17 грудня 2025 року Справа № 915/1186/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участю сторін:
від позивача (представник позивача) - Костишена В.Л.,
від відповідача (представник відповідача) - Аксьонов М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Марілайф», пров.Медовий, буд.2в, м.Кременчук, Полтавська область, 39600
до відповідача: Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом», вул. Назарівка, буд.3, м. Київ, 01032
в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом», промзона, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001
про: стягнення заборгованості.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Марілайф» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 08.08.2025 вих.№08-08-2025 (вх.№11656/25 від 12.08.2025) (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №16/09-3/2025 від 16.09.2025) до АТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія» в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в якій просить суд:
- стягнути з АТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРІЛАЙФ» загальну суму заборгованості в розмірі 773 827,60 грн., з яких інфляційні втрати - 651 510,67 грн. та 3% річних - 122 316,93 грн.
- зазначити у рішенні суду про нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 765 109,80 грн., починаючи з 13.09.2025 р. до виконання рішення суду за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків з АТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (код ЄДРПОУ 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРІЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 42638760).
- роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати АТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (код ЄДРПОУ 20915546) суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.
В обґрунтування позову зазначає, що між позивачем та відповідачем укладено договір від 01.06.2021 №53-123-01-21-06949 та договір від 12.05.2021 №53-123-01-21-06917. На виконання умов договору від 01.06.2021 №53-123-01-21-06949 позивачем поставлено відповідачу товар, у зв'язку з тривалою несплатою боргу у загальній сумі 765 109 грн. 80 коп. позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з відповідною позовною заявою. Господарським судом Миколаївської області 20 січня 2025 року ухвалено рішення по справі №915/1073/24, за яким стягнуто з Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Марілайф» грошові кошти в загальній сумі 765 109,80 грн. Вказує, що Господарським судом Миколаївської області стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу за неналежне виконання договору, однак не було стягнуто з відповідача штрафні санкції за невчасне перерахування оплати. Зазначає, що позивач має право на стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді інфляційних втрат та 3% річних з 03.01.2022 р. по 25.07.025 р. Також, зазначає, що 03 лютого 2025 року Господарським судом Миколаївки області у справі № 915/1074/24 прийнято рішення, яким стягнуто з Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Марілайф» заборгованості у розмірі 384 299,92 грн. та судовий збір у розмірі 5 764,49 грн. на підставі договору від 12.05.2021 №53-123-01-21-06917. Зазначає, що має право на стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді інфляційних втрат та 3% річних. Вказує, що у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань перед позивачем щодо сплати коштів за поставлений товар позивачем за договором в сумі 765 109,80 грн., у відповідача перед позивачем існує дана заборгованість та нараховано відповідачу 81 311,26 грн. 3% річних та 432 851,31 грн. інфляційних втрат які нараховані на основну суму заборгованості, а за поставлений товар позивачем за Договором 2 в сумі 384 299,92 грн., у відповідача перед позивачем існує дана заборгованість та нараховано відповідачу 41 005,67 грн. 3% річних та 218 659,36 грн. інфляційних втрат які нараховані на основну суму заборгованості.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 справу №915/1186/25 розподілено судді Семенчук Н.О.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2025 позовну заяву від 08.08.2025 вих.№08-08-2025 (вх.№11656/25 від 12.08.2025) залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач через систему “Електронний суд» надав заяву про усунення недоліків №2025/08/20-1 від 20.08.2025 (вх.№12077/25 від 21.08.2025).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 23.09.2025 об 11:00. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи. Зобов'язано позивача надати до суду договір на постачання товару від 01.06.2021 №53-123-01-21-06948.
Позивач через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення по справі №2025/08/29-2 від 29.08.2025 (вх.№12464/25 від 01.09.2025) (т.1 арк.71-78).
Позивач через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення по справі №01/09/-3/2025 від 01.09.2025 (вх.№12516/25 від 02.09.2025) (т.1 арк.79-83) в яких зазначає, що між позивачем та відповідачем укладено договір від 01.06.2021 № 53-123-01-21-06949 на постачання товару. Вказує, що 20 січня 2025 року Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/1073/24, за яким стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марілайф» грошові кошти в загальній сумі 765 109.80 грн. У рішенні суду №915/1073/24 допущено описку, номер договору поставки зазначено - договір № 53-123-01-21-06948 замість № 53-123-01-21-06949. Вказує, що так само описку допустив позивач у даній справі у самому позові, процитувавши рішення, не перевіривши номер договору. Зазначає, що дати накладних та суми за накладними за договором № 53-123-01-21-06949 співпадають з датами та сумами вказаними у рішенні №915/1073/24, також співпадають реквізити та сума Додатку №1 до Договору, Специфікації №1. Повідомляє суд, що звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про виправлення описки у справі №915/1073/24. Вказує, що після отримання ухвали суду про виправлення описки у рішенні, дана ухвала буде подана до матеріалів справи.
10.09.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав відзив на позовну заяву (вх.№12872/25) (т.1 арк.84-134) в якому зазначає, що: - 01.06.2021 між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Південноукраїнська АЕС» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марілайф» (Постачальник), укладений договір №53-123-01-21-06949 на постачання товару Неорганічні хімічні речовини різні (хлор рідкий), у асортименті і цінам зазначеним у специфікації № 1 на загальну вартість 801 543,60 з ПДВ; - 12.05.2021 між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Південноукраїнська АЕС» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марілайф» (Постачальник), укладений договір №53-123-01-21-06917 на постачання товару Гіпохлорит натрію, у асортименті і цінам зазначеним у специфікації № 1 на загальну вартість 840 872,34 грн. з ПДВ. Вказує, що за даними договорами оплата мала відбуватися протягом 45 робочих днів після постачання товару та виконання позивачем всіх умов пункту 3.2, 6.1 Договору, тобто останньою датою події та з цієї дати визначається кінцевий термін оплати, тому розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснений позивачем є невірним. У відзиві відповідач зазначає обставини, що вплинули на його можливість своєчасно розрахуватись за надані послуги. Відповідач просить суд зменшити розмір інфляційних втрат та 3% річних на 99%.
Позивач через систему «Електронний суд» подав заяву про зменшення позовних вимог №16/09-3/2025 від 16.09.2025 (вх.№13222/25 від 17.09.2025) (т.1 арк.144-152) в якій повідомляє суд, що відповідачем добровільно сплачено частину основного боргу в сумі 286 667,77 грн. Вказує, що станом на 16.09.2025 сума основного боргу становить 765 109,80 грн., у зв'язку з цим заявляє про зменшення позовних вимог, саме у п.2 прохальної частини позовної заяви, а саме: «зазначити у рішенні суду про нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 765 109.80 грн., починаючи з 13.09.2025 р. до виконання рішення суду за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків з АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (код ЄДРПОУ 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 42638760)».
Позивач через систему “Електронний суд» подав відповідь на відзив №16/09-3/2025 від 16.09.2025 (вх.№13220/25 від 17.09.2025) (т.1 арк.135-143) в якій зазначає, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Вказує, що відповідно до Постанови Великої палати Верховного Суду від 2 липня 2025 року у справі №903/602/24, - три проценти річних, передбачені ст.625 ЦК України (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), - це законодавчо встановлений та мінімальний розмір процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником, який не підлягає зменшенню судом. Також, зазначає, що 05.09.2025 року ухвалою Господарського суду Миколаївської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Марілайф» про виправлення помилки в рішенні суду задоволено. Виправлено описку по тексту рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.01.2025, та зазначено вірний номер договору, а саме замість №53-123-01-21-06948 вважати вірним договір № 53-123-01-21-06949.
В підготовчому засіданні 23.09.2025 представник позивача просила суд надати час для підготовки та подання до суду клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 23.09.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 23.10.2025.
Позивач через систему “Електронний суд» подав клопотання про поновлення процесуального строку №20/10-3/2025 від 20.10.2025 (вх.№14803/25 від 21.10.2025) в якому просить суд поновити пропущений строк для подання відповіді на відзив та долучити до матеріалів справи відповідь на відзив, що подана 16.09.2025.
В обґрунтування клопотання, зазначає, що 15.09.2025 року позивач на виконання вимог ухвали мав подати відповідь на відзив, але в силу обставин, що не залежали від представника позивача, відповідь на відзив було подано 16.09.2025 року, зареєстровано в канцелярії суду 17.09.2025 року. Вказує, що попередній представник позивача, адвокат, що займався веденням даної справи у суді - Марченко Віктор звільнився з Адвокатського об'єднання “КОЛТ», з яким ТОВ “Марілайф» підписано Договір про надання юридичних послуг. Таким чином, обсяг справ, що перебувають у судах та у роботі адвокатів Адвокатського об'єднання збільшився. У зв'язку з цим, а також у зв'язку з численними повітряними тривогами, що оголошуються по усій території України, представником ТОВ “Марілайф» на один день було пропущено строк для подання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 23.10.2025 у задоволенні клопотання №20/10-3/2025 від 20.10.2025 (вх.№14803/25 від 21.10.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Марілайф» про поновлення процесуального строку у справі - відмовлено, продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю “Марілайф» строк для подання відповіді на відзив до 23.10.2025 та долучено до матеріалів справи відповідь на відзив №16/09-3/2025 від 16.09.2025 (вх.№13220/25 від 17.09.2025).
Відповідач через систему “Електронний суд» подав заяву №23-0030.06/24507-вих від 22.10.2025 (вх.№14919/25 від 23.10.2025) (т.1 арк.190-212) в якій повідомляє суд, що станом на 12.09.2025 заборгованість перед позивачем сплачено повністю в частині погашення суми основного боргу за рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1074/24 в розмірі 384 299,92 грн., в підтвердження чого надає довідку про взаємні розрахунки від 15.09.2025 №53, а також завірені банком платіжні інструкції.
Представник відповідача в підготовчому засіданні зазначив, що має намір надати заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 23.10.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.11.2025. Встановлено відповідачу строк до 29.10.2025 для подання до суду заперечень на відповідь на відзив. Запропоновано позивачу у строк до 29.10.2025 подати до суду пояснення по суті справи з урахуванням заяви відповідача №23-0030.06/24507-вих від 22.10.2025 (вх.№14919/25 від 23.10.2025) про часткове погашення заборгованості.
Відповідач через систему «Електронний суд» подав заперечення (на відповідь на відзив) №23-0030.06/25004-вих від 29.10.2025 (вх.№15207/25) (т.1 арк.227-238) в яких з урахуванням наведених у запереченнях виняткових обставин просить суд, у разі задоволення позову, зменшити розмір інфляційних втрат та 3% річних на 99%.
Позивач через систему «Електронний суд» подав пояснення №30/10-4/2025 від 30.10.2025 (вх.№15296/25 від 31.10.2025) в яких зазначає, що відповідач надав до матеріалів справи ряд квитанцій про сплату основної суми заборгованості, ці ж квитанції 16.09.2025 додані позивачем до заяви про зменшення позовних вимог (т.1 арк.239-243).
29.10.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему “Електронний суд» Акціонерним товариством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» подано заяву № 23-0030.06/24959-вих від 28.10.2025 (вх. № 15158/25) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 31.10.2025 заяву Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» № 23-0030.06/24959-вих від 28.10.2025 (вх. № 15158/25 від 29.10.2025) про участь у судовому засіданні 06.11.2025 об 11:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
31.10.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему “Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Марілайф» подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вих. № 30/10-2/25 від 30.10.2025 (вх. № 15285/25 від 31.10.2025).
Ухвалою суду від 03.11.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Марілайф» за вих. № 30/10-2/2025 від 30.10.2025 (вх.№15285/25 від 31.10.2025) про участь у судовому засіданні 06.11.2025 об 11:30 в режимі відеоконференції - задоволено.
Разом з тим, підготовче засідання у справі Господарського суду Миколаївської області №915/1186/25 призначене на 06.11.2025 об 11:30 не відбулося, оскільки 06 листопада 2025 року з 11:36 до 12:00 спостерігався збій в роботі мережевих сервісів ЄСІКС, у тому числі Електронного суду, підсистеми “Відеоконференцзв'язок», поштового сервера та обміну з Центральною базою даних.
Ухвалою суду від 06.11.2025 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі №915/1186/25 відбудеться 18.11.2025 об 11:00.
Ухвалою суду від 18.11.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2025.
Позивач у судовому засіданні 17.12.2025 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні 17.12.2025 проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у їх задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
1) 12 травня 2021 року між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (правонаступник - Акціонерне товариство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом») (далі - відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Марілайф» (далі - позивач, постачальник) було укладено Договір на постачання товару №53-123-01-21-06917 (далі - Договір №53-123-01-21-06917) (т.1 арк.56-58), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар код CPV 24310000-0 по ДК 021:2015 - Основні неорганічні хімічні речовини (Лот №1 - код CPV 24312000-4 - Галогенати металів; гіпохлорити, хлорати та перхлорати (Гіпохлорит натрію), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток до Договору №1), що є невід'ємною частиною цього Договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2021 року (п.1.1 Договору №53-123-01-21-06917).
У відповідності до п.1.3 Договору №53-123-01-21-06917, місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов'язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов'язань, пов'язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ.
Відповідно до п.2.1 Договору №53-123-01-21-06917, загальна вартість товару є твердою та складає: разом 700 726,95 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 140 145,39 грн. Всього з ПДВ 840 872,34 грн.
Згідно п.2.2 Договору №53-123-01-21-06917, оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно Специфікації №1 (Додаток до договору №1) та виконання постачальником умов п.п.3.2, 6.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Відповідно до п.3.1 Договору №53-123-01-21-06917, постачання здійснюється з дати публікації Договору в системі ProZorro по 15.12.2021 (партіями), на умовах - Лот №1 - код CPV 24312000-4 - Галогенати металів; гіпохлорити, хлорати та перхлорати (Гіпохлорит натрію). Відвантаження товару здійснюється транспортом покупця на умовах FCA (склад постачальника в межах України), вантажоодержувач - Южноукраїнське відділення ВП “Складське господарство» або ВП ЮУ АЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010. Відвантаження здійснюється не менше одного разу на місяць та обсяг поставленої продукції не повинен бути менше 5т на місяць. В разі необхідності збільшення об'єму партії товару покупець направляє постачальнику на електронну пошту повідомлення про збільшення обсягу партії товару або надає план-графік постачання продукції. Постачальник за 5 днів до відвантаження товару надсилає покупцю повідомлення про готовність товару до відвантаження, на електронну пошту.
Пунктом 3.2 Договору №53-123-01-21-06917 передбачено, з товаром постачальник надає покупцю: - видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по позиційно; - електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; - документ, що підтверджує якість товару згідно ТС.0.0014.0018.
Згідно п.3.3 Договору №53-123-01-21-06917, датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
У відповідності до п.6.1 Договору №53-123-01-21-06917, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до Інструкцій №П-6 “Про порядок приймання продукції по кількості» і №П-7 “Про порядок приймання продукції по якості», та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК “Енергоатом»: “Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС» СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК “Енергоатом» в розділі Стандарти НАЕК “Енергоатом» за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standart-82).
Відповідно до п.9.1 Договору №53-123-01-21-06917, всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього Договору або у зв'язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензій чи позову. Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання. У разі незадоволення претензій або не отримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей в претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п.п.9.2, 9.3 Договору).
Згідно п.п.12.1.1 та п.12.1.2 Договору №53-123-01-21-06917 покупець зобов'язаний: - своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари; - приймати поставлені товари згідно розділу 6.
Постачальник має право, зокрема, своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари (п. 12.4.1 Договору №53-123-01-21-06917).
У відповідності до п.13.1 Договору №53-123-01-21-06917, договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення, шляхом укладення відповідної Додаткової угоди. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору та виконання діючих зобов'язань за Договором (п.13.2. Договору №53-123-01-21-06917 ).
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем було складено та підписано Специфікацію №1 на суму 840 872,34 грн. з ПДВ (Додаток 1 до Договору №53-123-01-21-06917) відповідно до якої визначено: найменування, тип; технічні характеристики, ГОСТ, ТУ, ДСТУ; код. Товару згідно з УКТ ЗЕД; виробник; од. вим; кількість; ціна, грн. без ПДВ; сума, грн. без/з ПДВ (т.1 арк.59).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору №53-123-01-21-06917 та Специфікації позивачем (постачальником) поставлено відповідачу (покупцю) товар на загальну суму 384 299,92 грн., що підтверджується:
- видатковою накладною №252 від 30.09.2021 на суму 89 969,88 грн. з ПДВ, товарно-транспортною накладною №238 від 30.09.2021 (т.1 арк.39, 40);
- видатковою накладною №253 від 30.09.2021 на суму 12 852,84 грн. з ПДВ, товарно-транспортною накладною №239 від 30.09.2021 (т.1 арк.41, 42);
- видатковою накладною №324 від 17.11.2021 на суму 12 852,84 грн. з ПДВ, товарно - транспортною накладною №305 від 17.11.2021 (т.1 арк.43, 44);
- видатковою накладною №176 від 02.12.2021 на суму 141 381,24 грн. з ПДВ, товарно-транспортною накладною №327 від 02.12.2021 (т.1 арк.45, 47);
- видатковою накладною №200 від 14.12.2021 на суму 127 243,12 грн. з ПДВ, товарно-транспортною накладною №346 від 14.12.2021 (т.1 зв.б. арк.47, 49), які підписані сторонами без зауважень.
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач оплату поставленого товару не здійснив, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Так, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2025 у справі №915/1074/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного Господарського суду від 15.04.2025, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Марілайф» задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Марілайф» заборгованості у розмірі 384 299,92 грн. та судовий збір у розмірі 5 764,49 грн.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, встановлені судовим рішенням у справі №915/1074/24, яке набрало законної сили, в силу приписів ст.75 ГПК України, мають преюдиційне значення при вирішенні цього спору, а відтак обставини щодо поставки товару та його не оплати у встановленому судом розмірі не доводяться заново.
Отже, є підтвердженим факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за Договором №53-123-01-21-06917 в розмірі 384 299,92 грн. з оплати вартості переданого у його власність товару.
Водночас, позивач зазначає, що у подальшому, відповідач здійснив погашення заборгованості у розмірі 384 299,92 грн., а саме: 06.08.2025 сплатив 97 632,15 грн. та 12.09.2025 сплатив 286 667,77 грн., що також підтверджено відповідачем.
Оскільки відповідачем порушено строк виконання грошового зобов'язання за Договором №53-123-01-21-06917 на суму 384 299,92 грн., позивачем нараховано інфляційні втрати за період з листопада 2021 року по червень 2025 року у розмірі 218 659,36 грн. та 3% річних за період з 03.11.2021 по 06.08.2025 у розмірі 41 005,67 грн., які заявлено до стягнення.
2) 01.06.2021 між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС» (нині - АТ “НАЕК “Енергоатом»» в особі філії Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська АЕС") (Покупець) та ТОВ “Марілайф» (Постачальник) був укладений договір на постачання товару №53-123-01-21-06949 (далі - Договір №53-123-01-21-06949) (т.1 арк.60-62).
Відповідно до п.1.1 Договору №53-123-01-21-06949, постачальник зобов'язується передати Покупцю, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар код CPV 24310000-0 по ДК 021:2015 - Основні неорганічні хімічні речовини (Лот №3-код CPV 24315000-5 - неорганічні хімічні речовини різні (Хлор рідкий) (далі - Товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток до Договору №1), що є невід'ємною частиною цього Договору. Рік виготовлення Товару - не раніше 2021 року.
У відповідності до п.1.3 Договору №53-123-01-21-06949, місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов'язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов'язань, пов'язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ.
Згідно з п. 2.1 Договору №53-123-01-21-06949, загальна вартість Товару є твердою та складає 801 543,60 грн з ПДВ.
Оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання Товару згідно Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору) та виконання Постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п.2.2 Договору №53-123-01-21-06949).
Положеннями п.3.1 Договору №53-123-01-21-06949 встановлено, що постачання здійснюється з дати публікації Договору в системі ProZorro по 15.12.2021 (партіями), на умовах - Лот №1 - код CPV 24315000-5 - Неорганичні хімічні речовини різні (Хлор рідкий). Хлор рідкий (в контейнерах) постачається трьома партіями на протязі 30 робочих днів з дати отримання заявки покупця або згідно плану-графіку, які він направляє постачальнику на електронну адресу на умовах DDP м.Южноукраїнськ, Миколаївська область ВП ЮУ АЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника. Постачальник за 5 днів до відвантаження товару надсилає покупцю повідомлення про готовність товару до відвантаження, на електронну пошту.
Пунктом 3.2 Договору №53-123-01-21-06949 передбачено, що з товаром Постачальник надає Покупцю:
- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТЗЕД по-позиційно;
- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановлену чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;
- документи підтверджуючі якість Товару згідно ТС.0300.0007 - Лот №3.
Датою постачання є дата отримання Товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження Товару (п. 3.3 Договору №53-123-01-21-06949).
Відповідно до п.6.1 Договору №53-123-01-21-06949, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції № П-6 “Про порядок приймання продукції по кількості» і № П-7 “Про порядок приймання продукції по якості» та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК "Енаргоатом": “Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП "НАЕК "Енергоатом" в розділі Стандарти НАЕК "Енергоатом" за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82).
Згідно з п.9.1 Договору №53-123-01-21-06949, всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього Договору або у зв'язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 9.2 Договору №53-123-01-21-06949 ).
У разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п.9.3 Договору №53-123-01-21-06949).
Пунктами 12.1.1, 12.3.1 Договору №53-123-01-21-06949 передбачено, що Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені Товари. Постачальник зобов'язаний забезпечити постачання Товарів у строки, встановлені цим Договором.
Згідно з п. 12.4.1 Договору №53-123-01-21-06949 постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені Товари.
Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою з боку Покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов'язань до повного їх виконання. Продовження строку дії договору можливе до його закінчення шляхом укладання відповідної додаткової угоди (п. 13.1 Договору №53-123-01-21-06949).
Між сторонами складено та підписано Специфікацію №1 до Договору від 06.12.2021 №53-123-01-21-06949, яка є Додатком №1 до останнього, на загальну суму 801 543,60 грн. з ПДВ., в якій визначено найменування Товару - Хлор рідкий (т.1 арк.63).
Договір та Специфікація підписані та скріплені печатками сторін.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору №53-123-01-21-06949, ТОВ “Марілайф» поставило АТ “НАЕК “Енергоатом», а останнє прийняло у власність Товар на загальну суму 794 796,60 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень видатковими накладними:
- №125 від 08.07.2021 на суму 358 940,40 грн. (т.1 арк.50),
- №177 від 17.08.2021 на суму 128 193,00 грн. (т.1 зв.б. арк.51),
- №326 від 17.11.2021 на суму 282 024,60 грн. (т.1 арк.53),
- №328 від 19.11.2021 на суму 25 638,60 грн. (т.1 зв.б. арк.54).
Додатково на підтвердження вказаних обставин позивачем надано до матеріалів справи копії відповідних товарно-транспортних накладних (№112 від 08.07.2021, №161 від 17.08.2021, №307 від 17.11.2021, №309 від 19.11.2021) (т.1 зв.б. арк.50, 52, 53, 55).
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач оплату поставленого товару у розмірі 765 109,80 грн. не здійснив, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Так, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.01.2025 у справі №915/1073/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Марілайф» задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерне товариство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Марілайф» грошові кошти в загальній сумі 765109 (сімсот шістдесят п'ять тисяч сто дев'ять) грн. 80 коп., а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 11476 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 62 коп. (т.1 арк.21, 22)
Постановою Південно-західного апеляційного Господарського суду від 14.05.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.01.2025 у справі №915/1073/24 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови. У решті рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.01.2025 у справі №915/1073/24 - залишено без змін.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, встановлені судовим рішенням у справі №915/1073/24, яке набрало законної сили, в силу приписів ст.75 ГПК України, мають преюдиційне значення при вирішенні цього спору, а відтак обставини щодо поставки товару та його не оплати у встановленому судом розмірі не доводяться заново.
Отже, є підтвердженим факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за Договором №53-123-01-21-06949 в розмірі 765 109,80 грн. з оплати вартості переданого у його власність товару.
Оскільки відповідачем порушено строк виконання грошового зобов'язання за Договором №53-123-01-21-06949 на суму 765 109,80 грн., позивачем нараховано інфляційні втрати за період з лютого 2022 року по червень 2025 року у розмірі 432 851,31 грн. та 3% річних за період з 21.01.2022 по 06.08.2025 у розмірі 81 311,26 грн., які заявлено до стягнення.
Предметом позову є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати за поставлений товар.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 4 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено зокрема, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Cаме лише прийняття судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №910/5587/19.
Отже чинне законодавство не пов'язує наявність судових рішень про стягнення заборгованості з припиненням грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Так, встановлення законодавцем права кредитора на одержання коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зумовлене тим, що грошовим коштам притаманна властивість знецінюватись в більшій мірі ніж всім іншим видам майна (нерухомості, дорогоцінним металам, автомобілям тощо), що призводить до зниження їхньої купівельної спроможності, дисбалансу попиту і пропозиції.
Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по вищевказаним договором, що встановлено судовим рішенням у справі №915/1074/24 та судовим рішенням у справі №915/1073/24, позивач скористався своїм правом для нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
1) Так, позивач за порушення строків виконання грошового зобов'язання за Договором №53-123-01-21-06917 на суму 384 299,92 грн., згідно наданого до суду розрахунку (т.1 арк.10-14), нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 218 659,36 грн. нараховані:
- за період з листопада 2021 року по червень 2025 року на суму заборгованості 89 969,88 грн. в розмірі 54 735,29 грн.;
- за період з листопада 2021 року по червень 2025 року на суму заборгованості 12 852,84 грн. в розмірі 7 819,33 грн.;
- за період з лютого 2022 року по червень 2025 року на суму заборгованості 12 852,84 грн. в розмірі 7 271,33 грн.;
- за період з лютого 2022 року по червень 2025 року на суму заборгованості 141 381,24 грн. в розмірі 79 984,67 грн.;
- за період з березня 2022 року по червень 2025 року на суму заборгованості 127 243,12 грн. в розмірі 68 848,74 грн.
Також, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 41 005,67 грн. нараховані:
- за період з 03.11.2021 по 06.08.2025 на суму заборгованості 89 969,88 грн. в розмірі 10 145,65 грн.;
- за період з 03.11.2021 по 06.08.2025 на суму заборгованості 12 852,84 грн. в розмірі 1 449,38 грн.;
- за період з 22.01.2022 по 06.08.2025 на суму заборгованості 12 852,84 грн. в розмірі 1 364,87 грн.;
- за період з 08.02.2022 по 06.08.2025 на суму заборгованості 141 381,24 грн. в розмірі 14 815,98 грн.;
- за період з 18.02.2022 по 06.08.2025 на суму заборгованості 127 243,12 грн. в розмірі 13 229,80 грн.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає, що він містить помилки в частині періоду їх нарахування, з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №915/1074/24 встановлені обставини та факти, що в силу положень ч.4 ст.75 ГПК України мають преюдиційне значення у даній справі.
Так, у вказаній постанові судом встановлено обставини: «Таким чином, строк на оплату товару, з урахуванням умов пунктів 3.2, 6.1 договору, закінчився у наступний термін:
- на суму 89969,88 грн. за видатковою накладною №252 від 30.09.2021, який почав свій перебіг з 12.10.2021 (моменту остаточного виконання позивачем пункту 3.2 договору в частині реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та закінчився 14.12.2021 (після спливу 45 робочих днів на оплату);
- на суму 12852,84 грн за видатковою накладною №253 від 30.09.2021, який почав свій перебіг з 12.10.2021 (моменту остаточного виконання позивачем пункту 3.2 договору в частині реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних) та закінчився 14.12.2021 включно (після спливу 45 робочих днів на оплату);
- на суму 12852,84 грн за видатковою накладною №324 від 17.11.2021, який почав свій перебіг з 14.12.2021 (моменту остаточного виконання позивачем пункту 3.2 договору в частині реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних) та закінчився 15.02.2022 включно (після спливу 45 робочих днів на оплату);
- на суму 141381,24 грн за видатковою накладною №176 від 02.12.2021, який почав свій перебіг з 29.12.2021 (моменту остаточного виконання позивачем пункту 3.2 договору в частині реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних) та закінчився 02.03.2022 включно (після спливу 45 робочих днів на оплату);
- на суму 127243,12 грн за видатковою накладною №200 від 14.12.2021, який почав свій перебіг з 29.12.2021 (моменту остаточного виконання позивачем пункту 3.2 договору в частині реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних) та закінчився 02.03.2022 включно (після спливу 45 робочих днів на оплату)».
Таким чином, у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №915/1074/24 встановлені обставини щодо граничного строку оплати за поставлений товар, які не потребують доказуванню у даній справі.
