8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3851/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика"
до Фізичної особи - підприємця Журавльова Василя Сергійовича
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Журавльова Василя Сергійовича в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором № 472924-КС-001 про надання кредиту від 21.08.2023, що становить 113 082,79 грн та складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 42 195,19 грн;
- суми прострочених платежів по процентах - 70 887,60 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач порушив умови Договору № 472924-КС-001 про надання кредиту від 21.08.2023 в частині повної та своєчасної сплати кредиту у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3851/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Також, вказаною ухвалою суду задоволено клопотання ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" про витребування доказів. Витребувано у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформацію, що містить банківську таємницю.
28.11.2025 на адресу Господарського суду Харківської області від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшло повідомлення за вх. № 27771 (вих. № 20.1.0.0.0/7-251113/62529 від 24.11.2025) про неприйняття до виконання ухвали суду від 03.11.2025 через невідповідність вимогам законодавства.
09.12.2025 Господарським судом Харківської області надано АТ КБ "ПРИВАТБАНК" відповідь та направлено ухвалу суду від 03.11.2025 вдруге для виконання.
22.12.2025 на адресу Господарського суду Харківської області від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на виконання ухвали суду від 03.11.2025 надійшла відповідь (вх. №29974), в якій вказано, що запитувану інформацію стосовно рахунків Журавльова Василя Сергійовича та повідомлено, що на ім'я Журавльова Василя Сергійовича в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Додатково направлено виписку у додатку по рахунку(ах) НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 21-08-2023 - 05-02-2024.
Суд з метою повідомлення учасників справи направив ухвалу про відкриття провадження у справі до їх електронних кабінетів.
Згідно довідки про доставку електронного листа від 03.11.2025 ухвалу суду від 03.11.2025 доставлено в електронний кабінет відповідача: 03.11.2025 о 22:30.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 п.5 ч. 6 вказаної статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у цій справі є 04.11.2025.
Отже, з наступного дня починається обрахунок строку, обумовленого статтею 251 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.
Таким чином, відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 19.11.2025 (останній день на подання відзиву).
акож, судом було надіслано 19.12.2025 документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 03.11.2025 по справі № 922/3851/25 (суддя Мужичук Ю.Ю.) одержувачу Фізичній особі-підприємцю Журавльову Василю Сергійовичу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та надано процесуальну можливість для висловлення своєї правової позиції у справі.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк та відзив на позов із викладенням своєї правової позиції не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
21.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (позивач) було направлено Фізичній особі - підприємцю Журавльову Василю Сергійовичу (відповідач) пропозицію (оферту) укласти Договір №472924-КС-001 про надання кредиту.
21.08.2023 Фізична особа - підприємець Журавльов Василь Сергійович прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №472924-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
Зі своєї сторони, ТОВ "Бізнес позика" направлено Фізичній особі - підприємцю Журавльову Василю Сергійовичу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5298, на номер телефону НОМЕР_3 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті).
21.08.2023 року ФОП Журавльов Василь Сергійович прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №472924-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора UA-5298.
Згідно з п.п. 4.4.4 Правил, позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", моментом підписання електронної правової угоди є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно з п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Зі змісту вищенаведених положень Закону вбачається, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).
21.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" та фізичною особою - підприємцем Журавльовим Василем Сергійовичем було укладено Договір №472924-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Отже, Кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.
Відтак, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 (провадження № 61-16243 св 20). Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ "Бізнес позика" надає відповідачу, як позичальнику, грошові кошти у розмірі 53000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).
Тип Кредиту: Кредит.
Строк кредиту: 24 тижнів.
Стандартна процентна ставка: в день 2,00000000, фіксована.
Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,14961316, фіксована.
Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 7 950,00 грн.
Загальний розмір наданого Кредиту: 53 000,00 грн.
Термін дії Договору до 05.02.2024 р.
Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту : 137 760,00 грн.
Цілі (мета) Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей Кредит неспоживчим кредитом.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Бізнес позика" свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, а саме надало позичальнику грошові кошти в розмірі 53000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника №472924-КС-001 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідками про перерахування коштів (а.с. №22, зворотна сторона та 23).
Проте, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором №472924-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором №472924-КС-001 позичальника Фізичної особи - підприємця Журавльова Василя Сергійовича, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Так, відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 500371-КС-001, позичальник Фізична особа - підприємець Журавльов Василь Сергійович, на виконання умов договору здійснював часткову оплату за Договором №472924-КС-001, про що свідчать виписки по особовому рахунку відповідача у справі, після чого сума основного боргу складає 42195,19 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Верховний Суд у пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначив, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Також у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Відповідно до пункту 2 Договору, протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі за текстом - Проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3. Договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Відповідно до п. 5.1 Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
Отже, оскільки Фізичною особою - підприємцем Журавльовим Василем Сергійовичем належним чином не виконуються зобов'язання за Кредитним договором, у відповідача станом на 22.10.2025 утворилась заборгованість за Договором №472924-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 113082,79 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 42195,19 грн; суми прострочених платежів по процентах - 70887,60 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:
Пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина перша статті 173 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №472924-КС-001 про надання кредиту від 21.08.2023, який за своєю правової природою є кредитним договором на загальну суму 53000,00 грн строком з 21.08.2023 до 05.02.2024. Факт надання кредитних коштів відповідачу підтверджується довідками про перерахування коштів (а.с. №22, зворотна сторона та 23). Суд визнає доведеним факт надання кредитних коштів у розмірі 53000,00 грн позивачем та отримання їх відповідачем, виходячи із умов договору. Отже господарські зобов'язання позивача за договором є виконаними. Враховуючи положення Кредитного договору відповідач мав повернути кредитні кошти у розмірі 53000,00 грн до 05.02.2024, проте умови договору щодо своєчасної та повної сплати кредитних коштів у встановлені договором строки не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась прострочена заборгованість по тілу кредиту у розмірі 42 195,19 грн, та по процентам за користування кредитними коштами у розмірі 70 887,60 грн які підлягають стягненню. Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Системний аналіз зазначених норм з урахуванням обставин, встановлених судом під час розгляду справи, дає підстави для висновку суду, що оскільки відповідачем обов'язок з повного повернення кредитних коштів не виконано, то позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту № 472924-КС-001 від 21.08.2023 в розмірі - 113 082,79, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 42 195,19 грн та сума прострочених платежів по процентах у розмірі 70 887,60 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 526, 530, 541, 546, 553, 554, 559, 633, 634, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Журавльова Василя Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 472924-КС-001 про надання кредиту від 21.08.2023 року, що становить 113 082,79 грн та складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 42 195,19 грн;
- суми прострочених платежів по процентах - 70 887,60 грн;
- судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "25" грудня 2025 р.
СуддяЮ.Ю. Мужичук