Справа 22-6637/2006 р. Головуючий у 1 інстанції
Воробйова С.О.
Категорія 21 Доповідач Прокопчук Л.М .
Іменем України
12 липня 2006 р. м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: судді Круглікової К.С. Суддів Прокопчук Л.М., Новосядлої В.М. При секретарі Вершковій С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у м. Красноармійську на рішення Красноармійського міськрайонного суду від 05 червня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т АНО В ИВ: У травні 2006 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилався на те, що він працював на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська" прохідником. 11.01.2005 р. з ним під час виконання трудових обов'язків стався нещадний випадок, про що було складено акт форми Н-1. Він довгий час лікувався. Висновком МСЕК від 21.10.2005 р. йому встановлено 40% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи. Відповідач сплачує щомісячні платежі, сплатив одноразову допомогу, але не призначив виплату сум на відшкодування моральної шкоди. Вважав, що остання йому заподіяна, просив стягнути на відшкодування моральної шкоди 35000 грн.
Рішенням Красноармійького міськрайонного суду від 05 червня 2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. На його користь з відповідача стягнуто 14000 грн.
Відповідач не погодився з рішенням суду, в апеляційній скарзі ставить питання про його скасування, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, оскільки факт заподіяння моральної шкоди не підтверджений висновком МСЕК, крім того, судом не враховано, що п.27 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію статей Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) , що регулюють право на відшкодування моральної шкоди, призупинено. Судом не враховано 50% вини позивача в нещасному випадку.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засідання просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з позивачем під час виконання трудових обов'язків стався нещасний випадок 11.01.2005 року, він отримав компресіонний перелом тіл д7, д12 хребців, про що складено акт форми н-1. Висновком МСЕК від 21.10.2005 р. йому встановлена втрата працездатності 40% з зв'язку з нещасним випадком та 3 група інвалідності. Втрата здоров'я призвела до суттєвих змін в житті позивача, завдала йому моральну шкоду.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід змінити, а апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Задовольняючи позов, суд правильно встановив обставини справи, прийшов до висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди. При цьому виходив з того, що факт отримання каліцтва у зв'язку з нещасним випадком підтверджено актом про нещасний випадок № НОМЕР_1(а.с. 10- 11), висновком МСЕК від 21.10.2005 р., яким вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з нещасним випадком та 3 група інвалідності (а.с. 16, 17). Внаслідок втрати працездатності позивача звільнено з роботи за п.2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 9), оскільки йому протипоказана важка фізична праця (а.с. 16), він тривалий час лікувався (а.с. 14,15). Зазначеними доказами спростовується довід апеляційної скарги відповідача про те, що суду не було надано даних, які підтверджують факт заподіяння моральної шкоди.
В п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня страти професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання. Довід апеляційної скарги відповідача про те, що факт отримання моральної шкоди не підтверджений висновком МСЕК не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст. 34 Закону такий висновок необхідний у випадках, коли не настала втрата професійної працездатності
Доводи скарги відповідача про те, що позивач не має права на відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з тим, що дія статей Закону, що передбачають право на відшкодування моральної шкоди, призупинена, не заслуговують на увагу, оскільки право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло до 1.01.2006 р. Відповідно до ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Разом з тим, при визначенні розміру суми на відшкодування моральної шкоди судом не враховано положення ч.2 ст. 1193 ЦК України, відповідно до якої якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
З акту розслідування нещасного випадку вбачається, що позивач порушив правила безпеки, встановлена ступінь його вини - 50% (а.с. 12-13). Позивач не оспорював зазначених обставин. У зв'язку з тим, що причиною нещасного випадку з позивачем стало нехтування ним правилами безпеки проведення робіт в підземних умовах, що свідчить про грубу необережність потерпілого, у зв'язку з чим апеляційний суд зменшує розмір відшкодування моральної шкоди до 10000 грн.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України з відповідача на користь держави у згідно з вимогами п. 10 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, слід стягнути суму витрат в розмірі 1,50 грн.
Керуючись ст.ст. 307,309,313-316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у м. Красноармійську задовольнити частково.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 05 червня 2006 року змінити, стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у м. Красноармійську на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську на користь держави витрати на інформаційне-технічне забезпечення в сумі 1,50 грн.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.