25 грудня 2025 року м. Суми Справа № 480/3315/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.
Позивач зазначає, що здійснює догляд за своїм батьком, що дає йому право на відстрочку від призову на військову службу. Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки, а відповідач не надав її позивачу. Позивач вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку про те, що є недостатнім поданий позивачем висновок за формою № 080-4/0. На переконання позивача, він довів наявність правових підстав для надання йому відповідачем відстрочки.
Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною відмову відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі абз.10 ч.1 ст.23 Закону України ''Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'' від 21.10.1993 № 3543-ІІІ (надалі - Закон), оформлену листом № 6/1395 від 15.03.2024; зобов'язати відповідача надати позивачу відстрочку на підставі заяви позивача від 04.12.2023.
Судом відкрито провадження у справі 24.04.2024.
Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Тому суд на підставі норми ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 04.12.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як особі, яка здійснює постійний догляд за хворим батьком.
До вказаної заяви позивачем було додано наступні копії документів: військового квитка позивача; свідоцтва про народження позивача; довідки МСЕК від 25.10.2016 відносно батька позивача; пенсійного посвідчення батька позивача; висновку ЛКК відносно батька позивача та додатку до нього (план реабілітаційних заходів особи з інвалідністю); акту встанволення факту здійснення догляду від 14.09.2023.
Відповідач повідомив позивача листом від 15.12.2023 за підписом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що його заява від 04.12.2023 залишена без розгляду.
Спірні правовідносини врегульовані Законом та Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352 (надалі - Положення), в редакціях чинних на момент звернення позивача із заявою про надання відстрочки - 04.12.2023.
Відповідно до абзацу десятого ч.1 ст.23 Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Пунктом 74 Положення передбачено, що відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» відстрочка від призову на строкову військову службу надається громадянам за рішенням призовної комісії: за сімейними обставинами, за станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності, а у випадках, які не передбачені зазначеним законом, - за рішенням обласної призовної комісії на підставі подання районної (міської) призовної комісії.
Право на одержання призовниками відстрочки від призову повинно бути підтверджено відповідними документами, які подаються призовниками районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі наявності права на відстрочку медичний огляд призовників, придатних до військової служби за станом здоров'я, не проводиться. Дані про їх стан здоров'я вносяться до книги протоколів засідань районної (міської) призовної комісії за результатами медичного огляду під час приписки до призовної дільниці або раніше проведеного медичного огляду під час проходження призовної комісії.
Відповідно до п.75 Положення призовник, який має право на відстрочку за сімейними обставинами, повинен через районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подати голові районної (міської) призовної комісії заяву про бажання нею скористатися, до якої повинен додати документи, що підтверджують це право.
Відстрочка від призову надається лише в разі, коли відповідними документами достовірно встановлено, що на утриманні призовника перебувають особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ч.2 ст.17 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», і відсутні інші працездатні особи - громадяни України, які зобов'язані відповідно до законодавства їх утримувати. Коло осіб, які вважаються непрацездатними, визначається частиною другою статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Документом, що підтверджує статус особи з інвалідністю, є довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ.
За вказівкою голови районної (міської) призовної комісії керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки організується вивчення питання про сімейний стан призовника, результати якого відображаються у висновку за підписом керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За результатами вивчення питання про сімейний стан призовника районна (міська) призовна комісія виносить остаточне рішення щодо його призову на строкову військову службу або надання відстрочки від призову за сімейними обставинами.
Пунтом 82 Положення закріплено, що рішення районних (міських) призовних комісій про надання відстрочки від призову за сімейними обставинами ухвалюються на підставі поданих документів і вносяться до протоколів засідань районної (міської) призовної комісії та облікових карток призовників із зазначенням строку, до якого надано відстрочку.
Отже, відстрочка від призову за сімейними обставинами надається громадянам за рішенням призовної комісії, як колегіальним органом.
Тому за результатами розгляду заяви про надання відстрочки від призову саме комісією, а не одноособово, приймається рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, яке, у розумінні норми п.19 ч.1 ст.4 КАС України, є індивідуальним актом. Колегіальне рішення забезпечує всебічний і об'єктивний аналіз всіх обставин завдяки участі кваліфікованих фахівців. Це гарантує його правомірність і обґрунтованість.
Таким чином, після отримання заяви позивача про надання відстрочки, відповідач повинен був прийняти відповідне рішення за наслідком її розгляду по суті щодо надання відстрочки або відмови у наданні відстрочки.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або про мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.
В листі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.12.2023 зазначено, що заява позивача від 04.12.2023 залишена без розгляду. Вказаний лист не містить посилання на розгляд по суті заяви позивача та прийняття призовною комісією будь-якого рішення. Крім того, в листі не зазначено про задоволення або відмову, а зазначено "залишено без розгляду". Зазначене також не спростовано відповідачем, оскільки ним не надано витягу з книги протоколів засідань комісії, яка передбачена формою додатку до Положення.
Отже, комісією не було розглянуто по суті заяву позивача про надання відстрочки від призову, а саме шляхом прийняття відповідного рішення, як те передбачено законодавством.
Таким чином, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо розгляду по суті заяви позивача від 04.12.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу не відповідає критеріям правомірності, які встановлені ч.2 ст.2 КАС України.
Cуд також зазначає, що відповідачем не оцінювався висновок ЛКК, як документ який може підтверджувати необхідність постійного догляду за батьком позивача, а була зайнята категорична позиція щодо неможливості прийняття такого документу, оскільки висновки ЛКК можуть лише підтверджувати необхідність постійного догляду за особами до 18 років.
Натомість у постанові Верховного Суду від 13.06.2024 у справі № 520/21316/23 зазначено, що для підтвердження необхідності стороннього догляду за особою, яка за висновком МСЕК або ЛКК закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, позивач міг надати, як висновок МСЕК так і медичний висновок ЛКК.
Аналогічна практика міститься і у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 120/1909/23.
Суд звертає увагу, що у відповідності до норми ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Тому суд, з урахуванням норми ч.2 ст.9 КАС України, задовольняє частково позовні вимоги, з виходом за їх межі, а саме, шляхом визнання протиправною бездіяльності, про яку зазначено вище та зобов'язує відповідача розглянути по суті заяву позивача від 06.02.2024 про надання відстрочки та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, то суд відмовляє, а саме у зв'язку з їх передчасністю, оскільки відповідач не розглянув заяву позивача про надання відстрочки у спосіб, визначений законодавством, а саме шляхом прийняття призовною комісією індивідуального акту. Отже, у даному випадку фактично відсутня відмова комісії у наданні позивачу відстрочки, в цьому і виразилась протиправна бездіяльність відповідача.
Судові витрати.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково та те, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, окрім ссудового збору у сумі 1211,20 грн, то суд стягує з відповідача такй збір у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 04.12.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу, а саме на підставі абзацу десятого ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) розглянути по суті заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 04.12.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу, на підставі абзацу десятого ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
4. У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат судового збору.
6. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І. Сидорук