25 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33430/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/33430/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії-,-
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року в адміністративній справі №160/33430/24 - задоволено; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року в адміністративній справі №160/33430/24 - скасовано; прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі №160/33430/24.
21 листопада 2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Третього апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року, в якій заявник просить виключити з мотивувальної частини рішення формулювання суду щодо батьківства ОСОБА_2 над ОСОБА_3 . Зазначає, що судом помилково зазначено, що “відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , батьком останньої є ОСОБА_2 » та “Суду не надано доказів перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні ОСОБА_4 , не надано доказів того, що батько ОСОБА_3 позбавлений батьківських прав, також суду не надано доказів, що ОСОБА_4 удочерив ОСОБА_3 , що звільняє батька останньої від виконання обов'язку щодо утримання власної дитини». Дані відомості не відповідають дійсності та були помилково зазначені у судовому рішенні, оскільки у ОСОБА_3 батько записаний зі слів матері, доньку вона виховує як мати-одиначка, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст.135 Сімейного кодексу України № 00015534473, дата формування 01 липня 2015 року копія була додана до позовної заяви, наявна в матеріалах справи). Формулювання суду щодо батьківства ОСОБА_2 над ОСОБА_3 необхідно виключити оскільки це не відповідає дійсності і не підтверджено матеріалами справи, такої особи взагалі не існує. Дана описка може стати перешкодою у встановленні факту утримання померлим ОСОБА_4 своєї падчерки, ОСОБА_3 , оскільки встановлені апеляційним судом обставини не відповідають документам, що були додані до позовної заяви та встановленим обставинам судом першої інстанції. Оскаржити дані обставини також неможливо, оскільки ухвалою Касаційного адміністративного суду було відмовлено у відкритті провадження.
Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Наведені норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Тобто опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Разом з тим виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16, від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3, від 23.03.2023 у справі № 990/106/22, від 26.04.2023 у справі № 522/22473/15-ц та від 09.05.2023 у справі № 522/22473/15-ц.
Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
За викладених обставин, зазначення в постанові від 09 жовтня 2025 року формулювання суду щодо батьківства ОСОБА_2 над ОСОБА_3 є мотивувальною частиною (змістом) судового рішення, яке базується на матеріалах справи. Колегією суддів не встановлено описок, допущених під час виготовлення постанови від 09 жовтня 2025 року, про які зазначає заявник; фактично вказані доводи свідчать про переоцінку доказів, що не відноситься до описок, які підлягають виправленню у порядку ст. 253 КАС України.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/33430/24.
Керуючись ст.253 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/33430/24 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Білак