Справа 6100-2006 Головуючийі інстанції Кузьміна О.Є.
Категорія 39 Доповідач Новосядла В.М.
12 липня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючої Новосядлої В.М., суддів Прокопчук Л.М., Дем»яносова М.В.,
при секретарях Панаріній О.В., Коваленко Т.В.,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Красноармійського міськрайонного управління юстиції на рішення Красноармійського міськрайонного суду від 18 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського міськрайонного управління юстиції, Державної виконавчої служби у Красноармійському. районі про поновлення на.роботі стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди
ОСОБА_1 та Красноармійське міськрайонне управління юстиції принесли апеляційні скарги на рішення Красноармійського міськрайонного суду від 18 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського міськрайонного управління юстиції, Державної виконавчої служби у Красноармійському районі про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.
Вказаним рішенням суду був частково задоволений позов ОСОБА_1, а саме судом першої інстанції було визнано незаконним звільнення позивачки за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, стягнуто на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 695 гривень 52 копійки, моральну шкоду у розмірі 800 гривень, витрати по наданню правової допомоги у розмірі 600 гривень.
Крім того, судом першої інстанції було визнано позивачку звільненою за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційні скарзі позивачка просить рішення суду змінити в частині стягнення моральної шкоди і стягнути на її користь 5 000 гривень.
Красноармійське міськрайонне управління юстиції в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог через порушення судом першої інстанції норм матеріального права а саме: звільнення позивачки було проведено у відповідності до вимог трудового законодавства, згідно із статтею 235 КпЗП України стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу передбачено лише у випадку поновлення позивачки на роботі, а суд першої інстанції в рішенні лише підтвердив факт ліквідації установи, і тому не мав права стягувати середній заробіток. Стягуючи на користь позивачки моральну шкоду, суд першої інстанції в порушення вимог статей 1166 і 1167 ЦК України не врахував відсутність вини відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивачки не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що в січні 2006 року позивачка звернулась у суд з позовом до Красноармійського міськрайонного управління юстиції, Державної виконавчої служби у Красноармійському районі про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Свій позов обґрунтовує тим, що з липня 2004 року працювала на посаді секретаря-друкарки у відділі Державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції.
18 грудня 2005 року вона була звільнена з роботи за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією відділу державної виконавчої служби.
Про звільнення з роботи з вказаних підстав вона була повідомлена наказом від 12 вересня 2005 року.
24 вересня 2005 року позивачка народила дитину -ОСОБА_1.
Відповідно до частини 3 статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Відповідач не застосував заходів щодо працевлаштування позивачки, яка має малолітню дитину.
Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку що звільнення позивачки за пунктом 1 статті 40 КЗпП України було проведено із порушенням частини 3 статті 184 КЗпП України, стягнув на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Але, посилання у резолютивній частині рішення на незаконність звільнення позивачки і на те, що позивачку ОСОБА_1 визнати звільненою за пунктом 1 статті 40 КЗпП України є зайвим і підлягає виключенню із резолютивної частини рішення суду.
Виходячи із наведеного резолютивна частина рішення суду повинна бути викладена в такій редакції:
«Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Красноармійського міськрайонного управління юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 695 гривень 52 ко-пійки, моральну шкоду У розмірі 800 гривень, витрати по наданню юридичної допомоги у розмірі 600 гривень, державне мито на користь держави у розмірі 59 гривень 50 копійок, витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовити».
В іншій частині рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.
Довід апеляційної скарги позивачки про те, суд першої інстанції повинен був стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень, необгрунтований, оскільки встановлюючи розмір моральної шкоди суд врахував глибину, характер і тривалість моральних страждань позивачки та засади розумності і справедливості.
Інші доводи апеляційної скарги Красноармійського міського управління юстиції не спростовують висновків суду.
Керуючись статтями 308, 314, 316, 315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу Красноармійського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.
Резолютивну частину рішення Красноармійського міськрайонного суду від 18 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського міськрайонного управління юстиції, Державної виконавчої служби у Красноармійському районі про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди викласти в такій редакції:
«Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Красноармійського міськрайонного управління юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 695 гривень 52 копійки, моральну шкоду у розмірі 800 гривень, витрати по наданню юридичної допомоги у розмірі
600 гривень, державне мито на користь держави у розмірі 59 гривень 50 копійок, витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовити».
Стягнути з Красноармійського міськрайонного управління юстиції за інформаційне -технічне забезпечення розгляду цивільної справи ЗО гривень (отримувач: Державне підприємство «Судовий інформаційний центр", КОД ЄДРПОУ: 30045370, р\р 26001014180002, Банк відкрите акціонерне товариство «Банк Універсальний" м. Львів, МФО банку: 325707).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.