25 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/23628/25
адміністративне провадження № К/990/51484/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Желєзного І. В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року
у справі № 420/23628/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті позивачу за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;
- зобов?язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов?язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2018 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця ) - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ("базового місяця") - січень 2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 11 листопада 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишено без руху. Надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме надати оригінал квитанції про сплату судового збору.
08 жовтня 2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 надано до суду заяву, в якій апелянт просив продовжити строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. В обґрунтування заяви апелянт зазначав, що на теперішній час відсутні бюджетні асигнування на сплату судового збору, проте командуванням частини вживаються всі необхідні заходи щодо забезпечення сплати судового збору по даній судовій справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року заяву Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку - задоволено. Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, надавши десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 21.10.2025 року о 19:10.
31 жовтня 2025 року до суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 , в якій апелянт просив продовжити строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. В обґрунтування заяви апелянт зазначав, що через відсутність будь-яких інших видів фінансування та отримання доходів, військова частина НОМЕР_1 фактично не має можливості у наданий строк сплатити судовий збір за розгляд апеляційної скарги по даній судовій справі через відсутність на своїх рахунках коштів призначених для здійснення оплати судового збору та відсутністю своєчасного фінансування даних витрат.
Однак, суд звернув увагу апелянта на те, що, держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.
Колегія суддів зазначила, що апеляційну скаргу Військовою частиною НОМЕР_1 подано до П'ятого апеляційного адміністративного суду 23 вересня 2025 року.
Таким чином, в суді апеляційної інстанції апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 знаходилася вже більше місяця.
Крім цього, судом було продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надано апелянту додатковий час для сплати судового збору, однак зазначені недоліки апелянтом не усунуті.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що апелянту було надано достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги та з урахуванням тривалого перебування апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції на стадії залишення її без руху, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вищезазначеної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Станом на 11 листопада 2025 року Військова частина НОМЕР_1 не виконала вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 р., а тому є підстави для повернення апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку - відмовлено, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року повернуто скаржнику.
Враховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України правильно застосував указані норми права, правильне їх застосовування є очевидним.
Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 420/23628/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді І. В. Желєзний
Ж. М. Мельник-Томенко