З урахуванням викладеного, а також встановлених у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №915/1074/24 обставин щодо граничного строку оплати за поставлений товар, суд зазначає, що вірним початком періоду для нарахування інфляційних втрат, є:
- грудень 2021 року на суму заборгованості 89 969,88 грн. за видатковою накладною №252 від 30.09.2021;
- грудень 2021 року на суму заборгованості 12 852,84 грн. за видатковою накладною №253 від 30.09.2021;
- березень 2022 року на суму заборгованості 12 852,84 грн. за видатковою накладною №324 від 17.11.2021;
- березень 2022 року на суму заборгованості 141 381,24 грн. за видатковою накладною №176 від 02.12.2021;
- березень 2022 року на суму заборгованості 127 243,12 грн. за видатковою накладною №200 від 14.12.2021.
Судом за допомогою програми «ipLex» здійснений перерахунок інфляційних втрат з урахуванням вірного визначення періоду прострочення в межах визначеного позивачем періоду та встановлено, що задоволенню підлягають інфляційній у розмірі 213 543,85 грн. нараховані:
- за період з грудня 2021 року по червень 2025 року на суму заборгованості 89 969,88 грн. в розмірі 53 586,84 грн.;
- за період з грудня 2021 року по червень 2025 року на суму заборгованості 12 852,84 грн. в розмірі 7 655,26 грн.;
- за період з березня 2022 року по червень 2025 року на суму заборгованості 12 852,84 грн. в розмірі 6 954,42 грн.;
- за період з березня 2022 року по червень 2025 року на суму заборгованості 141 381,24 грн. в розмірі 76 498,59 грн.;
- за період з березня 2022 року по червень 2025 року на суму заборгованості 127 243,12 грн. в розмірі 68 848,74 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат нараховані за порушення строків виконання грошового зобов'язання за Договором №53-123-01-21-06917 у розмірі 5 115,51 грн. (218 659,36 грн. - 213 543,85 грн.) задоволенню не підлягають.
Також, суд зазначає, що з урахуванням встановлених у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №915/1074/24 обставин щодо граничного строку оплати за поставлений товар, суд зазначає, що вірним початком періоду для нарахування 3% річних, є:
- з 15.12.2021 року на суму заборгованості 89 969,88 грн. за видатковою накладною №252 від 30.09.2021;
- з 15.12.2021 року на суму заборгованості 12 852,84 грн. за видатковою накладною №253 від 30.09.2021;
- з 16.02.2022 року на суму заборгованості 12 852,84 грн. за видатковою накладною №324 від 17.11.2021;
- з 03.03.2022 року на суму заборгованості 141 381,24 грн. за видатковою накладною №176 від 02.12.2021;
- з 03.03.2022 року на суму заборгованості 127 243,12 грн. за видатковою накладною №200 від 14.12.2021.
Судом за допомогою програми «ipLex» здійснений перерахунок 3% річних з урахуванням вірного визначення періоду прострочення в межах визначеного позивачем періоду та встановлено, що задоволенню підлягають 3% річних у розмірі 40 221,09 грн. нараховані:
- за період з 15.12.2021 по 06.08.2025 на суму заборгованості 89 969,88 грн. в розмірі 9 835,07 грн.;
- за період з 15.12.2021 по 06.08.2025 на суму заборгованості 12 852,84 грн. в розмірі 1 405,02 грн.;
- за період з 16.02.2022 по 06.08.2025 на суму заборгованості 12 852,84 грн. в розмірі 1 338,46 грн.;
- за період з 03.03.2022 по 06.08.2025 на суму заборгованості 141 381,24 грн. в розмірі 14 548,71 грн.;
- за період з 03.03.2022 по 06.08.2025 на суму заборгованості 127 243,12 грн. в розмірі 13 093,83 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних нараховані за порушення строків виконання грошового зобов'язання за Договором №53-123-01-21-06917 у розмірі 784,58 грн. (41 005,67 грн. - 40 221,09 грн.) задоволенню не підлягають.
2) Так, позивач за порушення строків виконання грошового зобов'язання за Договором №53-123-01-21-06949 на суму 765 109,80 грн., згідно наданого до суду розрахунку (т.1 арк.10-14), нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 432 851,31 грн. нараховані за період з лютого 2022 року по червень 2025 року на суму боргу 765 109,80 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд зазначає, що останній є арифметично вірним та виконаний відповідно до чинного законодавства, а тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 432 851,31 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 81 311,26 грн. нараховані за період з 21.01.2022 по 06.08.2025 на суму боргу 765 109,80 грн.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що він містить помилки в частині періоду їх нарахування, з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №915/1073/24 встановлені обставини та факти, що в силу положень ч.4 ст.75 ГПК України мають преюдиційне значення у даній справі.
Так, у вказаній постанові судом встановлено: «Відтак, враховуючи наданий АТ “НАЕК “Енергоатом» Витяг з ЄРПН від 22.11.2024 №168, який був долучений відповідачем до відзиву на позовну заяву в суді першої інстанції та згідно з яким за поставкою Товару по Договору від 01.06.2021 №53-123-01-21-06949 в ЄРПН були зареєстровані податкові накладні №14 від 08.07.2021 на суму 59 823,40 грн. (зареєстрована 30.07.2021), №34 від 17.11.2021 на суму 47 004,10 грн. (зареєстрована 14.12.2021), №54 від 17.11.2021 на суму 00,00 грн. (зареєстрована 15.12.2021), №27 від 17.08.2021 на суму 21 365,50 грн. (зареєстрована 14.09.2021), №36 від 19.11.2021 на суму 4 273,10 грн. (зареєстрована 14.12.2021), №56 від 19.11.2021 на суму 00,00 грн. (зареєстрована 15.12.2021), саме з дати реєстрації кожної податкової накладної починає свій перебіг строк на оплату Товару. Таким чином, навіть якщо відраховувати строк на оплату, виходячи лише з пізнішої реєстрації податкової накладної - №56 від 19.11.2021, яка зареєстрована 15.12.2021, то відповідач зобов'язаний був оплатити поставлений позивачем Товар, у будь-якому випадку, до граничного строку оплати, а саме: до 29.01.2022 включно».
Таким чином, у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №915/1073/24 встановлені обставини щодо граничного строку оплати за поставлений товар, які не потребують доказування у даній справі.
З урахуванням викладеного, а також встановлених у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №915/1073/24 обставин щодо граничного строку оплати за поставлений товар, суд зазначає, що вірним початком періоду для нарахування 3% річних є 30.01.2022.
Судом за допомогою програми «ipLex» здійснений перерахунок 3% річних з урахуванням вірного визначення періоду прострочення в межах визначеного позивачем періоду, а саме за період з 30.01.2022 по 06.08.2025 на суму заборгованості 765 109,80 грн. та встановлено, що розмір 3% річних який підлягає стягненню з відповідача становить 80 745,28 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних нараховані за порушення строків виконання грошового зобов'язання за Договором №53-123-01-21-06949 у розмірі 565,98 грн. (81 311,26 грн. - 80 745,28 грн.) задоволенню не підлягають.
Відповідач у наданому до суду відзиві просить суд зменшити нараховані позивачем інфляційні втрати та 3% річних на 99%.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення суми нарахованих 3% річних та інфляційних втрат на 99% від заявленої до стягнення, господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з таких підстав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 зробила висновок, що саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Господарський суд зауважує, що проценти річних позивач нарахував у розмірі, який є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних.
Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).
Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об'єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.
Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24.
З урахуванням викладеного відсутні правові підстави для зменшення 3% річних та інфляційних втрат.
Враховуючи викладене вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків виконання грошового зобов'язання за Договором №53-123-01-21-06917 на суму 384 299,92 грн. та за Договором №53-123-01-21-06949 на суму 765 109,80 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме:
- 3% річних у розмірі 40 221,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 213 543,85 грн. за порушення строків виконання грошового зобов'язання за Договором №53-123-01-21-06917;
- 3% річних у розмірі 80 745,28 грн., інфляційні втрати у розмірі 432 851,31 грн. за порушення строків виконання грошового зобов'язання за Договором №53-123-01-21-06949.
Так, загальна сума 3% річних становить 120 966,37 грн. (40 221,09 грн. + 80 745,28 грн.), загальна сума інфляційних втрат становить 646 395,16 грн. (213 543,85 грн. + 432 851,31 грн.).
Щодо вимог позивача в частині зазначення в рішенні суду про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду, суд вказує наступне.
Частиною 10 ст. 238 ГПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Норма, встановлена ч.10 ст. 238 ГПК України, введена в дію з 01 січня 2019 року та призвана убезпечити особу, на користь якої ухвалено рішення, від повторних звернень до суду з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.
Як зазначено в частинах 11 та 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Здійснюючи тлумачення статті 238 ГПК України у системному взаємозв'язку з положеннями Закону України "Про виконавче провадження", суд доходить висновку про те, що суд може зазначити про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення саме у прийнятому відповідним судом рішення про стягнення боргу.
Натомість, питання про стягнення основного боргу з відповідача у розмірі 765 109,80 грн. по Договору №53-123-01-21-06949 вже було вирішено у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 20.01.2025 у справі №915/1073/24.
Таким чином, звертаючись з позовом у цій справі, позивач заявляє вимоги виключно щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на що, враховуючи приписи частини десятої статті 238 ГПК України, суд доходить висновку про відсутність підстав для зазначення в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 75-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (вул. Назарівка, буд.3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії “Відокремлений підрозділ “Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (м.Південноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, код ЄДРПОУ 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Марілайф» (пров.Медовий, буд.2в, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42638760) інфляційні втрати у розмірі 646 395,16 грн., 3% річних у розмірі 120 966,37 грн. та судовий збір у розмірі 9 207,93 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 25.12.2025.
Суддя Н.О. Семенчук