Справа № 642/7797/25
Провадження № 2/642/2558/25
25 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
08.12.2025 ТОВ «ФК Єврокредит», в особі свого представника адвоката Журавльова С.Г., через систему «Електронний суд» звернулось до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № TDB.2021.0001.34399 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank від 03.12.2021 у розмірі 28028,08 грн., що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 9974,30 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 18053,78 грн.
Ухвалою суду від 15.12.2025 позовну заяву було залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач та представник позивача адвокат Журавльов С.Г. отримали копію ухвали від 15.12.2025 про залишення позовної заяви без руху 16.12.2025 о 16 год. 12 хв. на електронну пошту, яка вказана у позовній заяві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в матеріалах справи. Також вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» 17.12.2025 о 13 год. 00 хв.
Крім того, відповідно до Постанови Верховного Суду від 28 квітня 2023 року у справі № 904/272/22, суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.
Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
Крім того, слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Крім викладеного Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд доходить наступного висновку.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Як вбачається з п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
З огляду на те, що судове рішення про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано, клопотань про надання додаткового строку на виправлення недоліків позовної зави до суду не надходило, за таких обставин суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст. 185, 258-260, 353 ЦПК України, -
Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною і повернути заявнику.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення .
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua
Суддя Л.Г. Проценко