співвласників нерухомого майна/квартири, натомість, відсутність порушення прав позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору.
ОСОБА_1 , де-факто та де-юре пред'явив позов в інтересах інших співвласників нерухомого майна/квартири без відповідних на це повноважень з боку цих осіб про зняття арешту з усього нерухомого майна, а не про виділ своєї частки із спільного майна в натурі.
Суд першої інстанції не залучив до участі у справі інших співвласників нерухомого майна, з якого скасував арешт, як наслідок, прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Також, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 є боржником АТ КБ «ПриватБанк» за кредитно-заставним договором № KGCNA800000826 від 16.05.2008 та залишок його боргу складає 21 391,38 доларів США, а тому без виконання позивачем кредитних зобов'язань перед АТ КБ «ПриватБанк» позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права проігнорував заяву представника АТ КБ «ПриватБанк» про застосування строку позовної давності, яка міститься у відзиві на позовну заяву, а також не навів жодних аргументів, висновків щодо цього питання.
Відзиви на апеляційну скаргу
Відзивів на апеляційну скаргу від інших учасників не надходило, що згідно вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача адвокат Стріченко Д. А. підтримав доводи апеляційної скарги.
Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О. О., представники Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з'явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що згідно відомостей інформаційної довідки № 397726311 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на частку житлового об'єкта нерухомості ОСОБА_1 було накладено арешт.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 було обтяжено арештом відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 36626279, виданого 24.04.2013, видавник: Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ.
Згідно відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна,було накладено обтяження у виді заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 та перебуває у частковій власності позивача.
Підставою для зазначеного обтяження стала постанова про відкриття виконавчого провадження, бн, 02.07.2010, видана старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Н. А. Москалець.
Арешт частки нерухомого майна позивача та обтяження у виді заборони відчуження квартири було зареєстровано на підставі: постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 36626279, виданого 24.04.2013, видавник: Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ; постанови про відкриття виконавчого провадження, бн, 02.07.2010, виданої старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Н. А. Москалець.
Згідно відомостей АСВП, щодо ОСОБА_1 відкрито 3 виконавчих провадження:
- № 69431708 від 20.07.2022 - стягувач ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»;
- № 75108288 від 22.05.2024 - стягувач АТ КБ «ПриватБанк»;
- № 75108405 від 22.05.2024 - стягувач АТ КБ «ПриватБанк»;
Арешт, який просить скасувати накладений не в межах виконавчих дій по вищеперерахованим провадженням.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) та від 17 лютого 2025 року у справі № 295/6687/24 (провадження № 61-16253св24).
Матеріалами справи підтверджується, що згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 02 грудня 1994 року квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної, спільної власності ОСОБА_2 та членам її сім'ї ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (а. с. 21-22).
Згідно відомостей інформаційної довідки № 397726311 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на частку житлового об'єкта нерухомості ОСОБА_1 було накладено арешт відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 36626279, виданого 24.04.2013, видавник: Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ (а. с. 17-18).
За змістом вказаних відомостей обтяження у виді арешту квартири АДРЕСА_1 та перебуває у частковій власності позивача, було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, бн, 02.07.2010, виданої старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Н. А. Москалець, а також постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 36626279, виданого 24.04.2013, видавник: Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ.
З аналізу викладеного слідує, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, в рамках якого було накладено арешт на спірне нерухоме майно, а тому він не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Крім того, аналіз матеріалів свідчить про те, що арешт в межах зазначеного виконавчого провадження було накладено на цілу квартиру АДРЕСА_1 , в той час, як ОСОБА_1 є тільки співвласником частини вказаної квартири.
При цьому, інші співвласники спірного нерухомого майна позов про зняття арешту з їх частини квартири не пред'являли, а доказів того, що вони уповноважували Корню М. О. на подання позовної заяви в їх інтересах матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного виконавця Шмалька Олександра Олександровича, Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту нерухомого майна не підлягають задоволенню.
При цьому, суд не надає оцінку доводам АТ КБ «ПриватБанк» про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог.
На викладене суд першої уваги не звернув та внаслідок неправильно наданої оцінки наявним в матеріалах справи доказам дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права згідно пунктів 1, 2, 3 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення.
За таких обставин, апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2025 року скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В порядку розподілу судових витрат, враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню 1 453 грн 44 коп судового збору.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька Олександра Олександровича, Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту нерухомого майна відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 1 453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн 44 коп судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 25.12.2025.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді С. М. Єгорова
О. Л. Карпенко