Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12042/25
23 грудня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000658 від 20.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
До Подільського районного суду міста Києва 11.08.2025 надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, до 31.01.2026 включно, без визначення розміру застави.
Також із урахуванням клопотання прокурора та відсутністю в суду інформації про скасування заходів безпеки, для утримання обвинуваченого направлено до ВЗДС СБУ.
21 листопада 2025 року до Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 щодо скасування заходів безпеки, які застосовано до обвинуваченого ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки ОСОБА_3 під час досудового розслідування стала постанова заступника начальника управління досудового розслідування ГСУ СБУ 27.08.2024р. про забезпечення заходу безпеки щодо обвинуваченого ОСОБА_3 . Жодної загрози життю та здоров'ю ОСОБА_3 у день винесення такої постанови не було, заяви про забезпечення його безпеки відповідно до ст. 20 Закону ОСОБА_3 сам і його близькі родичі не подавали, а відтак підстав і приводів для вжиття заходів забезпечення безпеки ОСОБА_3 відповідно до ст. 20 Закону у слідчих органів, прокурора, слідчого судді не було. Вважає, що постанова заступника начальника 1 управління ГСУ СБУ від 27.08.2024р. не відповідає вимогам правових основ забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, - Конституції України, КПК України, іншим законам. Вказав, що про існування постанови заступника начальника 1 управління ГСУ СБУ від 27.08.2024 та вжиття заходів безпеки до нього, ОСОБА_3 та його захиснику стало відомо під час оскарження дій слідчих та прокурора до слідчого судді. Її зміст, а також приводи і підстави для вжиття заходів забезпечення безпеки щодо ОСОБА_3 до теперішнього часу не відомі. Обвинуваченому та його захиснику в порядку ст. 290 КПК України зазначена постанова не відкривалась, що позбавило можливості її оскаржити. Які заходи передбачені постановою заступника начальника 1 управління ГСУ СБУ від 27.08.2024р., з боку кого і які загрози ОСОБА_3 існували не відомо, план цих заходів відсутній. Серед інших, можливо, він міг передбачати особисту охорону ОСОБА_3 , але, 27.08.2024 слідчим суддею стосовно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід - тримання під вартою, який у достатній мірі забезпечував його охорону, а відтак відсутні приводи та підстави застосовувати заходи забезпечення його безпеки. Разом з тим, незважаючи на те, що обвинувачений і захист не мають достовірної інформації про існування постанови заступника начальника 1 управління ГСУ СБУ від 27.08.2024р. та її зміст (на які посилається сторона обвинувачення) ОСОБА_3 заявляє про скасування заходів безпеки. Акцентував увагу, що утримування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою у Відділі забезпечення досудового слідства Служби безпеки України є порушенням права ОСОБА_3 на свободу, оскільки позбавлення свободи може бути здійснено виключно у порядку, який визначений законом України «Про попереднє ув'язнення», ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.5 ч.1 ст. 12 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник підтримали вимоги клопотань, просили їх задовольнити з викладених у них підстав, а також просили скасувати заходи безпеки стосовно обвинуваченого, оскільки відповідно до отриманих відповідей від компетентних органів їм стало відомо, що, на думку, начальника 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_6 , «після направлення обвинувального акту до суду слідчий не є стороною кримінального провадження, відсутні правові підстави для прийняття рішень у кримінальному провадженні», тобто фактично заяву обвинуваченого про скасування застосованих відносно нього заходів безпеки залишено без розгляду. Офіс Генерального прокурора надав відповідь, що «кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, вирішення питання про скасування заходів забезпечення безпеки належить до компетенції суду». Тобто, фактично заяву обвинуваченого про скасування застосованих відносно нього заходів безпеки компетентними органами залишено без розгляду.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотань, вказуючи, що заступником начальника 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ 27.08.2024 винесено постанову про забезпечення заходу безпеки щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , у зв'язку із існуванням реальних загроз для життя та здоров'я останнього та визначено місце тримання під вартою у ВЗДС СБУ, що підтверджено відповідними ухвалами слідчих суддів. Після дослідження вищевказаних відповідей компетентних органів не заперечував щодо їх змісту. Будь-яких додаткових пояснень або доказів про відсутність підстав для скасування заходів безпеки не надав.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , проаналізувавши матеріали кримінального провадження, судом встановлено наступне.
Статтею 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» визначено, що забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.
Статтею 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» передбачено, що право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав мають, зокрема, підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 наведеного закону, рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, дізнавачем, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», безпека осіб, які перебувають в слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 цього Закону, за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи:
а) переведення до іншого слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання;
б) окреме тримання.
Згідно ст. 20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу і майну.
Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути:
а) заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича;
б) звернення керівника відповідного державного органу;
в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб;
г) отримання прохання Міжнародного кримінального суду про вжиття заходів забезпечення безпеки.
Статтею 21 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» визначено, що підставою для скасування заходів безпеки, що здійснюються відповідно до цього Закону, може бути:
а) закінчення строку конкретного заходу безпеки;
б) усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист;
в) систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування.
Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути:
а) заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки;
б) отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
Так, згідно ч. 5 ст. 22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», за наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею, судом виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування, яка письмово доводиться до відома особи, зазначеної у статті 2 цього Закону. Це рішення може бути оскаржено заінтересованою особою прокурору, до відповідного вищого органу, що забезпечує безпеку, а також у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, до суду.
Як вбачається з матеріалів, 27.08.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24.10.2024 без визначення розміру застави. Після винесення ухвали слідчим суддею, ОСОБА_3 доставлено до Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України (адреса: 02000 м. Київ, Печерський район, провулок Аскольдів, буд. 3-А), де він утримується до теперішнього часу.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.02.2025 в Шевченківському районному суді м. Києва, в судовому засіданні прокурором надано копію постанови заступника начальника 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_7 від 27.08.2024 про забезпечення заходу безпеки щодо підозрюваного ОСОБА_3 , що прийнята, в зв'язку з існуванням реальних загроз для життя та здоров'я останнього та визначено місце тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 у ВЗДС СБУ. Будь-яких інших документів стосовно застосування до ОСОБА_3 заходів безпеки Подільському районному суду міста Києва не надано.
Захисник зазначає, що жодної загрози життю та здоров'ю ОСОБА_3 у день винесення такої постанови не було, заяви про забезпечення його безпеки відповідно до ст. 20 Закону ОСОБА_3 сам і його близькі родичі не подавали, а відтак підстав і приводів для вжиття заходів забезпечення безпеки ОСОБА_3 відповідно до ст. 20 Закону у слідчих органів, прокурора, слідчого судді не було. На підставі вищевказаного просив суд задовольнити клопотання щодо скасування заходів безпеки, які застосовано до обвинуваченого.
У відповідності до п. в ч. 1 ст. 5 ст. 22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», особи, взяті під захист, мають право вимагати від слідчого, дізнавача, прокурора, суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів.
17.11.2025 та 20.11.2025 обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до СБУ з заявами про скасування застосованих відносно нього заходів безпеки, оскільки відповідну постанову прийнято заступником начальника 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_7 , про що зазначено в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.02.2025.
Відповідно до ч.5 ст. 22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», за наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею, судом виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування, яка письмово доводиться до відома особи, зазначеної у статті 2 цього Закону. З викладеного вбачається, що суб'єктом прийняття рішення про скасування заходів безпеки є саме той орган, який прийняв рішення про їх застосування.
Чинне законодавство не пов'язує можливість прийняття таких рішень, як скасування заходів безпеки, зі стадією, на якій перебуває кримінальне провадження.
Не зважаючи на те, що за результатами розгляду вказаних заяв начальник 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_7 не виніс постанову, однак надав відповідь, згідно з якою «після направлення обвинувального акту до суду слідчий не є стороною кримінального провадження, відсутні правові підстави для прийняття рішень у кримінальному провадженні».
Також стороною захисту надано відповідь прокурора Офісу Генерального прокурора, відповідно до якої, «кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, вирішення питання про скасування заходів забезпечення безпеки належить до компетенції суду».
З аналізу зазначених відповідей, суд приходить до висновку, що органи зазначені в ч.5 ст. 22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», фактично повідомили про відсутність наразі у них підстав для вжиття заходів забезпечення безпеки. Так само, на теперішній час у суду відсутні дані, які б свідчили про наявність реальної загрози життю, здоров'ю, житлу і майну обвинуваченого.
Учасниками судового провадження не надано суду постанови заступника начальника 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_7 від 27.08.2024, фактично не повідомлено строк раніше застосованого заходу безпеки.
Враховуючи викладене, в тому числі позицію слідчого та відповідно до такої статус ОСОБА_3 у кримінальному провадженні на теперішній час, дату звернення ОСОБА_3 із заявою про скасування застосованих відносно нього заходів безпеки, а також відсутність у суду будь-яких відомостей або заяв про загрозу життю, здоров'ю, житлу і майну особи, взятої під захист з моменту надходження кримінального провадження до Подільського районного суду міста Києва, зважаючи на вимоги ст. 21 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», суд вважає за необхідне задовольнити клопотання сторони захисту, скасувати застосовані до обвинуваченого ОСОБА_3 заходи безпеки у даному кримінальному провадженні, у зв'язку із чим, визначити місцем утримання останнього - Державну установу «Київський слідчий ізолятор», з урахуванням ухвали Подільського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року, відповідно до якої, обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, до 31.01.2026 включно, без визначення розміру застави.
Враховуючи викладене, керуючись КПК України, Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_5 і обвинуваченого ОСОБА_3 про скасування заходів безпеки стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Скасувати застосовані до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заходи безпеки у кримінальному провадженні № 22024000000000658 від 20.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України.
Визначити місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Державну установу «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
ОСОБА_8