Справа № 204/10207/25
Провадження № 2-а/204/65/25
25 грудня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У вересні 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просив суд:
-визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає в не знятті внесених даних в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста «РЕЗЕРВ +» про порушення військового обліку ОСОБА_1 та вчинення ним адміністративного правопорушення з метою адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до Національної Поліції такої, що є протиправною та незаконною;
-зобов'язати вчинити певні дії, а саме зняти внесені данні в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста «РЕЗЕРВ +» про порушення військового обліку ОСОБА_1 та скасувати розпочате адміністративне провадження по відношенню до ОСОБА_1 за безпідставністю, а саме закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 направити до національної поліції повідомлення про відсутність підстав щодо адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, згідно вимог ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказав на те, що в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста «РЕЗЕРВ +» отримав інформацію про те, що ТЦК та СП 08.06.2025 року звернулось до Національної поліції України для притягнення його до адміністративної відповідальності у зв'язку з не оновленням своїх персональних даних в зазначений законом строк. На підставі цього, 27 серпня 2025 року позивачем було надіслано звернення на офіційну електронну пошту Відповідача у зв'язку з тим, що станом на момент звернення було пропущено строк для притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі ст.38 Кодексу про адміністративні правопорушення. У своєму зверненні позивач просив направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого що вчинив адміністративне правопорушення за статтею (статтями) 210 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення. Оскільки на звернення ОСОБА_1 жодної відповіді Відповідачем не було надано, позивач звернувся до суду задля захисту своїх прав. Позивач наголошує, що відповідно до діючого законодавства граничний термін притягнення до адміністративної відповідальності, за не оновлення (несвоєчасне) оновлення даних, сплинув 17.07.2025 року, а отже провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності станом на даний момент не може бути навіть розпочатим. Таким чином, позивач вважає, що на сьогоднішній момент відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки воно є незаконним та таким, що вчинено з порушенням строку для притягнення, який передбачений ст.38 КУпАП.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 14 жовтня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін.
З урахуванням вимог ст.ст.257-263 КАС України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, не скористався, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 (а.с.6).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи №185 виданої 11.03.2021 року Хлібодарівською сільською територіальною громадою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
Згідно довідки від 21.04.2022 року №1201-7500347492 виданої Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку як внутрішньо-переміщена особа та має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8).
Відповідно до військово-облікового документу «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_3 . Дата уточнення даних: 18.08.2025 року. У вказаному документі міститься запис - Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку. Причина розшуку: не уточнили дані до 16.07.2024 року. Дата початку розшуку: 08.06.2025 року. Категорія обліку: Військовозобов'язаний (а.с.9).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 27.08.2025 року направив електронного листа на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 із зверненням у якому просив направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за ст.210 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративне правопорушення, відповідно до п.79 Порядку організації та ведення обліку призовників, військовозобов'язаних, резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 (а.с.10).
Спірні правовідносини виникли щодо правомірності внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ Про військовий обов'язок і військову службу.
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено.
Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон №3543-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992.
За приписами частин першої-третьої статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини першої-п'ятої статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами частин першої п'ятої статті 34 Закону №2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Персонально-якісний облік військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України покладається на Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України покладається на відповідний підрозділ розвідувальних органів України. Персонально-первинний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За приписами пункту 16 Порядку №1487, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів. Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Відповідно до пункту 17 Порядку №1487, військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Військовозобов'язані, які згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.
Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
4 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX від 21.03.2024.
Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX у первісній редакції було установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Законом № 4235-IX від 12.02.2025, що набрав чинності 15.02.2025, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» до Закону №3621-IX внесено зміни, в силу яких установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Відповідно до електронного військово-облікового документу, позивач придатний, дата ВЛК 20.08.2020 року.
З огляду на вимоги пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону № 4235-IX, позивач був зобов'язаний самостійно звернутися до ТЦК та СП або через «Резерв+» для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду до 5 червня 2025 року.
Судом встановлено, що розшук позивача ТЦК та СП встановлений у «Резерв+» за не оновлення даних протягом наданих 60 діб з дня набрання чинності Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (18.05.2024).
Відповідно до електронного військово-облікового документу, позивач уточнив свої данні 18.08.2025 року.
Доказів такого звернення і проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби та доказів своєчасності оновлення своїх даних, позивачем не надано.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону №3543-ХІІ у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі- Положення №154), Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 56 Порядку №1487, Національна поліція: за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України; за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі; за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подає у десятиденний строк відомості стосовно відсутності (наявності) судимості у призовників.
В свою чергу, статтею 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку у вигляді накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - у вигляді накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У примітці до вказаних норм передбачено, що «положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи».
За наведеного, органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210,210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд зазначає, що норми пункту 56 Порядку №1487 містять поняття «адміністративне затримання та доставлення призовників»; норми пункту 9 Положення №154 містять поняття «доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення». За статтею 259 КУпАП, яка має назву «Доставлення порушника», з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
В свою чергу, за правилами статті 262 КУпАП органи (посадові особи) Національної поліції правомочні здійснювати адміністративне затримання, зокрема, при порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць, є Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» №1951-VIII від 16.03.2017.
За правилами статті 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Суд звертає увагу, наявність в застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказана примітка свідчить лише про факт порушення позивачем правил військового обліку щодо необхідності у визначений в законі строк пройти медичний огляд військово-лікарської комісії для визначення придатності для проходження військової служби.
Зазначене відповідно до Порядку дає право відповідачу для внесення відомостей про цей факт до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Доводи позивача, із посиланням на приписи п. 7 ст. 258 КУпАП, про те, що він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності, законної необхідності в адміністративному затриманні та доставленні органами національної поліції до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за ст. 259 КУпАП відсутні, та суд не бере до уваги, оскільки в цій справі не вирішується питання правомірності притягнення чи не притягнення до адміністративної відповідальності, ключовим фактором є порушення позивачем правил військового обліку.
Стосовно посилання позивача на бездіяльність відповідача, яка полягає у не інформуванні органів поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання у зв'язку із тим, що відповідач мав винести постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.79 Порядку, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
На переконання суду, у цьому випадку передбачено виключення з інформаційного ресурсу національної поліції, інформації про осіб, щодо яких вже відпала необхідність в доставленні до ТЦК або спростовано факти порушення законодавства про мобілізацію. Зазначене можливе лише при самостійному зверненні особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів такого звернення, а відтак не виконуються вимоги Закону№3621-IX вже тривалий час.
За таких обставин, у відповідача відсутні підстав для направлення до Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Сторонами не наведено суду інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ),
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 )
Суддя Н.В. Токар