про залишення позовної заяви без руху
25 грудня 2025 р. № 400/13712/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Величко А.В., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доНачальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в Миколаївській області підполковник ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , Баштанського районного відділу поліції Гоговного управління Національної поліції в Миколаївській області,вул. Семена Бойченка, 5, м. Баштанка, Баштанський р-н, Миколаївська обл., 56101 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ,звернувся до суду з адміністративним позовом до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 , та Баштанського районного відділу поліції Гоговного управління Національної поліції в Миколаївській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,а саме: визнати неправомірними дії працівників поліції Баштанського РВС ГУНП в Миколаївській області про незаконну зупинку транспортного засобу, яким позивач керував марки: RENAULT за державним номером НОМЕР_1 на посту на повороту при в'їзді вулиці Полтавської в місті Баштанка Миколаївської області в порушення вимог ч. ч. 2-5 ст. 29 Конституції України, як вищого закону прямої дії та вимог ст.208 КПК України та затримали із застосуванням фізичної сили (втягли) мене із автомобіля, пошкодили одяг, оділи на руки кайдани, не складали протоколу мого затримання та безпідставно передали позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнати неправомірними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_3 навмисно надавав не направив особову справу позивача разом із доказами до Комісії, яка утворена при ІНФОРМАЦІЯ_5 до вимог ст. 16 Закону України "ІІро військовий обов'язок та військову службу" для вирішення питання з надання відстрочки від мобілізації за сімейного стану. Зобов'язання начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 в Миколаївській області підполковника ОСОБА_3 направити особову справу та докази до Комісії для вирішення питання з надання позивачу відстрочки від мобілізації за сімейного стану.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши даний позов, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина 5 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
Правила розмежування предметної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ встановлено статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою та третьою цієї статті (частина 2 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 3 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підсудність окремих категорій справ визначається цим Кодексом.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною першою цієї статті Кодексу передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, загальне правило, яке встановлено наведеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України полягає в тому, що предметна юрисдикція (підсудність) адміністративних судів не може бути змінена.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує дії відповідача з приводу незгоди з його затриманням.
Згідно зі статтею 267 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що працівники поліції при затриманні здійснюють не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким має надаватися під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, суд приходить до висновку, в частині позовних вимог щодо затримання позивача працівниками поліції повинна розглядатись місцевим загальним судом як адміністративним судом.
Щодо позовних вимог визнання неправомірними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_3 навмисно надавав не направив особову справу позивача разом із доказами до Комісії, яка утворена при ІНФОРМАЦІЯ_5 до вимог ст. 16 Закону України "ІІро військовий обов'язок та військову службу" для вирішення питання з надання відстрочки від мобілізації за сімейного стану. Зобов'язання начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_3 направити особову справу та докази до Комісії для вирішення питання з надання позивачу відстрочки від мобілізації за сімейного стану, суд вказує на наступне.
Відповідачем вказано начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 в Миколаївській області підполковника ОСОБА_3 , із заяви неможливо з'ясувати яким саме рішенням, дією (бездіяльністю) відповідач порушив права позивача,
Відтак, позивачу необхідно подати позовну заяву (для суду та відповідача), зміст якої привести у відповідність до вимог п. 4, п. 5, п. 9, п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, вказавши: у прохальній частині позову спосіб захисту порушеного права у відповідності до вимог статті 5 КАС України; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача; вказати конкретну оскаржувану дію/бездіяльність відповідача та обґрунтувати порушення відповідною дією/бездіяльністю прав, свобод та інтересів позивача з наданням відповідних доказів;
Отже, позивачу необхідно визначити сторін у справі, а також викласти позовні вимоги та оформити позовну заяву відповідно до вимог ст.,5, 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2.Позивачу (представнику) у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, відповідно до вимог ст. 160, 161 КАС України.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
4. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду,включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В. Величко