25 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/19126/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА101040/2025/000007/2 від 11.06.2025 р. та картку відмови в прийнятті митної вартості № UА101040/2025/000067.
В обґрунтування позову вказано, з метою проведення митного оформлення придбаного транспортного засобу позивачем митному органу подано декларацію №25UА101040003694U8 разом з документами на підтвердження визначеної митної вартості.
Натомість відповідачем зазначені документи враховано не було, оскільки такі містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, у зв'язку з чим прийнято спірне рішення.
Зі змістом оскаржуваного рішення позивач не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим відповідачем без достатніх правових підстав, без урахування поданих документів на підтвердження митної вартості товару. Таке рішення суперечить попередньому митному оформленню товару у Львівській митниці.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. Вказав, що за митною декларацією спрацювали критерії ризику по напрямку контролю за правильністю визначення митної вартості. За результатами порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією наявною в системі "Інспектор" встановлено, що документи, подані до митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та ціни, що підлягає сплаті за товар.
У відповіді на відзив позивач наголошує, що у поданих документах містяться достатні відомості для визначення (підтвердження) заявленої митної вартості товару.
У запереченнях на відповідь на відзив вказано, що позивачем у адміністративному позові не викладено обставин, що обґрунтовують вимоги.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, 10.06.2025 з метою митного оформлення ввезеного на територію України транспортного засобу (легкового автомобіля: марки - CITROEN, модель - С4, номер кузова - НОМЕР_1 , загальна кількість місць - 5, призначення - пасажирський, двигун - № нема даних, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна - 1499 смЗ, колісна формула - 4X2, потужність двигуна - 96 кВт, такий що був у використанні, календарний рік виготовлення - 2023), ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію №25UА101040003694U8.
До митної декларації долучено такі документи: рахунок-фактура №1112999 від 28.05.2025 року на суму 8 100,00 євро; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 29.06.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1 від 10.06.2023 р.; внутрішній договір (контракт) доручення НТТ708921 від 28.05.2025 р.; договір про надання послуг митного брокера б/н від 24.01.2025 р.; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 2023СТ93123 від 29.06.2023 р.; документ аукціону 28.05.2025р.; свідоцтво про продаж від 28.05.2025 р.; фото від 10.06.2025 р.; копія митної декларації країни відправника 2505642867 від 30.05.2025 р.; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UА.017.028586-25 від 05.06.2025 р.; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України 23 ЕС42154 від 28.04.2023 р.; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного проживання або тимчасового проживання на території України ВН641380 від 09.10.2014 р.
За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА101040/2025/000007/2 від 11.06.2025.
У зв'язку з коригуванням митної вартості Житомирською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації №№25UА101040003694U8 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, вважаючи його необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).
Приписами статей 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
За змістом частини першої статті 51, частини першої статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною другою статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
За приписами статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №25UА101040003694U8 відповідач дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, що обраний позивачем.
Зі змісту розділу 33 спірного рішення судом встановлено, що на виконання вимог Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 року №476, митницею проведено порівняння заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме:
Згідно ст. 254 Митного Кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзі, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містять в них є необхідним для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Враховуючи наведене вище відомості про ціну продажу товару, викладені під кодом 0380 від 28.05.2025 МЬ 1112999 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості, у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даних документів.
Товар фактично переданий у розпорядження покупця та знаходиться на митній території України. Таким, чином є підстави вважати, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов'язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар.
Документи з аукціону, що містять оголошення про продаж транспортного засобу, не можуть бути використані для підтвердження ціни, що фактично сплачена за товар, оскільки:
1) Відсутнє джерело отримання такої інформації з посиланням на абсолютну URL-адресу;
2) Відсутні відомості про продавця та покупця товару, які свідчили про те, що надана інформація стосується договору-купівля продаж з поставки товару за комерційним інвойсом №1112999 від 28.05.2025;
3) Не містить даних про унікальний номер кузова (VIN-код), за допомогою якого можливо було становити, що оголошення стосується оцінювального товару.
Скрін-шот екрану з аукціону не можу бути використаний для підтвердження ціни товару, оскільки не містить даних про учасника аукціону - кінцевого покупця товару саме за вказаною ціною.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед іншого є: 1) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінювального товару; 2) за наявності - інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Додатково надана інформація про аукціон не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки: 1) відсутнє джерело отримання такої інформації з посиланням на абсолютну URL-адресу; 2) відсутні відомості про продавця та покупця товару, які свідчили про те, що надана інформація стосується договору-купівля продаж з поставки товару за комерційним інвойсом МИ 12999 від 28.05.2025; 3) не містить даних про унікальний номер кузова (VIN-код), за допомогою якого можливо було становити, що оголошення стосується оцінювального товару.
Додатково наданий на вимогу митного органу документ під назвою «С4_0012. jpg» не може бути використано як документ, що підтверджує митну вартість, оскільки: 1) не містить відомостей про платника, призначення платежу; 2) особа ОСОБА_2 ВН 641380 від 09.10.2014 не визначена як платник за товар; 3) документ не містить дані про унікальний номер кузова (VIN-код), який міг свідчити про те, що гадана інформація стосується оцінюваного транспортного засобу; 4) в даному документі зазначено платником третя особа - GUELE LIUDMYLA.
Довідка про витрати на транспортування №1 від 10.06.2025 року не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості у зв 'язку з тим, що в ній не зазначено маршрут слідування транспортного засобу (зазначено країну відправлення товару). Відомості про фактичну країну відправлення товару, місце відправлення мають істотне значення для перевірки (обрахунку) витрат на транспортування товару, що є складовою митної вартості.
Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:
1. договір ( угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;
2. Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3. Виписки з бухгалтерської документації (в частині витрат на транспортування)
4. Копію митної декларації країни відправлення.
Разом з тим, в супереч вищезазначених вимог декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Згідно із ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проведено консультацію в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв 'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г-у зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного Кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожих товарів за МД від 26.03.2024 р. №24UA100320410055U3 - автомобіль легковий призначений для перевезення людей, що використовувався - марка CITROEN, модель СЗ АІRСROSS, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , тип двигуна дизельний, об'єм циліндрів-1499 см куб, кузов - хетчбек, кількість місць (включаючи водія)-5, колісна формула 4x2, екологічний стандарт Євро-6, календарний рік виготовлення -2022 р., модельний рік-2022р. Торговельна марка CITROEN Виробник Automobiles Сitroen. Країна виробництва FR. - становить 16900 євро за одиниця з дотримання принципів і критеріїв, визначених угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р.
Джерело інформації: Митний Кодекс України від 13.03.2012 р. М 4495-УІ, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАIС ДМСУ.
Як попередньо зазначалось судом, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 та від 14.09.2023 у справі № 817/1799/16.
У зв'язку з наявністю у митного органу сумнівів, товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №UA101040/2025/003727 від 11.06.2025 із застосуванням забезпечення сплати митних платежів в порядку, передбаченому ч.7 ст.55 Митного кодексу України - 130698,68 грн.
Щодо твердження відповідача про те, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, суд зазначає наступне.
На підтвердження заявленої митної вартості товару надав митному органу рахунок-фактуру №1112999 від 28.05.2025 року на суму 8 100,00 євро; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2023СТ93123 від 29.06.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1 від 10.06.2023 р.; внутрішній договір (контракт) доручення НТТ708921 від 28.05.2025 р.; договір про надання послуг митного брокера б/н від 24.01.2025 р.; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 2023СТ93123 від 29.06.2023 р.; документ аукціону 28.05.2025р.; свідоцтво про продаж від 28.05.2025 р.; фото від 10.06.2025 р.; копія митної декларації країни відправника 2505642867 від 30.05.2025 р.; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UА.017.028586-25 від 05.06.2025 р.; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України 23 ЕС42154 від 28.04.2023 р.; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного проживання або тимчасового проживання на території України ВН641380 від 09.10.2014 р.
Митним органом не наведено агргументів, які саме розбіжності у яких документах вплинули на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
Стосовно зауважень відповідача, що документи складені іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, леном яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, суд зазначає наступне.
Статтею 254 МК України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська.
Оскільки надані до митного оформлення документи містять інформацію зазначену французькою мовою, суд не визнає вказане зауваження митного органу обґрунтованим.
У зв'язку з цим, суд ставиться критично до позиції відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товару у зв'язку з ненаданням перекладу українською мовою відповідних документів.
Крім того, подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову тільки у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/18, зазначив, що митний орган відповідно до ст. 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Звертаємо увагу, що вимога подати висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною установою є безпідставною, оскільки такий документ не входить до переліку документів, передбачених ч.2 ст.53 МК України, а тому його відсутність не може бути підставою прийняття рішення про коригування митної вартості.
Що стосується тверджень відповідача про непідтвердження транспортних витрат, то такі спростовуються наданою позивачем довідкою від 10.06.2025 року про вартість транспортних витрат з доставки спірного автомобіля в розмірі 200 євро.
В даному випадку позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Більш того, слід врахувати, що в частині сьомій статті 54 Митного кодексу України прямо зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Таким чином, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Матеріали справи не містять, та відповідачем не наведено належних та достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).
У правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа 21-591а15) вказано, що митному органу необхідно витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Слід зауважити, досліджені судом докази, що попередньо надавались до митного оформлення не містять жодних розбіжностей щодо ціни товару, та підтверджують інформацію наведену у попередньому документі.
Аналізуючи застосування митним органом резервного методу для визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Згідно з Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
У Постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 міститься висновок про те, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Прийняте рішення про коригування митної вартості товарів відповідач обґрунтовує тим, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосований відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України у зв'язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст.53 МК України, містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Для розрахунку митної вартості імпортованого товару застосовано резервний метод, який ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: за МД від 26.03.2024 р. №24UA100320410055U3 - автомобіль легковий призначений для перевезення людей, що використовувався - марка CITROEN, модель СЗ АІRСROSS.
Як визначено у рішенні про коригування митної вартості товарів №UА101040/2025/000007/2 від 11.06.2025 року, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в ціновій базі ЄАIС ДМСУ
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідач надав опис схожого товару за МД від 26.03.2024 р. №24UA100320410055U3, однак не відомо за яким методом здійснено митне оформлення подібного товару, які документи подавались під час розмитнення, митним органом не враховано різницю технічного стану транспортних засобів.
У Постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 також міститься висновок про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Прийняте рішення про коригування митної вартості товарів відповідач обґрунтовує тим, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосований відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України у зв'язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст.53МКУкраїни, містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Слід зауважити, що Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 встановлено, що посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64МКУкраїни з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідач надав опис схожого товару за МД від 26.03.2024 р. №24UA100320410055U3, однак не відомо за яким методом здійснено митне оформлення подібного транспортного засобу, які документи подавались під час розмитнення, митним органом не враховано різницю технічного стану транспортних засобів.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Наявність у відповідача інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
При здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом контролюючому органу надано всі необхідні та достатні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відтак, декларація МД від 26.03.2024 р. №24UA100320410055U3 не може вважатися об'єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.
Звертаємо увагу, що у наявних правовідносинах, матеріалами справи підтверджено надання позивачем до митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Натомість відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, а, отже, і підстави для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним - відсутні.
Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно.
Водночас, митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА101040/2025/000067 складена на підставі рішення про коригування митної вартості №UА101040/2025/000007/2 від 11.06.2025 року, протиправність якого встановлена судом, тому така картка також підлягає скасуванню як протиправна.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.
З урахуванням вимог статті 139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА101040/2025/000007/2 від 11.06.2025 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101040/2025/000067, прийняті Житомирською митницею Державної митної служби України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Ю. Романченко
25.12.25