25 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 120/10254/24
адміністративне провадження № К/990/51333/25
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу керівника Вінницької обласної прокуратури
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року
у справі № 120/10254/24 за адміністративним позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави до Гніванської міської ради, Комунальної установи "Гніванський центр з обслуговування закладів освіти" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до суду до Гніванської міської ради, Комунальної установи "Гніванський центр з обслуговування закладів освіти", в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Гніванської міської ради та Комунальної установи "Гніванський центр з обслуговування закладів освіти" стосовно невжиття заходів щодо приведення у стан готовності відповідно до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 02344, яка знаходиться за адресою: вул. Дмитрівська, 49, с. Селище Гніванської територіальної громади Вінницького району Вінницької області;
- зобов'язати Гніванську міську раду та Комунальну установу "Гніванський центр з обслуговування закладів освіти" у межах компетенції та повноважень вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності відповідно до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 02344, яка знаходиться за адресою: вул. Дмитрівська, 49, с. Селище Гніванської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Гніванської міської ради та Комунальної установи "Гніванський центр з обслуговування закладів освіти" стосовно невжиття заходів щодо приведення у стан готовності відповідно до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 02344, яка знаходиться за адресою: вул. Дмитрівська, 49, с. Селище Гніванської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.
Зобов'язано Гніванську міську раду та Комунальну установу "Гніванський центр з обслуговування закладів освіти" у межах компетенції та повноважень вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності відповідно до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 02344, яка знаходиться за адресою: вул. Дмитрівська, 49, с. Селище Гніванської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року скасовано. Адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із рішенням апеляційної інстанції, керівник Вінницької обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Перевіривши касаційну скаргу відповідача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, однак скаржником не вказано норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу керівника Вінницької обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі № 120/10254/24 за адміністративним позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави до Гніванської міської ради, Комунальної установи "Гніванський центр з обслуговування закладів освіти" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Е. Мацедонська