єдиний унікальний номер справи 546/1165/25
номер провадження 1-кп/546/102/25
25 грудня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі прокурора ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 та секретаря судового засідання ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 листопада 2025 року за № 12025175440000357, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України,
встановив:
У провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебуває на розгляді кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 листопада 2025 року за № 12025175440000357, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Відповідно до обвинувального акта у серпні 2016 року у ОСОБА_3 , який мав навички керування тракторами, з метою отримання посвідчення тракториста-машиніста з дозволом на керування машинами категорії «А1» всупереч вимогам Положення про порядок видачі посвідчень тракториста?машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 02.04.1994, виник прямий умисел, спрямований на пособництво у виготовленні підробленого посвідчення тракториста-машиніста на своє ім'я з дозволом на керування машинами категорії «А1» з метою подальшого його використання за цільовим призначенням.
Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у серпні 2016 року, перебуваючи у м. Львів, познайомився з невстановленим слідством чоловіком, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, з яким вступив в усну домовленість з метою виготовлення останнім за винагороду завідомо підробленого посвідчення тракториста-машиніста на власне ім'я із дозволом на керування тракторами із потужністю двигуна до 73,5 кВт (категорія «А1»). Для цього у серпні 2016 року, перебуваючи у м. Львів (більш точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено), обвинувачений надав цьому невстановленому слідством чоловіку, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, ксерокопії сторінок паспорта громадянина України на власне ім'я, медичну довідку та фотокартку свого обличчя, для подальшого їх внесення до підробленого документу, чим створив сприятливі умови для вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, при цьому цілком усвідомлюючи, що не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення тракториста-машиніста з дозволом на керування машинами категорії «А1», яке має складатися, видаватися, посвідчуватися повноваженими (компетентними) особами органів державної влади у відповідності до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 02.04.1994.
Невстановлений слідством чоловік, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, використовуючи надані ОСОБА_3 ксерокопії сторінок паспорта громадянина України та фотокартку з його обличчям підробив посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане, згідно його змісту, 30.12.2016 Державною сільгоспінспекцією в Львівській області на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лучки Решетилівського району Полтавської області та жителя АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що ОСОБА_3 має право на керування машинами категорії «А1», бланк якого, згідно висновку експерта № СЕ-19/117-25/24782-ДД від 14.11.2025, не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу, внаслідок невідповідності за розмірними характеристиками, способами друку, якими нанесено зображення на бланк, та характеристикою спеціальних елементів захисту, зображення серії, цифр номера, захисної сітки, мікродруку, реквізитних, внесених та вихідних типографських даних, нанесено струменевим способом друку з використанням знакодрукуючого пристрою (кольорового струменевого принтера).
У листопаді 2016 року ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Львів (більш точного часу та місця під час досудового розслідування не встановлено), отримав від невстановленого слідством чоловіка, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане, згідно його змісту, 30.12.2016 Державною сільгоспінспекцією в Львівській області на своє ім'я з дозволом на керування машинами категорії «А1», за виготовлення якого сплатив попередньо обумовлену грошову суму в розмірі 5000,00 грн.
Згідно з інформацією, наданою Держпродспоживслужбою, в уніфікованій автоматизованій електронно-облікової системі відсутні відомості щодо видачі ОСОБА_3 посвідчення тракториста-машиніста, а також щодо видачі посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 .
Вказані дії ОСОБА_3 , які виразились у пособництві у виготовленні підробленого посвідчення, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
25 листопада 2025 року ухвалою судді призначене підготовче судове засідання на 25 грудня 2025 року.
У підготовчому судовому засіданні 25 грудня 2025 року захисник ОСОБА_6 від імені обвинуваченого заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 у частині притягнення його до відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження в частині притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження в межах заявленого клопотання, доходить наступних висновків.
Статтею 314 КПК України установлено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Отже, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності є закінчення, установлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є кримінальним проступком та за яке відповідно до санкції ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) було передбачене покарання у виді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості.
На час розгляду клопотання обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Судом не установлено обставин, які свідчать про зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к зазначив, що суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
Ураховуючи викладене, приймаючи до уваги, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком, з моменту вчинення якого минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності в розумінні ст. 49 КК України не зупинявся і не переривався, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 284, 285, 286, 288, 314, 369-372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, та закриття кримінального провадження в цій частині задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 листопада 2025 року за № 12025175440000357, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1