25 грудня 2025 року
м. Київ
справа №460/12992/25
адміністративне провадження № К/990/51337/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Желєзного І. В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року
у справі № 460/12992/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на: 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, а виплату провести з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії щодо врахування грудня 2015 року як базового місяця при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з січня 2013 року по 28 лютого 2018 року та зобов'язати здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з січня 2013 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця;
- визнати протиправними дій щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 08.03.2024 та зобов'язання здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.03.2024, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, а виплату провести з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 01 лютого 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року та встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок за період з 01 лютого 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року та встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо врахування грудня 2015 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 08.03.2024 в неповному обсязі, а саме з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 08.03.2024 в загальній сумі 231996,57 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі № 460/12992/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі № 460/12992/25 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 листопада 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні Військової частини НОМЕР_1 . Відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі № 460/12992/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку, документа про сплату судового збору та доказів направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 24 жовтня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог ухвали скаржник надіслав до суду заяву, в якій просив звільнити від сплати судового збору та поновити строк звернення до суду.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Отже, Законом України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) не встановлено пільг щодо сплати судового збору для скаржника.
Таким чином, розглянувши вказане вище клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.
Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, то суд зазначив, що лише сам факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, без надання доказів тому, що такі загрози створили об'єктивні перешкоди у реалізації права на апеляційне оскарження.
Скаржник будь-яких доказів до заяви щодо поважності пропуску звернення до суду з апеляційною скаргою не надано взагалі.
Відтак, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року відмовлено в задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору та про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі № 460/12992/25 повернуто скаржнику.
Враховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України правильно застосував указані норми права, правильне їх застосовування є очевидним.
Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі № 460/12992/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді І. В. Желєзний
Ж. М. Мельник-Томенко