печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61567/25-к
пр. 1-кс-51272/25
17 грудня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, що у нерозгляді клопотання сторони захисту у кримінальному провадженні №22016101110000041 від 04.03.2016,-
05.12.2025 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, що у нерозгляді клопотання сторони захисту від 17.11.2025 року в порядку ст. 220 КПК у кримінальному провадженні №22016101110000041 від 04.03.2016. Встановити прокурорам, що входять до групи прокурорів та здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №22016101110000041 від 04.03.2016, строк для прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, тривалістю 10 (десять) днів з моменту отримання ухвали слідчого судді. Особа, що подала скаргу - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд скарги у відсутність, вимоги скарги підтримує, просить задовольнити. У судове засідання прокурор не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлений належним чином, подав письмові заперечення на скаргу, вказав на те, що клопотання розглянуто, надана відповідь. Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась. Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом. Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів. Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку. Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому цим Кодексом. Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст. 220 КПК України. За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22016101110000041 від 04.03.2016 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 258-5, ч. 3 ст.258-5 КК України. 17.11.2025 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Офісу Генерального прокурора з клопотанням про виконання ухвали слідчого судді від 06.11.2025 року у справі №757/53179/25-к та про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 листом від 19.11.2025 року №09/2/2-8607-23 надана відповідь на вказане клопотання прокурора. Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй. Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор, дізнавач та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно. Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів (постанови прокурора) про вирішення особою, якій доручено проведення досудового розслідування, заявленого заявником клопотання від 17.11.2025 року. З доданої відповіді прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 не вбачаються наслідки розгляду клопотання сторони захисту від 17.11.2025. Відповідь прокурора, на думку слідчого судді, носить довідковий характер, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність повторного розгляду слідчим поданого стороною захисту клопотання від 17.11.2025 року. Згідно ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом. Разом з тим, як вбачається з матеріалів провадження, суб'єктом оскарження було отримано клопотання та таке звернення відхилено листом, що є неприйнятним, оскільки, згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку про наявність факту бездіяльності, що полягає у не виконанні положень ст. 220 КПК України, а саме не вчиненні належних дій стосовно розгляду клопотання. Щодо решти вимог скарги, то слідчий суддя приходить висновку, що вони є передчасними та необґрунтованими, а відтак, задоволенню не підлягають. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 42, 36, 40, 46, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Скаргу - задовольнити частково. Зобов'язати прокурора Офісу Генерального прокурора у межах кримінального провадження № 22016101110000041 від 04.03.2016, розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 17.11.2025 року, відповідно до вимог ст. 220 КПК України, шляхом постановлення вмотивованого рішення.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1