П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/566/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-НАФТА», Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року, прийняте у складі суду судді Гордієнко Т.О. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-НАФТА» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, за участю третьої особи Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ-НАФТА» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому позивач просив суд про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 02.05.2024 року №945214290707 про застосування до ТОВ «АВ-НАФТА» (код 39284118) суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі два мільйони шістсот шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 02 копійки за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-НАФТА» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.05.2024 року №945214290707 частково на суму 888 485,09 грн.(вісімсот вісімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять грн.09 коп.).В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ-НАФТА» звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини у справі та неправильно застосовані норми права, тому просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про повне задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час процедури скасування реєстрації РРО податковим органом було допущено ряд порушень, зокрема апелянт не був попереджений контролюючим органом про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО. Апелянт також звертає увагу, що сул першої інстанції помилково вважав достатнім те, що довідка про скасування реєстрації РРО була розміщена в Електронному кабінеті позивача, а те, що примірник довідки не направлявся до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування цього РРО залишилося поза уваги суду, хоча таке направлення в силу приписів абз.2 п.4 глави 4 розділу ІІ є обов'язковим. Апелянт також вважає, що для платника податків, не повідомленого належним чином контролюючим органом про процедуру скасування реєстрації РРО, відсутня жодна ознака, за якою б він мав визначити факт використання ним РРО, реєстрація якого скасована.
Крім того, не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом неправильно та неповно досліджені докази і неповно встановлені обставини у справі, а також неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що за результатами фактичної перевірки було встановлено порушення позивачем п.1, п.2, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», чим передбачено відповідальність відповідно до п.1 ст.17 Закону №265 - не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) з фіскальним режимом роботи; - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше (відповідно до електронної копії фіскального чеку від 20.05.2023 №1468 на суму розрахункової операції 499,75 грн.. - 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення тобто 2 665 455,27 гривень.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведена фактична перевірка позивача, за адресою здійснення діяльності: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Капітанка, 43 км. автошляху Благовіщенське - Миколаїв.
За наслідками фактичної перевірки складено акт від 11.04.2024 №4277/11/28/ РРО/39284118. Перевіркою встановлено порушення п.1 та п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями , а саме:
- не проведення розрахункових операцій через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій при реалізації пального на суму 499,75 грн. У зв'язку з чим застосовано фінансову санкцію яка передбачена абз.2 п.1 ст.17 Закону №265, а саме у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, товарів, послуг - за порушення вчинене вперше (100*499,75=499,75)
- не проведення розрахункових операцій через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій при реалізації пального на суму 1776970,18 грн. У зв'язку з чим застосовано фінансову санкцію яка передбачена абз.3 п.1 ст.17 Закону №265, а саме у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, товарів, послуг - за наступне вчинене порушення (150*1776970,18=2665455,27).
Матеріали фактичної перевірки від 11.04.2024 №4277/11/28/РРО / НОМЕР_1 ТОВ "АВ-НАФТА" (п.н. 39284118 ) разом з розрахунком штрафних санкцій, відповідно до п.86.5. ст.86 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведені та реалізації матеріалів перевірок платників податків затверджених наказом ДПС від 04.09.2020 року №470, направлені листом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18.04.2024 №623/7/11-28-07-04-04 за основним місцем обліку ТОВ «"АВ-НАФТА" - до ГУ ДПС у Миколаївській області, для розгляду.
Відповідачем у справі було прийняте податкове повідомлення-ріщення від 02.05.2024 форми «С» №945214290707, яким визначено грошове зобов'язання на загальну суму 2665955,02 гривень за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (код платежу 21080900).
Вважаючи вказане податкове повідомлення- рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган правомірно встановив порушення позивачем вимог Закону №265, а саме проведення розрахункових операції через незареєстрований РРО, що означає проведення розрахункових операції без застосування РРО, тому відповідальність на суму 100% відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів до позивача застосовано правомірно.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосування до позивача штрафу в розмірі 150% суми є протиправним, оскільки порушення, яке було встановлено при проведенні перевірки контролюючим органом 11.04.2024 та порушення, яке позивач допустив з 17.03.2023 встановлено в межах однієї перевірки.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону №265/95-ВР (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Відповідно до пунктів 1, 3 статті 3 №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Слід враховувати, що відповідно до пункту 1 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, операції з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу, та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку та забезпечити його персоналізацію, опломбування та переведення у фіскальний режим роботи.
Згідно підпункту 3 пункту 1 глави 4 розділу II Порядку №547, реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО.
Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11, 12 та 14 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб'єкта господарювання, а на підставах, визначених у підпунктах 2-10, 13 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб'єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Рішення про скасування реєстрації РРО оформлюється за формою №5-РРО (додаток 5). Таке рішення підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу (пункт 2 глави 4 розділу II Порядку №547).
Відповідно до пункту 4 глави 4 розділу II Порядку №547, посадова особа контролюючого органу протягом п'яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційній системи ДПС та надає (надсилає) суб'єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, примірник довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів. Примірник довідки про скасування реєстрації РРО розміщується в Електронному кабінеті.
Пунктом 6 глави 4 розділу II Порядку №547 встановлено, що контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб'єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.
Відповідно до абзаців 3 та 4 пункту 19 глави 2 розділу II Порядку №547 для інформування суб'єктів господарювання ДПС щоденно оприлюднює на своєму веб-сайті дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб'єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб'єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)). Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
Отже, розрахункові операції мають проводитися через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми.
При цьому, розрахунковим документом згідно вимог Закону №265/95-ВР, у разі використання РРО, вважається виключно той документ, який створений зареєстрованим у встановленому порядку РРО або програмним реєстратором розрахункових операцій.
Таким чином, на суб'єкта господарювання покладається обов'язок застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО при проведенні розрахункових операцій та створенні у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.
Виходячи з обставин справи, 17.03.2023 року контролюючим органом скасовано реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 3000914916), який належить позивачу, про що відповідачем сформовано довідку та розміщено таку в Електронному кабінеті позивача.
При цьому, згідно інформаційної системи податкового обліку, у період з 17.03.2023 року по липень 11.04.2024 року позивач продовжував використовувати у своїй діяльності РРО (фіскальний номер 3000914916), реєстрацію якого скасовано.
З огляду на положення частини 5 статті 242 КАС України, слід враховувати правовий висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2024 року у справі №280/9850/23, згідно якого у разі скасування реєстрації РРО, такий РРО не може використовуватись суб'єктом господарювання при здійсненні розрахункових операцій, оскільки розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) мають проводитися виключно через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, а після скасування реєстрації такий РРО не вважається зареєстрованим у відповідності до вимог законодавства. Відповідно і розрахунковий документ, який роздрукований на такому РРО не вважається розрахунковим документом в розумінні Закону №265/95-ВР, тобто не є документом встановленої форми, а відтак надання особі розрахункового документу роздрукованому на незареєстрованому РРО також не може розцінюватися як виконання обов'язку, визначеного пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Разом з цим, доводи апелянт про те, що контролюючий орган всупереч вимог пунктом 6 глави 4 розділу II Порядку №547 не попередив про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО, колегія суддів Верховного Суду також не брала до уваги, з огляду на те, що таке попередження не впливає на обов'язок контролюючого органу скасувати реєстрацію РРО не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення такого РРО з експлуатації.
Враховуючи вище наведене правове регулювання, колегія суддів доходить висновку, що проведення розрахункових операцій через РРО, реєстрацію якого скасовано, та видача розрахункових документів, сформованих (роздрукованих) РРО, реєстрацію якого скасовано, є порушенням вимог пунктів 1 і 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З наведеного вище також слідує і помилковість доводів апелянта про врахування тієї обставини, що пристрій РРО, який використовувався після скасування реєстрації, був неушкоджений, опломбований, на ньому роздруковувались відповідні розрахункові документи та надавались покупцям, оскільки це не спростовує факту відсутності реєстрації такого РРО у період з 17.03.2023 року, що є ключовим у спірних правовідносинах. Як було зазначено вище, розрахунковий документ, який роздрукований на незареєстрованому РРО не вважається розрахунковим документом в розумінні Закону №265/95-ВР, тобто не є документом встановленої форми.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про правомірність висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону №265/95-ВР, а саме проведення розрахункових операції через незареєстрований РРО, тому відповідальність на суму 100% відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів до позивача застосовано правомірно.
Разом із тим, щодо застосування до позивача штрафу в розмірі 150% суми, на яку здійснено продаж товарів, суд першої інстанції вірно врахував, що порушення, яке було встановлено при проведенні перевірки контролюючим органом 11.04.2024 та порушення, яке позивач допустив з 17.03.2023 встановлено в межах однієї перевірки.
Матеріали справи не містять доказів притягнення позивача до відповідальності за вчинення порушення, визначеного п.1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР у період до 11.04.2024, зокрема, рішення про застосування до позивача санкції за п. 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відтак, за відсутності доказів на підтвердження повторності вчиненого позивачем порушення п.1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР відсутні підстави для застосування до позивача штрафу в розмірі 150%, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-НАФТА», Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-НАФТА» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, за участю третьої особи Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко