Ухвала від 24.12.2025 по справі 760/1137/25

УХВАЛА

24 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 760/1137/25

провадження № 61-15340ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідачка), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

1. У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 559590076 від 31 січня 2023 року у розмірі 45 885,80 грн.

2. Солом'янський районний суд міста Києва рішенням від 01 серпня 2025 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь

ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість у розмірі 8 984,00 грн (з урахування ухвали від 05 серпня 2025 року про виправлення описки). У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив. Вирішив питання розподілу судових витрат.

3. Постановою від 26 листопада 2025 року Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «Юніт Капітал». Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року - скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії

№ 559590076 від 31 січня 2023 року у загальному розмірі 45 885,80 грн, що складається суми боргу за тілом кредиту - 8 999,90 грн, заборгованості по відсоткам - 36 885,90 грн. Вирішив питання розподілу судових витрат.

Узагальнені доводи касаційної скарги

4. 05 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року, просила її скасувати та залишити у силі рішення суду першої інстанції або направити справу на новий розгляд.

5. Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 посилалася на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норми матеріального права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц, від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 175/4753/15-ц, від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23.

6. Також заявниця зазначила, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права. У касаційній скарзі заявниця також просила зупинити виконання постанови Київського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року.

Позиція Верховного Суду

7. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

8. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

9. Верховний Суд як суд касаційної інстанції з перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів.

10. Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

12. Предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 45 885,80 грн.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

14. Ціна позову у цій справі становить 45 885,80 грн, що не перевищує

тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(3 028,00 грн * 30 = 90 840,00 грн) на 2025 рік.

15. Відтак, справа є малозначною, а постанова Київського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

16. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України.

17. Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

18. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

19. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

20. Відмова у відкритті касаційного провадження у справі, яка не підлягає касаційному оскарженню, відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

21. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

22. Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

23. З урахуванням наведеного, оскільки заявниця подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі (ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), яке не підлягає касаційному оскарженню, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі.

24. Оскільки постанова Київського апеляційного суду від 26 листопада

2025 року не підлягає касаційному оскарженню, то питання щодо зупинення її виконання Верховним Судом не вирішується.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19,

пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду

від 26 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак О. М. Осіян Н. Ю. Сакара

Попередній документ
132893540
Наступний документ
132893542
Інформація про рішення:
№ рішення: 132893541
№ справи: 760/1137/25
Дата рішення: 24.12.2025
Дата публікації: 26.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (24.12.2025)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 08.12.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
17.04.2025 10:15 Солом'янський районний суд міста Києва
12.06.2025 10:30 Солом'янський районний суд міста Києва
22.07.2025 10:30 Солом'янський районний суд міста Києва