25 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 521/16935/24
провадження № 61-14094св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - споживче товариство «Будова Парк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу споживчого товариства «Будова Парк» на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 20 березня 2025 року у складі судді Ганошенка С. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Назарової М. В., Лозко Ю. П., і виходив з такого.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
СТ «Будова Парк» про розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві у зв'язку з істотними порушеннями зобов'язань та відшкодування збитків в розмірі сплаченої частки пайового внеску.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 08 грудня 2020 року між нею та СТ «Будова Парк» булоукладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/28.
3. Посилалася на те, що вона виконала взяті на себе зобов'язання за указаним договором стосовно передачі грошових коштів, а відповідач СТ «Будова Парк» не виконало свого обов'язку у встановлений строк - 4 квартал 2023 року, не передало їй, як пайовикові, після здачі будинку в експлуатацію, двокімнатну квартиру загальною площею 62,8 кв. м під будівельним номером АДРЕСА_1 .
4. Рішенням Господарського суду Одеської області від 31 березня 2023 року у справі № 916/3126/22 визнано незаконним і скасовано рішення Одеської міської ради від 26 квітня 2017 року № 2109-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5179 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5110137300:18:010:0007 та надання її в оренду ТОВ «Михайлівський маєток».
5. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд розірвати договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/28 від 08 грудня 2020 року та стягнути з СТ «Будова Парк» на її користь понесені витрати в розмірі сплаченої частки пайового внеску в еквіваленті 31 315,17 дол. США, що еквівалентно на час звернення до суду 1 299 579,55 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 20 березня
2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
7. Розірвано договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/28 від 08 грудня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та СТ «Будова Парк».
8. Стягнуто з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді сплаченої частки пайового внеску в розмірі, еквівалентному
31 315,17 дол. США, що дорівнює за курсом НБУ в національній валюті 1 299 579,55 грн, в межах заявлених позовних вимог.
9. Вирішено питання розподілу судових витрат.
10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з огляду на те, що
СТ «Будова Парк» не виконало свій обов'язок за договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/28 від 08 грудня 2020 року у встановлений строк, який остаточно сплинув 01 червня 2024 року, будівництво взагалі не відбувалось з грудня 2020 року по жовтень 2024 року, що є істотним порушенням умов договору, обґрунтованими є позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання такого договору. З урахуванням умов договору, повернення товариством позивачці грошових коштів за ним, має відбуватися у національній валюті, у сумі, яка є еквівалентною 31 315,17 дол. США на момент платежу, тобто на момент подання позовної заяви.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
11. Постановою Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Новак Л. А., яка діє в інтересах СТ «Будова Парк», залишено без задоволення. Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 20 березня 2025 року залишено без змін.
12. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що оскільки сторони погодили, що одиницею виміру суми коштів за цим зобов'язанням є долар США (валюта зобов'язання), валютою платежу сторони у договорі визначили національну валюту - гривню, тому належним виконанням зобов'язання, яке виникло між сторонами, є повернення Товариством позивачу грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною
31 315,17 дол. США на момент платежу, враховуючи межі позовних вимог.
Узагальнені доводи касаційної скарги
13. 07 листопада 2025 року СТ «Будова Парк» засобами поштового зв'язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року скасувати повністю, а рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 20 березня 2025 року скасувати в частині стягнення з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у вигляді сплаченої частки пайового внеску в розмірі, еквівалентному 31 315,17 дол. США, що дорівнює за курсом НБУ в національній валюті 1 299 579,55 грн, та постановити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/28
від 08 грудня 2020 року, в сумі 878 789,00 грн.
14. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини другої статті 533 Цивільного кодексу України (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
15. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно застосували до спірних правовідносин положення статті 533 ЦК України, чим фактично змінили умови договору.
16. СТ «Будова Парк» акцентує увагу на тому, що умовами договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/28 від 08 грудня 2020 року було чітко встановлено, що сума коштів, що повертається пайовику, визначається розміром сплачених ним коштів в гривні. З огляду на те, що позивачка фактично сплатила на користь товариства грошові кошти в сумі 878 789,00 грн, саме така сума підлягає поверненню їй внаслідок розірвання договору.
17. У спірному зобов'язанні сторони не погоджували зобов'язання з повернення коштів у грошовому еквіваленті в іноземній валюті. Зобов'язання з внесення частки пайових внесків пайовиком та зобов'язання з повернення такої частки є різними зобов'язаннями, з різними умовами.
18. Оскільки відповідно до пункту 2.2 договору внесення частки пайовиком здійснюється в національній валюті України, то сума фактично внесених коштів до повернення теж визначається в гривні. Повернення пайовику більшої суми, ніж було фактично внесено за договором, призведе до банкрутства та порушення прав інших членів товариства.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2025 року поновлено
СТ «Будова Парк» строк на касаційне оскарженнярішення Малиновського районного суду міста Одеси від 20 березня 2025 року та постанови Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року, відкрито касаційне провадження у справі № 521/16935/24 та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Відмовлено у задоволенні клопотання СТ «Будова Парк» про зупинення виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 20 березня 2025 року.
