25 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/8131/25
касаційне провадження № К/990/52603/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі № 420/8131/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РИТЕЙЛКОМПАНІ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі № 420/8131/25.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
19.06.2025 ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документа про сплату судового збору.
01.07.2025 ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У подальшому Головне управління ДПС в Одеській області вдруге звернулося з апеляційною скаргою.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із пропуском строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою від 18.11.2025 П'ятий апеляційний адміністративний суд відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив із того, що апелянт, який діє як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, мав достатньо часу для сплати суми судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а тому наведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження Верховний Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі № 420/8131/25 відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова