Справа № 569/8276/25
1-кс/569/7479/25
29 вересня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне клопотання слідчого Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сатиїв, Дубенського району, Рівненської області, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 311 КК України,-
встановив:
До Рівненського міського суду надійшло клопотання слідчого Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_5 , порушуючи порядок, встановлений ст. ст. 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорів з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах, незаконно придбав та зберігав з метою збуту прекурсор «соляна кислота» у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, буд.129Б, гаражного кооперативу «Дворець». В подальшому 20.05.2025, близько 09 год. 30 хв., ОСОБА_5 перебуваючи у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, буд.129Б, гаражного кооперативу «Дворець», в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_9 за 1200 гривень, у трьох каністрах з полімерного матеріалу у формі рідини світло-жовтого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-25/8401-НЗПРАП від 07.07.2025 є прекурсором - «соляна кислота», загальною масою 28465 г., загальним об'ємом 24750 мл, у великих розмірах, стосовно якої встановлені заходи контролю.
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень - незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів, з метою збуту та збут прекурсорів в особливо великих розмірах, передбачене ч.2 ст.311, 3 ст. 311 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, іншими протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжить вчиняти інші злочини пов'язані з незаконним обігом прекурсорів.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків:
встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилитись від слідства, суду, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, з моменту затримання та повідомлення йому про підозру, розуміючи реальність покарання за вчинений тяжкий злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі, може вжити заходів щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
- може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: на даному етапі досудового розслідування не встановлено ряд обставин, зокрема походження прекурсорів, можливих співучасників вчинення злочину, та не відшукано ряд речових доказів, які мають суттєве значення у кримінальному провадженні, які фактично можуть бути відомі лише ОСОБА_5 . Зважаючи на це, існують вагомі підстави вважати, що підозрюваний, в разі обрання до нього більш м'якого запобіжного засобу, може знищити речові докази та інші сліди вчинення злочину, що підтверджують його вину.
- може незаконно впливати на свідків, оскільки свідками вчинення даного злочину є особи які стануть йому відомі в ході досудового розслідування він може, незаконно на них впливати, чинити фізичний, психологічний тиск, заради їхньої відмови чи зміни від наданих показів;
- вчиняти інше кримінальне правопорушення, а саме: детальним вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що останній вищевказаним злочинним способом здійснює заробіток коштів, офіційно не працевлаштований, що свідчить, про те, що у разі обрання ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, дасть йому можливість в подальшому продовжувати вчиняти незаконний збут прекурсорів за грошову винагороду.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, одружений, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під домашнім арештом, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є необхідним для того, щоб забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, запобігти вчиненню інших кримінальних правопорушень, так, як жоден інший із запобіжних заходів не здатен запобігти переліченим вище ризикам та забезпечити своєчасне з'явлення його до слідчого, а в подальшому суду, на виклики для проведення слідчих й інших процесуальних дій.
Вважаю, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину в сфері незаконного обігу прекурсорів, не має постійного доходу, а тому існують ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просили задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник не заперечили проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, захисника, та думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010000661 від 13.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.311, ч.3 ст.311 КК України.
26.09.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.311 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.311 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п'яти років та наявність достатніх даних, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилитись від слідства, суду, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, з моменту затримання та повідомлення йому про підозру, розуміючи реальність покарання за вчинений тяжкий злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі, може вжити заходів щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
- може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: на даному етапі досудового розслідування не встановлено ряд обставин, зокрема походження прекурсорів, можливих співучасників вчинення злочину, та не відшукано ряд речових доказів, які мають суттєве значення у кримінальному провадженні, які фактично можуть бути відомі лише ОСОБА_5 . Зважаючи на це, існують вагомі підстави вважати, що підозрюваний, в разі обрання до нього більш м'якого запобіжного засобу, може знищити речові докази та інші сліди вчинення злочину, що підтверджують його вину.
- може незаконно впливати на свідків, оскільки свідками вчинення даного злочину є особи які стануть йому відомі в ході досудового розслідування він може, незаконно на них впливати, чинити фізичний, психологічний тиск, заради їхньої відмови чи зміни від наданих показів;
- вчиняти інше кримінальне правопорушення, а саме: детальним вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що останній вищевказаним злочинним способом здійснює заробіток коштів, офіційно не працевлаштований, що свідчить, про те, що у разі обрання ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, дасть йому можливість в подальшому продовжувати вчиняти незаконний збут прекурсорів за грошову винагороду.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.
Отже, вирішуючи в даному випадку питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що статтею 5 Європейської конвенції з прав людини передбачені випадки, коли особу може бути позбавлено свободи відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема це може бути здійснено з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (пункт «с»).
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі з дотриманням гарантій передбачених статтею 5 Конвенції.
В свою чергу, за змістом частин першої та другої статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, одружений, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під домашнім арештом, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.311 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п'яти років та наявність досліджених ризиків, щодо підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, особи та його характеризуючих даних, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 домашній арешт в певний період часу.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: а) прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження, б) не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в) утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив :
Клопотання задоволити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сатиїв, Дубенського району, Рівненської області, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 311 КК України,-- запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 26 листопада 2025 року.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків оголошення «Повітряна тривога» (чи інше) та необхідності слідування та перебування в пунктах укриття в період з 22:00 год. по 06:00 год., наступної доби.
Строк дії ухвали встановити до 26 листопада 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки:
а) прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження.
б) не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
в) утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 26 листопада 2025 року.
Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_5 негайно доставляється до місця проживання.
Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_10