20. 09 грудня 2025 року матеріали цивільної справи № 521/16935/24 надійшли до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21. СТ «Будова Парк» мало намір забезпечити фінансування будівництва житлового комплексу «М. Парк» забудовником КП «Будова» на земельній ділянці, належній на праві оренди ТОВ «Михайлівський маєток» в м. Одесі за адресою: площа Михайлівська, 16. Проєкт складався з двох 16-ти поверхових будинків.
22. Рішенням Одеської міської ради № 2109-VІІ від 26 квітня 2017 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий № 5110137300:18:010:0007), площею 0,5179 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової і громадської забудови) за адресою: АДРЕСА_2 , присвоєно вказаній земельній ділянці адресу, а також надано ТОВ «Михайлівський маєток» вказану земельну ділянку в оренду строком на 5 років для проєктування, будівництва та обслуговування комплексу багатоквартирних житлових будинків з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями.
23. 08 грудня 2020 року між СТ «Будова Парк» та ОСОБА_1 було укладено договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 2/28.
24. Згідно з розділом 1 цього договору відповідно до статуту товариства та цього договору товариство приймає пайовика в асоційовані члени товариства. Пайовик при підписанні договору ознайомився з положеннями статуту та згоден їх реалізовувати.
25. Відповідно до пункту 1.2. договору пайовик зобов'язався прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки з метою забезпечення товариством фінансування будівництва будинку за рахунок внесеного пайовиком паю, а товариство зобов'язується забезпечити фінансування будівництва будинку і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовикові об'єкт (приміщення з певною площею та характеристиками) за умови виконання пайовиком зобов'язань за цим договором.
26. Відповідно до додатку № 1 до договору пайовикові після здачі будинку в експлуатацію передається товариством двокімнатна квартира загальною площею 62,8 кв. м під будівельним номером: АДРЕСА_3 .
27. Відповідно до пункту 2.1. договору, пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується внести частку в розмірі, еквівалентному 48 326,00 дол. США, що на момент укладення договору становить 1 370 525,00 грн (за курсом 28,36 грн за 1 долар США).
28. Внесення частки пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства та/або внесення готівкових коштів в касу товариства в національній валюті України згідно з додатком № 2 до цього договору.
29. Згідно з пунктом 7.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
30. Відповідно до пункту 3.1.5. пайовик має право вимагати від товариства розірвання договору в разі невиконання товариством своїх зобов'язань згідно з пунктом 4.2.1. цього договору і повернення фактично внесеної частки на момент розірваного договору, протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання цього договору.
31. Згідно з пунктом 4.2. товариство зобов'язано: забезпечити будівництво будинку в строк - 4 квартал 2023 року (пункт 4.2.1.), сумлінно виконувати договір щодо пайовика (пункт 4.2.6.)
32. У в разі дострокового розірвання договору з причин, пов'язаних з невиконанням товариством своїх зобов'язань за цим договором (а саме пункту 4.2.1.) - повернути пайовикові фактично внесену ним частку на момент розірвання цього договору у порядку, визначеному цим договором та пунктом 3.1.5 (абзац 2 пункту 4.2.7.)
33. Відповідно до пункту 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, а у випадках, не передбачених договором, відповідно до чинного законодавства України.
34. Пунктом 3.2.7. договору передбачено, що в ході будівництва будинку у зв'язку з технологічною необхідністю та іншими обставинами, що обумовлюють затримку будівництва будинку, товариство має право переносити строк закінчення будівництва будинку, але не більше ніж на шість місяців.
35. Згідно з пунктом 5.2. договору у разі прострочення у виконанні зобов'язання по пункту 4.2.1. цього договору з боку товариства більш ніж на 180 днів, з урахуванням пункту 3.2.7. договору, товариство на письмову вимогу пайовика виплачує пайовикові штраф в розмірі 0,01 % від розміру невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, починаючи з 181 дня прострочення виконання. У випадку розірвання договору за ініціативою пайовика, якщо товариство прострочило виконання пункту 4.2.1. цього договору, товариство зобов'язано повернути пайовику всю суму частки, яка фактично була ним внесена на момент розірвання цього договору протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання договору на рахунок пайовика, вказаний у договорі, або іншим узгодженим сторонами способом або на депозитний рахунок нотаріуса.
