25 грудня 2025 року Справа № 480/644/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/644/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 06.08.2024 № 183450032616 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до наявного у позивача стажу, що надає право на пенсію за віком періоди: з 29.08.1986 по 13.11.1986 вчителем французської мови у відділі освіти Ямпільської районної державної адміністрації; з 01.09.1988 по 27.08.1990 - загальноосвітня школа I-III ступенів №6 м. Суми вчителем англійської мови; з 27.08.1990 по 17.04.1992 - загальноосвітня школа I-III ступенів № 23 м. Суми психологом; з 15.05.1992 по 27.03.1997 - приватне підприємство «АЛВА» менеджером по маркетингу та рекламі; з 03.02.1997 по 15.02.1998 - ТОВ телерадіокампанія «ТОП - радіо», менеджером; з 12.12.1997 по 14.07.2002 зайняття підприємницькою діяльністю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву від 29.07.2024 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду щодо спірних періодів роботи, призначити пенсію з 11.08.2024.
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії, не зарахування до стажу, який дає права на пенсію всього стажу роботи, підтвердженого трудовою книжкою та наявними в нього документами. Зокрема, вважає, що у відповідача не було підстав не зараховувати всі спірні періоди до наявного в нього стажу, який дає право на призначення пенсії, оскільки необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Також стверджує, що здійснював підприємницьку діяльність з 12.12.1997 до 14.07.2002, звітував про здійснення підприємницької діяльності та сплату податків і весь час підприємницької діяльності перебував на спрощеній системі оподаткування, сплачував всі належні до сплати податки, а тому, на думку позивача, вказаний період також підлягає зарахуванню до стажу, що надає право на пенсію за віком.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду про відкриття спрощеного провадження отримано відповідачем 29.01.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 29.07.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою про призначення пенсії, у зв'язку з досягненням віку 60 років.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
За результатами розгляду вказаної заяви позивач отримав рішення Головного управління ПФУ в Чернігівській області від 06.08.2024 №183450032616 про відмову у призначенні пенсії (а.с.24).
Рішення вмотивовано тим, що пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років.
Необхідний страховий стаж для призначення пенсії, визначений статтею 26 Закону Україну "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить - 31 рік.
Оскаржуваним рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області встановлено, що страховий стаж позивача становить 17 років 11 місяців 22 дні.
До наявного в нього страхового стажу не зараховано періоди роботи з 29.08.1986 -13.11.1986 згідно з довідкою, виданою відділом освіти Ямпільської районної державної адміністрації, оскільки в довідці відсутні номер та дата реєстрації, та періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 04.08.2000, оскільки надано копію трудової книжки та назва підприємства на печатці, якою завірено титульну сторінку, не відповідає назві підприємства, на якому вперше заповнювалась трудова книжка.
Також зазначається, що періоди здійснення підприємницької діяльності з 12.12.1997 по 01.02.2016, не включені до наявного в позивача страхового стажу, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування та сплату страхових внесків за зазначений період.
Періоди роботи з 01.02.2000 зараховано до страхового стажу відповідно до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач, не погодившись з оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 06.08.2024 №183450032616, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
У межах спірних правовідносинах питання полягає у правомірності незарахування відповідачем періоду трудової діяльності позивача, зазначеного в трудовій книжці з до страхового стажу, що враховується для призначення пенсії, а саме:
- періоди роботи з 29.08.1986 -13.11.1986 згідно з довідкою, виданою відділом освіти Ямпільської районної державної адміністрації, оскільки в довідці відсутні номер та дата реєстрації;
- періоди роботи з 01.09.1988 по 27.08.1990 в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6 м. Суми вчителем англійської мови;
- з 27.08.1990 по 17.04.1992 в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 23 м. Суми психологом;
- з 15.05.1992 по 27.03.1997 - в менеджером по маркетингу та рекламі;
- з 03.02.1997 по 15.02.1998 - ТОВ "Телерадіокомпанія "ТОП-радіо», менеджером.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет правомірності таких дій відповідача, оцінивши їх через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 КАС України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 9 Закону № 1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 вказаної статті Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Приписами статті 26 Закону № 1058 встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Тобто, надання уточнюючих довідок та інших документів підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 № 159/4178/16-а.
Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , заповненої 04.08.2000 року (а.с.13-20), доданих до неї документів, оскаржуваного рішення, до наявного в нього стажу, який дає право на отримання пенсії, слід включити наступні періоди.
Так, період роботи позивача вчителем французської мови у відділі освіти Ямпільської районної державної, адміністрації роботи з 29.08.1986 - 13.11.1986 підтверджено записами у трудовій книжці та довідкою, виданою відділом освіти Ямпільської районної державної адміністрації (а.с 25). Довідка засвідчена підписами посадових осіб, які її складали, містить печатку установи, містить посилання на номера та дати видання наказів про прийом на роботу та звільнення з роботи. Тобто наявна вся інформація на підтвердження факту роботи ОСОБА_1 в цій установі.
На переконання суду, відсутність номеру та дати реєстрації довідки є технічною помилкою, яка була допущена посадовими особами підприємства і не може бути підставою незарахування вказаного періоду роботи до наявного в позивача стажу. Крім того, записи по спірний період містяться і в трудовій книжці позивача.
З матеріалів справи судом також встановлено, що період роботи позивача з 01.09.1988 по 27.08.1990 в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6 м. Суми вчителем англійської мови підтверджений довідками КУ «Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6», від 29.07.2024 № 162, та № 23 від 26.08.2024 (а.с 26-27).
Період роботи позивача з 27.08.1990 по 17.04.1992 в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 23 м. Суми психологом, підтверджений довідкою КУ «Сумська загальноосвітня школа 1-Ш ступенів № 23» № 01-21/362 від 20.12.2024 (а.с.28), період роботи з 15.05.1992 по 27.03.1997 в приватному підприємстві «АЛВА» менеджером по маркетингу та рекламі підтверджено записом в трудовій книжці НОМЕР_2 , який містить номери наказів про прийняття та звільнення мене з роботи, підписи посадових осіб підприємства, штампи та печатки підприємства (а.с.15-16), а період з 03.02.1997 по 15.02.1998 в ТОВ телерадіокампанія «ТОП-радіо», менеджером, підтверджуються записами в трудовій книжці позивача, який містить номери наказів про прийняття та звільнення мене з роботи, підписи посадових осіб підприємства, штампи та печатки підприємства (а.с.16-17).
При задоволенні вимог про врахування вищезазначених періодів до страхового стажу позивача, суд також ураховує, що з приписів порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, що визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 та Інструкцією "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58 вбачається, що заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником.
Отже, відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе роботодавець.
Таким чином, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, згідно якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Відтак, на переконання суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, отримавши документи про призначення пенсії належним чином не надали оцінку записам та відомостям трудової книжки, а також наданим позивачем довідкам, які в сукупності дають підстави для зарахування записів трудової книжки. зокрема щодо спірних періодів до страхового стажу позивача.
При не зарахуванні до стажу для призначення пенсії періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з 12.12.1997 по 01.02.2016, відповідач вказав, що цей період не підлягає до зарахуванню до стажу для призначення пенсії з тих підстав, що відсутня інформація про систему оподаткування та сплату страхових внесків за зазначений період.
При зверненні до суду із даним позовом позивач стверджує, що здійснював підприємницьку діяльність з 12.12.1997 до 14.07.2002, звітував про здійснення підприємницької діяльності та сплату податків і весь час підприємницької діяльності перебував на спрощеній системі оподаткування, сплачував всі належні до сплати податки, а тому, на думку позивача, вказаний період також підлягає зарахуванню до стажу, що надає право на пенсію за віком.
Однак суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на наступне.
Згідно статті 1 Закону № 1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Пунктом 2 частини першої статті 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з пунктом 3-1 розділу XV Закону № 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до абзацу третього підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Системний аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку, що до страхового стажу включаються періоди здійснення особою підприємницької діяльності за певних умов, а саме:
- до 01.05.1993 - час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;
- з 01.01.1998 по 31.12.2003 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;
- з 01.01.2004 по 31.12.2017 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК);
- з 01.05.1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01.07.2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01.07.2000 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків.
Отже, умови зарахування відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу пов'язуються з документальним підтвердженням здійснення підприємницької діяльності, яке є відмінним, та залежить від форми оподаткування фізичної особи-підприємця.
У той же час, в матеріалах справи відсутні докази того, що у період з 12.12.1997 до 14.07.2002 позивач перебував на спрощеній системі та сплачував страхові внески за зазначений період. Документи на підтвердження цих обставин не були надані і відповідачеві при зверненні позивача за призначенням пенсії.
Посилання ж позивача на довідку Управління ЦНАП від 28.08.2024 № 14.01 - 15/679 та рішення Господарського суду Сумської області по справі № 5/464-04 від 16.12.2004 підтверджують лише факт здійснення ним підприємницької діяльності у вказаний період і також не містять інформацію про систему оподаткування та сплату страхових внесків за зазначений період.
Отже, враховуючи встановлені у даній справі обставини та вищезазначене, суд висновує про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зарахування до стажу для призначення пенсії періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з 12.12.1997 по 14.07.2002.
Водночас суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутись з відповідною заявою до органу Пенсійного фонду України про зарахування вказаного періоду, надавши відповідні документи.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправно не було зараховано до страхового стажу в повному обсязі періоди роботи позивача, про які зазначено у трудовій книжці та підтверджено відповідними довідками (з 29.08.1986 по 13.11.1986 вчителем французської мови у відділі освіти Ямпільської районної державної адміністрації; з 01.09.1988 по 27.08.1990 - загальноосвітня школа I-III ступенів №6 м. Суми вчителем англійської мови; з 27.08.1990 по 17.04.1992 - загальноосвітня школа I-III ступенів № 23 м. Суми психологом; з 15.05.1992 по 27.03.1997 - приватне підприємство «АЛВА» менеджером по маркетингу та рекламі; з 03.02.1997 по 15.02.1998 - ТОВ телерадіокампанія «ТОП - радіо», менеджером), у зв'язку із чим, рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 06.08.2024 № 183450032616 є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки в спірних правовідносинах права позивача порушені протиправним рішенням відповідача, яке судом скасовано, і відповідачем у даному випадку не було належно обраховано загальний страховий стаж позивача, який дає право на призначення пенсії за віком, заява позивача про призначення пенсії від 29.07.2024 вважається не розглянутою по суті.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням визнаних судом спірних періодів роботи, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 06.08.2024 № 183450032616 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83а, м. Чернігів, Чернігівська область, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в повному обсязі періоди роботи, про які зазначено у трудовій книжці та підтверджено відповідними довідками (з 29.08.1986 по 13.11.1986 вчителем французської мови у відділі освіти Ямпільської районної державної адміністрації; з 01.09.1988 по 27.08.1990 - загальноосвітня школа I-III ступенів №6 м. Суми вчителем англійської мови; з 27.08.1990 по 17.04.1992 - загальноосвітня школа I-III ступенів № 23 м. Суми психологом; з 15.05.1992 по 27.03.1997 - приватне підприємство «АЛВА» менеджером по маркетингу та рекламі; з 03.02.1997 по 15.02.1998 - ТОВ телерадіокампанія «ТОП - радіо», менеджером).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83а, м. Чернігів, Чернігівська область, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням визнаних судом спірних періодів роботи, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83а, м. Чернігів, Чернігівська область, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька