Справа №212/14525/25
1-кп/212/1563/25
24 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщені суду міста Кривий Ріг кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041730001610 від 04 грудня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою технічною освітою, не заміжню, на утриманні малолітніх та неповнолітню дітей не має, офіційно не працює, інвалідності не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України,
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діяв на час вчинення вказаного кримінального правопорушення. Таким чином, ОСОБА_5 , вчинила умисний корисливий злочин проти власності в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , в період часу з 19:00 години по 21:30 годину 27.11.2025 року, перебуваючи у сквері неподалік Фахового коледжу економіки і технологій Державного університету економіки і технологій, що розташований по вул. Федора Караманиць, буд. 37В в Покровському районі м. Кривого Рогу, з малознайомим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході спілкування, ОСОБА_5 побачила у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон марки «ZTE», моделі «Nubia Focus 5G», в корпусі чорного кольору, з захисною гідрогелевою плівкою марки «Носо» GF012 Manual a lignment HD film, по якому ОСОБА_6 розмовляв. По закінченню телефонної розмови потерпілий ОСОБА_6 поклав телефон до правої кишені штанів, однак в подальшому, вищевказаний мобільний телефон випав на землю та ОСОБА_6 цього не помітив. В цей момент у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «ZTE», моделі Nubia Focus 5G, в корпусі чорного кольору, з захисною гідрогелевою плівкою марки «Носо» GF012 Manual a lignment HD film, який належить потерпілому ОСОБА_6 .
В період часу з 19:00 години по 21:30 годину, того ж дня, перебуваючи по вул. Федора Караманиць, буд. 37В в Покровському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_5 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 заснув, впевнившись у відсутності свідків, очевидців та в тому, що її дії носять таємний характер та за нею ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрала мобільний телефон марки «ZTE», моделі Nubia Focus 5G, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №2829 від 09.12.2025 становить 4069,67 гривень, з захисною гідрогелевою плівкою марки «Носо» GF012 Manual a lignment HD film, вартість якої згідно з висновком судово- товарознавчої експертизи №2829 від 09.12.2025 становить 96,33 гривень, всього на загальну суму 4166,00 гривень; та з внутрішньої кишені куртки потерпілого ОСОБА_6 - банківську картку ТОВ «Новапей» № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_5 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникла.
Того ж дня, 27.11.2025 о 22:11 годині ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні магазину «АТБ Маркет», що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, мкрн. 4-й Зарічний, буд. 21 А, з метою реалізації свого злочинного умислу, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи банківську картку ТОВ «Новапей», яка належить ОСОБА_6 , здійснила операції з зазначеною банківською карткою на загальну суму 2060,90 гривень. Того ж дня, о 22:50 години ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні магазину «АТБ Маркет» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Федора Караманиць, буд. 66А, здійснила операцію з зазначеною банківською карткою на загальну суму 4461,72 гривень. В подальшому, 28.11.2025 року о 01:14 години ОСОБА_5 , через банкомат АТ КБ «Приватбанк», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Федора Караманиць, буд. 57А, зняла з банківської картки ТОВ «Новапей» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 7200,00 гривень, таким чином, таємно викрала грошові кошти потерпілого. Після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла обернувши викрадене на свою користь.
Загальний матеріальний збиток, який був спричинений в результаті таємного викрадення чужого майна, вчиненого ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_6 , складає в сумі 17888,62 гривні.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
В наслідок таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану ОСОБА_5 , 10.04.1993, 27.11.2025 в період часу з 19:00 години по 21:30 годину, перебуваючи на лавці у сквері неподалік Фахового коледжу економіки і технологій Державного університету економіки і технологій, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Федора Караманиць, буд. 37В, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 заснув, у ОСОБА_5 раптово виник умисел на таємне викрадення банківської картки ТОВ «Новапей» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 , (далі по тексту- «банківська картка») та в цей момент в неї раптово виник кримінально-протиправний умисел, направлений на привласнення вищевказаної банківської картки, та обернення її на свою користь, з метою подальшого викрадення грошових коштів, яка згідно з приміткою до ст. 358 Кримінального кодексу України, ст.1 Закону України «Про інформацію», Закону України «Про платіжні послуги», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБ України від 29.07.2022 №164 є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, як засобом доступу до банківського рахунку.
Так, ОСОБА_5 , з метою реалізації раптово виниклого кримінально- протиправного умислу, спрямованого на привласнення банківської картки та звернення її на свою користь, скориставшись відсутністю свідків, очевидців, та в тому, що її дії носять таємний характер та за нею ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, з лівої внутрішньої кишені куртки ОСОБА_6 взяла, таким чином привласнила вищезазначену банківську картку, що належить потерпілому та поклала її собі в сумку через плече.
Після того, як у власності ОСОБА_5 , опинився офіційний документ, а саме: належна потерпілому ОСОБА_6 , банківська картка, ОСОБА_5 , розуміючи, що на вказаній банківській картці наявні грошові кошти, вона знає пінкод, від зазначеної банківської картки, який попередньо запам'ятала, та у ней виник злочинний умисел направлений на викрадення грошових коштів, що перебувають на зазначеній картці, шляхом зняття грошових коштів з зазначеної карти.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України - викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
17 грудня 2025 року між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025041730001610 від 04 грудня 2025 року, та ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, обвинувачена ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинна понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме: за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років; за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України, у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ч.1 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 5 ( п'ять ) років із застосуванням положень ст. 75 КК України щодо звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.
Розглядаючи в порядку ст. 314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 185 КК України та ч.1 ст. 357 КК України відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та кримінальним проступком, внаслідок яких шкода завдана інтересам потерпілого ОСОБА_6 . Прокурору ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_6 надано письмову згоду на укладення угоди про винуватість між учасниками процесу, яку вподальшому надано суду.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив затвердити угоду та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачена ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, призначити йому узгоджену міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, а також підтвердила, що їй роз'яснені наслідки укладення угоди, її затвердження та наслідки невиконання угоди.
Захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просила затвердити угоду про визнання винуватості від 17.12.2025 року, укладену між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_5 , та призначити останній узгоджену в угоді міру покарання, з іспитовим строком 1 рік.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Також судом встановлено, що умови даної угоди та узгоджена між сторонами міра покарання відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст.65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Разом з цим, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів та проступків, особу винної ОСОБА_5 , яка на обліку у лікаря- психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судима, неповнолітніх дітей не має, інвалідності не має, обставини, що пом'якшують покарання, до яких відносить щире каяття, добровільне відшкодування збитку, відсутність обставин, що обтяжують покарання, можливості її виправлення без відбування покарання, а тому узгоджена між прокурором та обвинуваченою міра покарання є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Обвинувачена погоджується на призначення узгодженого між сторонами виду та міри покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором у даному кримінальному провадженні та обвинуваченою, за участю захисника, і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати, які б підлягали стягненню, у кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст.ст. 314, 370,373,374,376,474,475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 грудня 2025 року, укладену між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041730001610 від 04 грудня 2025 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України та призначити їй узгоджену сторонами міру покарання:
- за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;
- за ч.1 ст. 357 КК України, у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом випробувального терміну в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- мобільний телефон, марки «ZTE», моделі «Z2357N» з ім'ям пристрою «nubia Focus 5G», пам'ять 6 Gb + 10Gb, 256 Gb, вісім ядер, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , чорного кольору, в справному стані, без пошкоджень, який передано ОСОБА_6 під зберігальну розписку- залишити за належністю;
- пластикову банківську картку № НОМЕР_3 емітована у ТОВ «Новапей» фіолетового кольору, яку передано ОСОБА_6 під зберігальну розписку- залишити за належністю;
- 3 DVD-R диски з камер внутрішнього відеоспостереження -зберігати в матеріалах кримінального провадження
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, з урахуванням ч.4ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1