36. Відповідно до додатку № 2 до договору, сторони визначили наступний порядок та строки внесення частки: внесення грошової суми в еквіваленті
22 891,00 дол. США (649 189,00 грн) не пізніше 08 грудня 2020 року і далі щоквартально 08 числа місяця рівним частками в еквіваленті 2 121,00 дол. США
(60 152,00 грн) по 08 вересня 2023 року та кінцеву частку в еквіваленті
2 104,00 дол США (59 664,00 грн) не пізніше 01 грудня 2023 року.
37. На виконання своїх зобов'язань за договором ОСОБА_1 сплатила на користь СТ «Будова Парк»:
- квитанція до прибуткового касового ордера № 4 від 09 грудня 2020 року - 49 990,00 грн (курс 28,0828 грн за 1 дол.) 1 780,09 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 11 від 10 грудня 2020 року - 49 990,00 грн (курс 28,0406 грн за 1 дол.) 1 782,77 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 27 від 11 грудня 2020 року - 49 990,00 грн (курс 28,075 грн за 1 дол.) 1 780,59 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 44 від 14 грудня 2020 року - 49 990,00 грн (курс 27,9666 грн за 1 дол.) 1 787,49 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 62 від 15 грудня 2020 року - 49 990,00 грн (курс 27,8661 грн за 1 дол.) 1 793,94 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 100 від 21 грудня 2020 року - 49 990,00 грн (курс 27,828 грн за 1 дол.) 1 796,39 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 136 від 22 грудня 2020 року - 49 990,00 грн (курс 28,0391 грн за 1 дол.) 1 782,87 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 209 від 23 грудня 2020 року - 49 990,00 грн (курс 28,2513 грн за 1 дол.) 1 769,48 дол. США.
- квитанція до прибуткового касового ордера № 222 від 24 грудня 2020 року- 49 990,00 грн (курс 28,4551 грн за 1 дол.) - 1 756,80 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 323 від 28 грудня 2020 року - 49 990,00 грн (курс 28,3547 грн за 1 дол.) - 1 763,02 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 365 від 29 грудня 2020 року - 49 990,00 грн (курс 28,3668 грн за 1 дол.) - 1 762,27 дол. США.
- квитанція до прибуткового касового ордера № 423 від 30 грудня 2020 року- 49 990,00 грн (курс 28,2605 грн за 1 дол.) - 1 768,90 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 23 від 04 січня 2021 року - 49 990,00 грн (курс 28,2746 грн за 1 дол.) - 1 768,02 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 881 від 24 лютого 2021 року - 49 990,00 грн (курс 27,8976 грн за 1 дол.) - 1 791,91 дол. США.
- квитанція до прибуткового касового ордера № 907 від 25 лютого 2021 року- 12 490,00 грн (курс 27,9492 грн за 1 дол.) - 446,88 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 1287 від 01 червня 2021 року - 24 995,00 грн (курс 27,4674 грн за 1 дол.) - 909,99 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 1288 від 01 червня 2021 року - 24 995,00 грн (курс 27,4674 грн за 1 дол.) - 909,99 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 1295 від 02 червня
2021 року- 10 400,00 грн (курс 27,4381 грн за 1 дол.) - 379,03 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 1680 від 09 серпня
2021 року- 49 990,00 грн (курс 26,8346 грн за 1 дол.) - 1 862,89 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 1688 від 10 серпня 2021 року - 49 990,00 грн (курс 26,8011 грн за 1 дол.) - 1 865,22 дол. США;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 1725 від 13 серпня
2021 року- 7 740,00 грн (курс 26,7686 грн за 1 дол.) - 289,14 дол. США;
38. Таким чином, з 09 грудня 2020 року по 13 серпня 2021 року ОСОБА_1 сплатила на користь СТ «Будова Парк» 878 789,00 грн, що в еквіваленті дорівнює 31 597,68 дол. США.
39. СТ «Будова Парк», отримавши грошові кошти за період з 09 грудня
2020 року по 13 серпня 2021 року в загальному розмірі 878 789,00 грн, свої зобов'язання із забезпечення фінансування будівництва будинку не виконало, будівництво будинку не було розпочато навіть станом на жовтень
2024 року, тобто понад 3 роки після підписання договору.
40. ОСОБА_1 припинила виконання свого обов'язку щодо сплати квартальних платежів з 13 серпня 2021 року.
41. Рішенням Господарського суду Одеської області від 31 березня 2023 року у справі № 916/3126/22 визнано незаконним і скасовано рішення Одеської міської ради від 26 квітня 2017 року № 2109-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5179 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5110137300:18:010:0007 та надання її в оренду ТОВ «Михайлівський маєток».
42. Листом від 29 квітня 2022 року № 04-22/1 ТОВ «Михайлівський маєток» звернулось до Одеської міської ради стосовно поновлення договору оренди землі. Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради в листі
від 27 жовтня 2022 року № 01-19/1329 зроблено висновок про неможливість поновлення ТОВ «Михайлівський маєток» договору оренди земельної ділянки площею 0,5179 га кадастровий № 5110137300:18:010:0007) з видом цільового призначення - для проєктування, будівництва та обслуговування комплексу багатоповерхових житлових будинків з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями.
43. З відповіді від 01 серпня 2024 року № 01-19/988 Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради вбачається, що на підставі рішення Одеської міської ради від 26 квітня 2017 року № 2109-VII між Одеською міською радою та ТОВ «Михайлівський маєток» було укладено договір оренди землі від 05 липня 2017 року, право оренди зареєстровано за № 21315418 на земельну ділянку (кадастровий номер 5110137300:18:010:0007) площею 0,5179 га, за адресою:
АДРЕСА_2 , для проєктування, будівництва та обслуговування комплексу багатоповерхових житлових будинків з підземним паркінгом і вбудованими приміщеннями, терміном на 5 років. Строк дії договору закінчився.
44. На виконання ухвали суду від 14 листопада 2024 року Департаментом архітектури та містобудування від 25 листопада 2024 року надано відповідь
№ 01-19/1678, якою повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , на земельну ділянку (кадастровий № 5110137300:18:010:0007), площею 0,5179 га, містобудівні умови та обмеження на будівництво багатоквартирного житлового будинку з паркінгом департаментом архітектури та містобудування не надавалися. На зазначену земельну ділянку було надано містобудівні умови та обмеження № 01-06/224 від 27 грудня 2017 року ТОВ «Михайлівський маєток» на будівництво 9-ти поверхової офісної будівлі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
45. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
46. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
47. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
48. Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
49. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
50. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначала, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/28 від 08 грудня 2020 року наявні правові підстави для його розірвання та повернення їй розміру сплаченого пайового внеску.
51. В касаційному порядку рішення судів попередніх інстанцій оскаржується лише в частині розміру пайового внеску, який підлягає поверненню позивачці внаслідок розірвання договору.
52. Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
53. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
54. Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
55. Частиною другою статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
56. Відповідно до частини п'ятої статті 653 ЦК України якщо договір розірваний у зв'язку з істотними порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.
57. Встановивши, що договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/28 від 08 грудня 2020 року було розірвано у зв'язку з істотним порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань, що не оспорюється сторонами, водночас його умовами було передбачено повернення фактично внесеної частки пайового внеску на момент розірвання договору (пункти 3.1.5, 4.2.7, 5.2 договору), суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки суми внесеної нею частки.
58. Колегія суддів враховує, що фактично спір між сторонами стосується розміру коштів, які підлягають поверненню позивачці внаслідок розірвання договору через прострочення виконання відповідачем свого обов'язку щодо забезпечення будівництва будинку у визначений строк, зокрема в частині валюти такого платежу.
59. Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав.
60. Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
61. За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
62. Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
63. Одним із елементів належного виконання зобов'язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.
64. Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
65. Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висновувала, що у цивільному законодавстві відсутня заборона на укладення правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги.
66. Такий підхід до розуміння правової природи іноземної валюти як валюти зобов'язання є усталеним і послідовним у практиці Великої Палати Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16, від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17, від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16-ц)
67. Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
68. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16-ц констатувала що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
69. Встановивши, що у спірних правовідносинах сторони погодили, що сума коштів, яка підлягає сплаті пайовиком, визначається у гривні на дату проведення платежу за курсом долара США (пункти 2.1, 2.2 договору, додаток № 2 до договору), суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильного висновку, що належним виконанням зобов'язання з повернення відповідачем позивачці грошових коштів є сплата коштів у національній валюті у розмірі, еквівалентному 31 315,17 дол. США (які були фактично сплачені позивачкою на користь відповідача на підставі розірваного договору), у межах заявлених позовних вимог.
70. Посилання заявника на неправильне тлумачення умов договору, колегія суддів відхиляє.
71. Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.
72. Верховний Суд вже зазначав, що у разі неясності умов договору тлумачення його умов повинно здійснюватись з урахуванням принципу «сontra proferentem», згідно з яким слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.
73. Такі підходи застосовані у постановах Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 та від 02 червня 2025 року у справі № 306/44/22.
74. Суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та надавши правову оцінку умовам договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 2/28 від 08 грудня 2020 року щодо порядку здійснення розрахунків між сторонами, валюти зобов'язання, дійшли мотивованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
75. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.
76. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
77. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанції в оскарженій частині, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів.
78. Посилання заявника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування права у подібних правовідносинах є необґрунтованим.
79. Характер доводів касаційної скарги СТ «Будова Парк» свідчить про необхідність здійснення переоцінки обставин справи та наданих сторонами доказів на обґрунтування заявлених вимог, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України виходить за межі касаційного перегляду справи.
80. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
81. З урахуванням доводів касаційної скарги СТ «Будова Парк», які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів попередніх інстанцій.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу споживчого товариства «Будова Парк» залишити без задоволення.
2. Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 20 березня
2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович