25 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 369/16117/23
провадження № 61-15922ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фалес Василь Васильович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , відповідно до якого просила стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей у розмірі 717 008,94 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 20 грудня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей у розмірі 300 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 20 грудня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові.
17 грудня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Фалеса В. В. на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2025 року у справі № 369/16117/23, які просить скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
За змістом частини дев'ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Ціна позову у справі № 369/16117/23 не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 =
757 000 грн, де 3 028 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року).
Оскільки справа № 369/16117/23 є справою з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Заявниця посилається на те, що справа має для неї виняткове значення, оскільки мало місце тривале порушення прав дітей, позов спрямований на захист найкращих інтересів дітей, має критичне значення для майнового стану сім'ї, стосується соціального та превентивного аспектів.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Позивачка мала можливість доводити свої вимоги у судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору.
Щодо доводів заявниці про те, що справа має для неї виняткове значення оскільки стосується захисту найкращих інтересів дітей, то колегія суддів враховує, що сини (1992, 1993 і 2005 років народження) та дочка (2005 року народження) сторін досягли повнолітня ще до подання ОСОБА_1 позову у цій справі. При цьому жоден із дітей сторін не брав участі у розглядуваній справі.
Незгода із оскарженим судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Постанова апеляційного суду обґрунтована встановленими судом обставинами у конкретній справі та оцінкою наданих сторонами доказів.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, позивачка реалізувала своє право на апеляційний перегляд, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фалес Василь Васильович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 24 листопада 2025 року у справі № 369/16117/23.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников