вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" грудня 2025 р. Справа№ 910/8048/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діатом»
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 (повний текст складено 19.09.2025)
у справі № 910/8048/25 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діатом»
про стягнення грошових коштів,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
У червні 2025 року Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (далі - Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діатом» (далі - Товариство) 152 949,00 грн штрафу.
На обґрунтування заявлених вимог Підприємство посилається на неналежне виконання Товариством умов договору про закупівлю №09/261-06/2023 від 16.06.2023 в частині постачання продукції належної якості, а також з огляду на настання заборони щодо її реалізації, зберігання та застосування на території України відповідно до Розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Позиції учасників справи.
Товариство у відзиві проти заявлених до нього вимог заперечило та зазначило, що позивач не довів факт поставки неякісної продукції, оскільки позивач прийняв поставлену йому продукцію без зауважень, жодних актів про дефект товару не складалося.
Товариство зауважує, що п. 8.3.3 договору передбачено, що у разі якщо постачальником здійснено поставку неналежної якості, а саме яка: була вилучена з обігу у зв'язку з невідповідністю вимогам якості та безпечності продукції, або через неспроможність постачальника зберегти якість продукції в процесі її транспортування за ланцюгом постачання за базисом поставки, зазначеним у п. 2.2 цього договору; була вилучена з обігу з будь-яких підстав з ініціативи виробника, в т.ч. відкликана з ринку; має недоліки (прихований брак, пересортиця, фальсифікат, невідповідний термін придатності, інші дефекти чи невідповідності), що виявлені в межах двох років з дати поставки продукції, з постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у п. 8.2 договору вартості продукції неналежної якості, понесених та документально підтверджених замовником витрат, пов'язаних із продукцією неналежної якості, стягується штраф у розмірі 20% від ціни продукції неналежної якості.
Відповідач зазначає, що текст розпорядження Держлікслужби України №3339-001.1/002.0-0/17-24 від 03.04.2024 свідчить (і це підтверджує Підприємство у позовній заяві), що причиною видачі цього розпорядження були виявлені критичні порушення під час інспектування виробничої дільниці СП Акур Лабс Пвт. ЛТД для отримання сертифікату відповідності, яке відбулося 25-29 березня 2024 року, в той час як поставка продукції за договором вже відбулася і 50% поставленої продукції вже було використано медичними закладами без будь-яких претензій або рекламацій.
У відзиві Товариство також просило у випадку задоволення вимог позову зменшити розмір штрафу до 10%.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства на користь Підприємства 152 949,00 грн штрафу та 2 422,40 грн судового збору.
Суд встановив, що поставлена Товариством продукція на суму 152 949,00 грн була відкликана з ринку на підставі розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а тому до відповідача підлягають застосуванню умови п. 8.3.3 договору.
Перевіривши розрахунок суми штрафу, суд дійшов висновку, що розрахунки обґрунтовані та арифметично правильні, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні клопотання Товариства про зменшення штрафу, суд зазначив, що відповідач не навів переконливих аргументів, як і не надав належних доказів на підтвердження існування підстав для зменшення розміру штрафу у даному випадку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2025, Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі №910/8048/25 та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог Підприємства про стягнення з Товариства 152 949,00 грн штрафу відмовити.
Скаржник вважає оскаржуване рішення необґрунтованим і таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Товариство зазначає, що у липні-вересні 2023 року у повному обсязі поставило Підприємству передбачену договором фармацевтичну продукцію, яку замовник прийняв без зауважень за кількістю і якістю. При цьому якість поставленої продукції за результатами проведених лабораторних аналізів підтверджувалася відповідними висновками державного контролюючого органу - Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками у м. Києві. Через більш як півроку після здійснення Товариством поставки замовнику лікарського засобу МЕЛП СПАЛ 50 Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками провела інспектування виробничої дільниці СП Акур Лабс Пвт. ЛТД, Індія, внаслідок чого 03.04.2024 було прийнято розпорядження про: заборону реалізації, зберігання та застосування всіх серій лікарського засобу МЕЛП СПАЛ 50, ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 50 мг, 1 флакон з ліофілізатом та 1 флакон з розчинником, по 10 мл у контурній пластиковій чарунковій упаковці в картонній коробці (реєстраційне посвідчення UA /18120/01/01). Підприємство, з метою подальшої передачі постачальнику, від державних лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я було отримано 255 флаконів МЕЛП СПАЛ 50, ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 50 мг, 1 флакон з ліофілізатом та 1 флакон з розчинником, по 10 мл у контурній пластиковій чарунковій упаковці в картонній коробці (реєстраційне посвідчення UA /18120/01/01) на суму 764 745,00 грн. Товариство прийняло зазначену продукцію та компенсувало Підприємству у повному обсязі як вартість повернутої продукції, так і витрати на логістичні та транспортні послуги, що підтвердив позивач під час судового розгляду справи.
Апелянт вважає, що не відповідає обставинам справи висновок суду про доведеність вимог позивача щодо наявності правових підстав для стягнення штрафу у розмірі 20% від ціни продукції неналежної якості, які ґрунтуються на тому, що Товариство здійснило поставку Підприємству неякісного товару.
Товариство зазначає, що при вирішенні питання про відповідальність постачальника, який, за твердженням Підприємства, продав товар неналежної якості, суд належним чином не дослідив та не надав відповідної правової оцінки окремим положенням договору про закупівлю №09/261-06/2023 від 16.06.2023 та наявним матеріалам справи.
Скаржник звертає увагу на те, що відповідно до п. 8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством, про що зазначено як у позовній заяві, так і в оспорюваному рішенні. Натомість суд залишив поза увагою вимоги абзацу 2 п. 8.1 договору, який визначає загальні умови та обмеження щодо відповідальності кожної зі сторін договору, а саме те, що «при цьому Сторони погоджуються, що загальна відповідальність кожної Сторони за цим Договором буде обмежуватися прямими документально підтвердженими витратами». Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі в розумінні ст. 76, 77 ГПК України докази на підтвердження понесених позивачем прямих витрат, які пов'язані із виконанням договору, як того вимагає п. 8.1 договору.
Крім того, сторони в п. 7.3 договору визначили, яка саме продукція вважається неналежної якості. Всього договір передбачає вісім таких випадків. Однак за яким саме критерієм, визначеним п. 7.3 договору, позивач вважав продукцію такою, що є неналежної якості, позовна заява інформації не містить.
Апелянт також не погоджується з висновком суду про те, що «… умовами п. 8.3.3 Договору визначено, що продукцією неналежної якості також вважається продукція, відкликана з ринку», та вважає, що системний аналіз положень п.7.3 та п. 8.3.3 договору дає підстави для висновку, що відкликання продукції з ринку, про що вказано у оспорюваному рішенні, повинно відбуватися лише за ініціативою виробника, тобто СП Акур Лабс Пвт. ЛТД, Індія, що спростовується матеріалами справи, оскільки вказаних дій не було.
Товариство вважає, що суд, з огляду на зміст розпорядження Держлікслужби України № 3339-001.1/002.0/17-24 від 03.04.2024, зробив невірний висновок про відкликання продукції, хоча в тексті самого розпорядження йшла мова саме про вилучення продукції з обігу.
Скаржник зазначає, що у розпорядженні Держлікслужби України №3339-001.1/002.0/17-24 від 03.04.2024 як підставу для заборони реалізації, зберігання, застосування та вилучення з обігу лікарських засобів ГЕМЦИТ СПАЛ 200 та ГЕСЦИТ СПАЛ 1000 вказано «виявлення критичних порушень під час інспектування виробничої дільниці», що не відповідає змісту підп. 3.2.3 п. 3.2 Розділу ІІІ Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України. Таким чином, на думку апелянта, наявність розпорядження про встановлення заборон обігу серій лікарського засобу, зміст яких не містить посилань на підстави застосування такої заборони, не є беззаперечною обставиною, що свідчить про постачання відповідачем неякісної продукції.
Щодо розміру присудженого до стягнення штрафу Товариство зазначає, що застосування такого є несправедливим щодо нього, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар штрафних виплат вплине на виконання товариством певних зобов'язань, зокрема, з виплати заробітної плати, вчасного виконання зобов'язань за іншими договорами та контрактами з постачання лікарських засобів, у т.ч. й ДП «Медичні закупівлі України». Фактично єдиною стороною договору, яка на сьогодні вже зазнала суттєвих фінансових втрат за результатами його виконання, є Товариство.
Позиції учасників справи.
Підприємство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів та вимог заперечує, наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі №910/8048/25 залишено без руху.
06.10.2025 від скаржника на виконання вказаної ухвали надійшла заява про усунення недоліків з доданими до неї доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (платіжна інструкція №1231 від 06.10.2025).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8048/25 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 до надходження матеріалів справи №910/8048/25.
23.10.2025 матеріали справи №910/8048/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 прийнято апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі №910/8048/25 до провадження у визначеному складі суду. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі №910/8048/25. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз'яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
16.06.2023 Підприємство (замовник) та Товариство (постачальник) уклали договір про закупівлю №09/261-06/2023 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити замовнику фармацевтичну продукцію - Мелфалан 50 мг; ДК 021:2015, код 33600000-6 (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель ID: UA-2023-05-23-010472-a, на загальну суму 1 334 555,00 грн без ПДВ (відповідає Специфікації), а замовник - прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених договором.
Згідно з п. 2.1, 2.2 договору поставка продукції здійснюється відповідно до Інкотермс 2020. Поставка продукції здійснюється на умовах DAP склад замовника (Київ чи Київська область, Україна).
Право власності на продукцію переходить від постачальника до замовника після прийняття продукції в пункті призначення та підписання видаткової накладної та/або акта приймання продукції згідно з розділом 6 цього договору (п. 2.4 договору).
Згідно з п. 6.4 договору приймання продукції здійснюється після перевірки замовником особисто та/або із залученням третьої особи продукції на відповідність технічним вимогам до даного виду продукції та вимогам нормативної документації.
Враховуючи специфіку продукції, що поставляється за цим договором, замовник для прийняття її за якістю може залучати третіх осіб за власним вибором, без погодження з постачальником (п. 6.4.1 договору).
Після здійснення перевірки продукції, у разі відсутності зауважень замовника до продукції, замовник підписує видаткову накладну та/або акт приймання продукції, що підтверджує перехід права власності на продукцію від постачальника до замовника, та повертає належні екземпляри постачальнику (п. 6.4.2 договору).
У разі наявності зауважень замовника з підстав невідповідності продукції вимогам та положенням, визначеним п. 6.4 договору, замовник направляє постачальнику засобами електронної пошти повідомлення про виклик представника постачальника для складання акта, подання претензії та вирішення питання про порядок усунення зауважень до продукції та/або щодо порядку її повернення та/або утилізації. У разі неприбуття представника постачальника або отримання від постачальника повідомлення про неприбуття представника у строк, що складає 3 (три) робочих днів з дати направлення повідомлення про виклик представника, складання відповідного акта, подання претензії здійснюється замовником без присутності представника постачальника (п. 6.4.3 договору).
Забезпечення проведення вхідного контролю якості, у т.ч. із проведенням лабораторного аналізу (без урахування вартості зразків продукції, а також стандартів, реактивів, реагентів, специфічного обладнання тощо, необхідних для проведення такого аналізу) покладається на замовника (п. 6.4.5 договору).
За умовами п. 6.5 договору у випадку відмови замовника прийняти продукцію з підстав невідповідності вимогам та положенням, визначеним п. 6.1, 6.3 (у т.ч. підпунктами цього пункту), 6.4 (у т.ч. підпунктами цього пункту), 6.6, 6.7 цього договору або порушення постачальником термінів поставки продукції, передбачених цим договором, постачальник повинен у строк до 10 календарних днів (або в інший строк, погоджений сторонами) від дати направлення засобами електронної пошти повідомлення замовника про повернення та/або утилізацію продукції здійснити вивезення продукції або здійснити процедуру її утилізації (за домовленістю сторін). У разі виявлення невідповідності фактично поставленої продукції або її частини замовник має право зменшити суму оплати пропорційно вартості продукції невідповідної якості, пошкодженої продукції та/або пропорційно кількості недопоставленої продукції, а постачальник зобов'язаний у строк до 10 (десяти) календарних днів від дати отримання повідомлення замовника, направленого засобами електронної пошти, відшкодувати усі понесені та документально підтверджені замовником прямі витрати, що виникли у зв'язку із поставкою такої продукції.
Відповідно до п. 6.6 договору у разі виявлення замовником невідповідності продукції вимогам та положенням, визначеним п. 6.1, 6.3 (у т.ч. підпунктами цього пункту), 6.4 (у т.ч. підпунктами цього пункту), 6.5, 6.7, 7.1, 7.2 цього договору до чи під час здійснення митного оформлення (що супроводжується оформленням відповідного протоколу представником митних органів), замовник має право відмовитися від прийняття продукції, не розпочинаючи якісний та кількісний контроль, а продукція підлягає поверненню постачальнику за рахунок та засобами постачальника, або може бути утилізована (за письмовою домовленістю сторін).
Згідно з п. 7.1 договору постачальник гарантує якість продукції, що постачається. Продукція, що постачається, повинна відповідати нормам і стандартам, законодавчо встановленим на території України, а також вимогам тендерної документації, цього договору та, зокрема, але не виключно, наступним критеріям:
- чинним офіційним стандартам, встановленим законодавством України та відповідними державними органами (у т.ч. Міністерством охорони здоров'я України). Зокрема, але не виключно, це означає відповідність умов виробництва продукції вимогам до виробництва продукції в Україні, бути належним чином зареєстрована в Україні та мати реєстраційні посвідчення, свідоцтва про державну реєстрацію (а у випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством - документ, що підтверджує реєстрацію продукції у Сполучених Штатах Америки, Швейцарській Конфедерації, Японії, Австралії, Канаді або реєстрацію компетентним органом Європейського Союзу за централізованою процедурою та застосування на території однієї з таких країн), сертифікати якості та подібні документи, які дають змогу використовувати продукцію в Україні впродовж усього терміну придатності продукції;
- додатковим вимогам, зазначеним у Специфікації;
- будь-яким іншим вимогам до якості продукції, які містяться у цьому договорі та відповідній заявці на поставку продукції.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України (п. 8.1 договору).
Відповідно до п. 8.3.3 договору у разі, якщо постачальником здійснено поставку продукції неналежної якості, а саме яка:
- була вилучена з обігу у зв'язку з невідповідністю вимогам якості та безпечності продукції або через неспроможність постачальника зберегти якість продукції в процесі її транспортування за ланцюгом постачання за базисом поставки, зазначеним у п. 2.2 цього договору;
- була вилучена з обігу з будь-яких підстав з ініціативи виробника, в т.ч. відкликана з ринку;
- має недоліки (прихований брак, пересортиця, фальсифікат, невідповідний термін придатності, інші дефекти чи невідповідності), що виявлені в межах двох років з дати поставки продукції,
з постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у п. 8.2 цього договору, вартості продукції неналежної якості, понесених та документально підтверджених замовником витрат, пов'язаних із продукцією неналежної якості, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від ціни продукції неналежної якості.
У разі застосування пені/штрафу постачальник зобов'язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) робочих днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику (п. 8.4 договору).
Згідно з п. 10.1 договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов'язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє протягом строку, вказаного у специфікації (додаток №1), а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, у т.ч. в частині штрафних санкцій та поставки продукції до повного виконання.
01.09.2023 Товариство поставило обумовлену договором продукцію в повному обсязі на склад логістичного партнера (ТОВ «Бізнес центр Фармація»). Поставлена 1 серія МЕЛП СПАЛ 50.
На момент здійснення постачання кожна серія лікарських засобів пройшла лабораторний аналіз в ДП «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції», отримала позитивні висновки лабораторії і, відповідно, Висновки про якість ввезених на територію України лікарських засобів.
Крім того, на дату поставки продукції за Договором виробник СП Акур Лабс Пвт. ЛТД., Індія, мав діючий висновок щодо підтвердження відповідності умов виробництва продукції вимогам належної виробничої практики, виданий Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Оскільки станом на дату постачання продукції кожна серія лікарських засобів пройшла лабораторний контроль та отримала позитивні висновки щодо якості, а виробник СП Акур Лабс Пвт. ЛТД. (Індія) мав чинний висновок про відповідність умов виробництва вимогам належної виробничої практики, виданий уповноваженим органом, Підприємство прийняло продукцію без зауважень.
03.04.2024, тобто через сім місяців з дня поставки, Розпорядженням Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №3339-001.1/002.0/17-24 з підстав виявлених критичних порушень під час інспектування виробничої дільниці СП Акур Лабс Пвт. Лтд., Індія, заборонено реалізацію, зберігання та застосування всіх серій лікарського засобу МЕЛП СПАЛ 50, ліофілізат для розчину для ін'єкцій, по 50 мг, по 1 флакону в коробці, виробництва СП Акур Лабс Пвт. Лтд., Індія (реєстраційне посвідчення №UA/18120/01/01).
Позивач стверджує, що на дату отримання зазначеного вище розпорядження продукція знаходилась в закладах охорони здоров'я та згодом було вжито заходів з транспортування залишків фармацевтичної продукції Мелфалан 50 мг (МЕЛП СПАЛ 50) від закладів охорони здоров'я на склад логістичного партнера Підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Фармація». Зібрана в закладах охорони здоров'я фармацевтична продукція повернута постачальнику.
Підприємство звернулося до Товариства з листом від 30.09.2024 №05/3648-09.2024 «Щодо повернення заяво сплачених коштів», у якому просило в десятиденний термін компенсувати вартість повернутого товару (255 флаконів Мелфалан 50 мг (МЕЛП СПАЛ 50)) за договором на суму 764 745,00 грн, а також вартість послуг логістичного партнера за розвезення ліків до закладів охорони здоров'я на рівні 1,433 % від вартості товару та вартість послуг логістичного партнера за збір та транспортування продукції на склад ТОВ «Бізнес центр Фармація» на рівні 1,433 % від вартості товару.
Зазначені кошти Товариство компенсувало у повному обсязі.
09.05.2025 Підприємство направило Товариству претензію №05/1928-05/2025 з вимогою сплатити 152 949,00 грн неустойки на підставі п. 8.3.3 договору за неналежне виконання умов договору з підстав поставленої продукції в частині її невідповідності вимогам чинного законодавства України, а також з огляду на настання заборони щодо її реалізації, зберігання та застосування на території України відповідно до наведеного вище Розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Товариство листом №452 від 19.05.2025 надало Підприємству відповідь «Щодо претензії №05/1928-05/2025 від 09.05.2025 року», якою повідомило про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій. Товариство зазначило, що Підприємство прийняло продукцію за договором без зауважень та у повному обсязі, заборона реалізації поставленої продукції за договором була прийнята 03.04.2024, відсутній факт порушення Товариством умов договору та зобов'язань щодо якості поставленої за договором продукції.
Підприємство посилається на те, що умовами п. 8.3.3, 8.4 договору передбачена відповідальність Товариства за порушення умов договору щодо поставки товару належної якості та просить стягнути з Товариства 152 949,00 грн штрафу.
Товариство, заперечуючи проти заявлених вимог позову, зазначає, що Підприємство не довело факт поставки йому неякісної продукції, оскільки першочергово позивач прийняв продукцію без зауважень, жодних актів про дефект товару не складалося.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд встановив, що Підприємство та Товариство уклали договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Стаття 655 ЦК України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Згідно зі ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 674 ЦК України).
Згідно зі ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Сторони підтверджують, що 01.09.2023 Товариство на виконання договору поставило Підприємству (на склад логістичного партнера (ТОВ «Бізнес центр Фармація»)) обумовлений цим договором товар - фармацевтичну продукцію Мелфалан 50 мг на загальну суму 1 334 555,00 грн.
Підприємство заявило до стягнення з Товариства 152 949,00 грн штрафу за неналежне виконання умов договору, зокрема, з підстав поставки продукції в частині її невідповідності вимогам чинного законодавства України, а також з огляду на настання заборони щодо її реалізації, зберігання та застосування на території України відповідно до розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
У п. 7.3 договору сторони визначили, що продукцією неналежної якості вважається продукція, яка:
- була вилучена з обігу у зв'язку з невідповідністю вимогам якості та безпечності продукції, або через неспроможність постачальника зберегти якість продукції в процесі її транспортування за ланцюгом постачання за базисом поставки, зазначеним у п. 2.2 цього договору;
- була вилучена з обігу з будь-яких підстав з ініціативи виробника, в т.ч. відкликана з ринку;
- не відповідає вимогам, встановленим п. 7.1, 7.2 цього договору;
- не відповідає вимогам щодо пакування та маркування продукції, передбаченим цим договором;
- не відповідає вимогам специфікації методів контролю якості, затвердженим рішенням Міністерства охорони здоров'я України про державну реєстрацію продукції;
- щодо якої відсутній позитивний висновок за результатами проходження вхідного контролю якості, передбаченого п. 6.4 цього договору;
- має недоліки (прихований брак, пересортиця, фальсифікат, невідповідний термін придатності, інші дефекти чи невідповідності), що виявлені в межах двох років з дати поставки продукції,
- не відповідає будь-яким іншим вимогам до якості продукції, які містяться у цьому договорі.
У п. 8.3.3 договору сторони визначили, що у разі, якщо постачальником здійснено поставку продукції неналежної якості, а саме яка:
- була вилучена з обігу у зв'язку з невідповідністю вимогам якості та безпечності продукції, або через неспроможність постачальника зберегти якість продукції в процесі її транспортування за ланцюгом постачання за базисом поставки, зазначеним у п. 2.2 цього договору;
- була вилучена з обігу з будь-яких підстав з ініціативи виробника, в т.ч. відкликана з ринку;
- має недоліки (прихований брак, пересортиця, фальсифікат, невідповідний термін придатності, інші дефекти чи невідповідності), що виявлені в межах двох років з дати поставки продукції,
з постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у п. 8.2 цього договору, вартості продукції неналежної якості, понесених та документально підтверджених замовником витрат, пов'язаних із продукцією неналежної якості, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від ціни продукції неналежної якості.
Колегія суддів відзначає, що як у претензії, так і у позовній заяві Підприємство вказує про поставку Товариством товару неналежної якості та посилається на умови п. 8.3.3 договору загалом, не зазначаючи конкретної визначеної цим пунктом договору підстави.
Досліджуючи питання належної/неналежної якості поставленої продукції, колегія суддів відзначає, що докази неналежності якості продукції станом на дату її поставки до матеріалів справи не надано, у позовній заяві Підприємство також не зазначає про неналежну якість продукції станом на дату її поставки.
Крім того, за текстом позовної заяви Підприємство зазначило, зокрема, таке.
На момент здійснення постачання відповідна серія лікарського засобу пройшла лабораторний аналіз в ДП «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції», отримала позитивний висновок лабораторії і, відповідно, Висновок про якість ввезеного на територію України лікарського засобу.
На момент поставки продукції за договором виробник СП Акур Лабс Пвт. ЛТД., Індія, мав чинний висновок щодо підтвердження відповідності умов виробництва продукції вимогам належної виробничої практики виданий Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Отже, зважаючи на те, що станом на момент постачання продукції відповідна серія лікарського засобу пройшла лабораторний контроль та отримала позитивні висновки щодо якості, а виробник - СП Акур Лабс Пвт. ЛТД. (Індія) - мав чинний висновок про відповідність умов виробництва вимогам належної виробничої практики, виданий уповноваженим органом, замовником прийнято продукцію без зауважень як товар належної якості.
Відповідно, у цьому випадку було дотримано вимоги ст. 675 ЦК України, якими визначено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві.
Колегія суддів враховує, що поставка товару відбулася 01.09.2023, а розпорядження №3339-001.1/002.0/17-24, на яке посилається Підприємство у позовній заяві, було видано 03.04.2024, тобто через 7 місяців після здійснення постачання.
У цьому розпорядженні Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками заборонила реалізацію, зберігання та застосування всіх серій лікарського засобу Мелп Спал 50, а також надала вказівки суб'єктам господарювання, які здійснюють реалізацію, зберігання та застосування лікарського засобу, невідкладно, після одержання цього розпорядження, перевірити наявність лікарського засобу, вжити заходів щодо вилучення його з обігу шляхом повернення постачальнику / виробнику або знищення, про що повідомити територіальний орган Держлікслужби.
За текстом розпорядження відсутні відомості про встановлення факту неналежної якості саме того товару, який поставило Товариство за договором.
Звіт за результатами інспектування свідчить про те, що інспектування здійснювалося за заявою від 16.01.2024 №003/2024/nr в період 25-29 березня 2024 року, тобто більш як через пів року після поставки товару, яка відбулася 01.09.2023.
А отже передбачена п. 8.3.3 договору підстава (постачальником здійснено поставку продукції неналежної якості, а саме яка була вилучена з обігу у зв'язку з невідповідністю вимогам якості та безпечності продукції, або через неспроможність постачальника зберегти якість продукції в процесі її транспортування за ланцюгом постачання за базисом поставки, зазначеним у п. 2.2 цього договору) за встановлених вище обставин відсутня.
У позовній заяві Підприємство зазначило, що вжило заходів з транспортування залишків фармацевтичної продукції Мелфалан 50 мг (МЕЛП СПАЛ 50) від закладів охорони здоров'я на склад логістичного партнера ДП «Медзакупівлі України» - ТОВ «Бізнес центр Фармація». Зібрана в закладах охорони здоров'я фармацевтична продукція повернута постачальнику (Товариству).
Листом від 30.09.2024 №05/3648-09.2024 ДП «Медзакупівлі України» звернулось до Товариства з проханням компенсувати вартість повернутого товару, а саме 255 флаконів Мелфалан 50 мг (МЕЛП СПАЛ 50) на суму 764 745,00 грн за договором від 16.06.2023 №09/261-06/2023, а також вартість послуг логістичного партнера за розвезення ліків до закладів охорони здоров'я на рівні 1,433% від вартості товару та вартість послуг логістичного партнера за збір та транспортування продукції на склад ТОВ «Бізнес центр Фармація» на рівні 1,433 % від вартості товару.
Кошти Постачальник компенсував у повному обсязі.
Підприємство вважає, що такі дії є свідченням визнання Товариством поставки товару неналежної якості.
Так, у відповіді на відзив Підприємство вважає, що, добровільно отримавши повернений товар (лікарську продукцію) та повернувши за неї кошти, відповідач фактично підтвердив, що продукція є такою, що не підлягає використанню на території України, що, у свою чергу підтверджує обізнаність посадових осіб ТОВ «Діатом» про неналежну якість поставленої лікарської продукції.
Товариство у запереченні на відповідь на відзив зазначає, що прийняття фармацевтичної продукції було обумовлено виконанням ст. 9, 15, 20 Закону України «Про лікарські засоби», ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» задля запобігання додаткових фінансових втрат через застосування держрегулятором до Товариства штрафних санкцій.
Апеляційний суд також зауважує, що у п. 7.6 договору визначено, що продукція, яка не підлягає подальшому використанню, в т.ч. у зв'язку із невідповідністю вимогам щодо якості, включаючи ситуацію, коли факт наявності такої невідповідності встановлено органами державного контролю та/або посадовими (уповноваженими) особами суб'єктів господарювання у сфері обігу лікарських засобів, підлягає утилізації замовником, про що оформлюється відповідний акт пошкодження та/або акт про невідповідність продукції, накладна і розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, на підставі яких постачальник зобов'язаний у строк 10 календарних днів від дати отримання повідомлення замовника, направленого засобами електронної пошти, відшкодувати вартість продукції, що підлягає утилізації або утилізованої продукції, якщо така продукція була оплачена замовником, та усі понесені та документально підтверджені замовником прямі витрати, що виникли у зв'язку із поставкою такої продукції.
Зміст направленої Підприємством претензії свідчить (і це не заперечується сторонами), що Підприємство (замовник) вжило заходів з транспортування залишків фармацевтичної продукції від закладів охорони здоров'я на склад логістичного партнера - ТОВ «Бізнес центр Фармація» та повернуло її постачальнику (Товариству). Після цього Підприємство звернулося до Товариства з проханням компенсувати вартість повернутого товару, а також вартість послуг логістичного партнера. Товариство, у свою чергу, здійснило таку компенсацію.
Отже, Підприємство мало утилізувати товар, що не підлягає подальшому використанню, з оформленням відповідних документів, які до матеріалів справи не надано.
Процедура відшкодування, здійснення якої встановлено під час розгляду цієї справи, не відповідає узгодженій сторонами у п. 7.6 договору для продукції, що не підлягає подальшому використанню.
Тому доводи Підприємства про визнання Товариством неналежної якості продукції колегія суддів оцінює критично.
Водночас апеляційний суд відзначає, що п. 7.6 договору щодо продукції, яка не підлягає подальшому використанню, не визначає чіткого конкретного переліку таких випадків та не визначає, що це пов'язано виключно з невідповідністю продукції вимогам щодо якості, хоча і допускає такий випадок серед інших підстав.
Щодо такої підстави як поставка постачальником продукції неналежної якості, а саме яка була вилучена з обігу з будь-яких підстав з ініціативи виробника, в т.ч. відкликана з ринку, колегія суддів зазначає, що у цьому випадку всі серії лікарського засобу Мелп Спал 50 вилучені з обігу не з ініціативи виробника, як це визначено у п. 8.3.3 договору, а на виконання розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №3339-001.1/002.0/17-24 від 03.04.2024.
Отже, наявність зазначеної вище підстави накладення на Товариство штрафу не встановлена.
Також Підприємство не надало доказів наявності такої підстави як поставка продукції неналежної якості, а саме: має недоліки (прихований брак, пересортиця, фальсифікат, невідповідний термін придатності, інші дефекти чи невідповідності), що виявлені в межах двох років з дати поставки продукції. Про такі підстави Підприємство не зазначає ані у претензії, ані за текстом позовної заяви.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що Підприємство не довело постачання Товариством товару неналежної якості, а тому підстави для стягнення з Товариства на користь Підприємства штрафу на підставі п. 8.3.3 договору відсутні.
А тому вимоги Підприємства задоволенню не підлягають.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене у цій постанові, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути скасоване з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі №910/8048/25 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі №910/8048/25 скасувати.
3. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4. Стягнути з Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01601, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 7, код ЄДРПОУ 42574629) на користь Товариства з обмеженою вiдповідальнiстю «Діатом» (04215, місто Київ, проспект Гонгадзе Георгія, будинок 20 літера В', код ЄДРПОУ 38737616) 3 633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
6. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова