ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 грудня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/5692/24
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Принцевської Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області)
на рішення Господарського суду Одеської області
від 03 березня 2025 року (повний текст складено 03.03.2025)
у справі № 916/5692/24
за позовом Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради
до відповідача Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області)
про стягнення 100 061,07 грн.,
суддя суду першої інстанції: Демченко Т.І.
місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.
У грудні 2024 року Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (далі також - позивач, Департамент) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (далі також - відповідач, Екологічна інспекція), в якій просив суд стягнути з останньої на користь Департаменту заборгованість за Договором оренди нерухомого комунального майна у розмірі 100 061,07 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Департамент посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 09.06.2021 №2181 в частині здійснення повної та своєчасної сплати орендних платежів у січні-лютому 2022 та за період з січня 2023 по грудень 2023, у зв'язку з чим за останнім перед позивачем рахується борг у розмірі 100 061,07 грн.
При цьому, Департамент зазначає про здійснення часткових платежів Орендарем в травні 2023 року. Водночас, за 2022 та з січня по квітень і з червня по грудень 2023 орендна плата до бюджету Орендодавця не надходила. Разом з цим, позивач звертає увагу на те, що з 24.02.2022 по грудень 2022 відповідач був звільнений від сплати орендної плати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, а з 01.01.2023 орендна плата нараховується у розмірі 100% та підлягає оплаті з боку орендаря.
Департамент послався також на те, що з метою досудового врегулювання спору він направив на адресу Екологічної інспекції претензію від 16.10.2024 №01-20-1499-вих щодо сплати заборгованості, проте Орендар не відреагував на останню жодним чином.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.03.2025 у справі №916/5692/24 (суддя Демченко Т.І.) позовні вимоги Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на користь Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради заборгованість в розмірі 100 061,07 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині здійснення оплати з орендної плати за Договором оренди комунального майна №2181 від 09.06.2021, що є підставою для стягнення з Екологічної інспекції заявленої суми боргу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 03.03.2025 у справі №916/5692/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про стягнення 100 061,07 грн. в повному обсязі.
До апеляційної скарги Екологічна інспекція долучила платіжні інструкції від 15.05.2023 №234 на суму 6 476,90 грн. та №235 на суму 6 561,11 грн., які свідчать про сплату відповідачем коштів за Договором оренди від 09.06.2021 (за січень 2022, згідно акту від 30.03.2022 №2591 та за лютий 2022, згідно акту від 30.03.2022 №2937 відповідно).
Так, апелянт зазначає, зокрема, що з огляду на заявлений позивачем період нарахування орендних платежів та, відповідно, вимог щодо стягнення останніх, Екологічна інспекція дотримуючись умов Договору, здійснила оплату орендної плати за січень, лютий 2022, що підтверджується вищезазначеними платіжними інструкціями від 15.05.2023 №234 та №235.
Що ж стосується зазначеного в оскаржуваному рішенні суду періоду з січня по грудень 2023, то апелянт переконаний у тому, що у вказаний період від був звільнений від орендної плати за Договором оренди від 09.06.2021 №2181 на підставі положень підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» у редакції до 07.05.2024, чинній на час існування спірних правовідносин, а також приймаючи до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна - м. Херсон та воєнний стан в Україні в цей період.
Крім того, Екологічна інспекція вказує, що її позиція підтримується роз'ясненням від 14.08.2024 Міністерства економіки України №1645-06/2-33, яке надано відповідачу у відповідь на його звернення та яке апелянт просить долучити до матеріалів даної справи.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, для розгляду справи №916/5692/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на рішення Господарського суду Одеської області від 03.03.2025 у справі №916/5692/24; вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам цієї справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.
31.03.2025 від Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з її доводами, вважає останню безпідставної та необґрунтованої, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позиція Департаменту полягає у тому, що, правова конструкція підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачає можливість звільнення орендаря комунального майна від сплати орендної плати лише за умови одночасного виконання кількох умов, зокрема, обов'язковою є умова щодо розташування орендованого майна на території адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої припинено доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. Проте, з 18.11.2022 території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади більше не було включено до територій, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, у зв'язку з чим орендарі комунального майна, розташованого на території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади та, зокрема, міста Херсона, не можуть бути звільнені від орендної плати за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 на підставі норм підпункту 1 пункту 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634.
Апеляційний господарський суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Савенкова проти України» від 02.05.2013, “Папазова та інші проти України» від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк» в рішенні у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
З огляду на зазначене, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, зважаючи на обмеження у робочому часі внаслідок щоденних тривалих відключень електроенергії, а також тривалих повітряних тривог, введення в Україні воєнного стану, інші чинники тощо; враховуючи принцип незмінності складу суду та значну завантаженість колегії суддів апеляційної інстанції, перебування членів апеляційної колегії у відрядженнях, на лікарняних та у відпустках тощо; з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга у даній справі розглядається у "розумний строк", тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та справедливого та неупередженого вирішення судом спору.
У зв'язку зі звільненням судді-члена колегії ОСОБА_1 з посади у відставку, розпорядженням керівника апарату суду від 23.12.2025 №517 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/5692/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 для розгляду справи №916/5692/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою суду від 24.12.2025 вказана судова колегія прийняла справу №916/5692/24 до свого провадження.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Матеріали справи свідчать, що 09.06.2021 між Департаментом розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (Орендодавець/Балансоутримувач) та Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (далі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №2181 (далі - Договір) (т.1, а.с. 20-33).
Об'єкт оренди - нежитлові приміщення другого поверху №№8, 9, загальною площею 46,8 кв. м., нежитлові приміщення четвертого поверху №№1-56, VII, загальною площею 586,9 кв. м. та приміщення загального користування №№I, II, IV, VI, площею 87,8 кв.м., згідно з поповерховим планом, за адресою м. Херсон, провулок Козацький, 10 (п. 4.1. договору).
За положеннями п. 9.1. Договору, орендна плата визначається відповідно до орендних ставок за використання комунального майна міської територіальної громади, затверджених рішенням міської ради від 28.12.2011 №499, зі змінами - 5 104,87 грн., базовий місяць оренди - квітень 2021 року.
Відповідно до п. 11 Договору сума забезпечувального депозиту становить дві місячні орендні плати, але в будь-якому разі у розмірі не меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати станом на перше число місяця, в якому укладається цей Договір - 10 209,74 грн. без ПДВ.
Згідно з п. 12 Договору, строк його дії - 5 років: з 09.06.2021 до 09.06.2026 включно.
Положеннями п. 16 Договору визначено, що 100% орендної плати сплачується до бюджету Херсонської міської територіальної громади.
Розділом II Договору визначено незмінювані умови Договору (далі - Умови Договору).
За положеннями п. 2.1. Умов Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акту приймання-передачі Майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем та Балансоутримувачем одночасно із підписанням цього Договору.
Пунктом 3.3. Умов Договору передбачено, що Орендар сплачує орендну плату до бюджету Херсонської міської територіальної громади та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 16 Договору (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 25 числа поточного місяця.
Згідно з п. 3.4. Умов Договору, Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Орендодавець передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість.
У п. 3.8. Умов Договору зазначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем/Балансоутримувачем. Орендодавцець може звернутись із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим Договором, за якими у Орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього Договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов'язані з поданням позову.
Припинення Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п. 3.11. Умов Договору).
Відповідно до п. 4.3. Умов Договору, Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Орендодавцем та Орендарем акту повернення з оренди орендованого Майна.
Згідно з п. 11.1. Умов Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, згідно із законом та Договором.
Приписами п. 11.3. Умов Договору визначено, що спори, які виникають за цим Договором, або у зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку.
Матеріали справи свідчать, що орендоване майно передано Екологічній інспекції 09.06.2021, згідно Акту прийняття - передачі об'єкта комунальної власності міської територіальної громади від Орендодавця - суб'єкту підприємницької діяльності (т. 1 а.с. 34).
09.10.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору №2181 відповідно до якої сторони узгодили зміни до розділу І Договору “Змінювані умови Договору» (т. 1 а.с. 35-36), якою сторони внесли зміни до площі орендованого Майна, вартості місячної орендної плати, визначення базового місяцю та зазначили банківські реквізити Орендодавця, на які має здійснюватися сплата орендних платежів. Змінені умови Договору застосовуються сторонами з 01.06.2024.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради є виконавчим органом Херсонської міської ради з правами юридичної особи, утворений рішенням Херсонської міської ради від 26.02.2021 №73 “Про затвердження структури виконавчих органів Херсонської міської ради, їхніх положень та загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів» (зі змінами), є уповноваженим органом управління майном, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, здійснює повноваження орендодавця щодо нерухомого майна та контролює надходження до бюджету Херсонської міської територіальної громади від оренди та продажу майна комунальної власності.
Положення про Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 18.06.2021 №346, Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради є правонаступником прав і обов'язків Управління комунальної власності Херсонської міської ради.
Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 рішення Херсонської міської ради “Про внесення змін до рішень міської ради від 26.02.2021 №73, від 16.03.2021 №144 та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради» від 18.06.2021 №346 припинено юридичну особу Управління комунальної власності Херсонської міської ради внаслідок організації шляхом приєднання до Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, який є правонаступником його прав та обов'язків.
З огляду на викладене апеляційний суд зазначає, що Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради є належним позивачем у даній справі.
Як стверджує позивач, Орендар не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором зі сплати орендних платежів.
У зв'язку з цим Департамент листом від 16.10.2024 №01-20-1499-вих направив на адресу Орендаря Претензію щодо сплати заборгованості (т.1, а.с. 38-40). У даному листі Орендодавець зазначив, що всупереч умовам Договору, остання оплата за ним здійснювалась відповідачем 19.05.2023 у сумі 13 038,01 грн. за січень, лютий 2022 та частково за січень 2023. Крім того, Орендарю було повідомлено, що ним допущено заборгованість за 2023 рік у сумі 100 061,07 грн., яку Департамент вимагав сплатити у найкоротший термін. Відповідача також попереджено, що у разі відсутності домовленості щодо сплати заборгованості з орендної плати у вказаній сумі, Департамент буде змушений звернутися до суду із відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості з орендної плати.
З огляду на те, що вищевказана претензія від 16.10.2024 залишилась з боку Орендаря без виконання і заборгованість з орендної плати за Договором від 09.06.2021 №2181 досі не погашена, Департамент звернувся до господарського суду із даним позовом.
В матеріалах справи міститься розрахунок орендної плати Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) по Договору від 09.06.2021 №2181, з якого вбачається, що:
- в період з 01.01.2022 по 23.02.2022 у відповідача наявна заборгованість в сумі 11 866,38 грн.;
- в період з 24.02.2022 по грудень 2022 відповідач був звільнений від сплати оренди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №634;
- за період січень - грудень 2023 заборгованість відповідача складає 88 194,70 грн., але, водночас 19.05.2023 відповідачем сплачено 13 038,00 грн. орендної плати.
При цьому, яка зазначає позивач, сплачена сума у розмірі 13 038,00 грн., складається із вартості орендної плати: за січень 2022 - у розмірі 6 476,90 грн., за лютий 2022 (з 01.02 по 23.02 включно) - у розмірі 5 389,48 грн. та частково - у розмірі 1 171,62 грн. - за січень 2023 року.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача за період січень - грудень 2023 складає 100 061,08 грн.
Разом з цим, позивачем загальна сума боргу визначена у розмірі 100 061,07 грн., а суд не може виходити за межі позовних вимог.
Проаналізувавши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Насамперед судова колегія зазначає, що апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням, яким задоволені позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у сумі 100 061,07 грн., посилаючись на звільнення його від відповідної сплати у цей період на підставі положень підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин до 07.05.2024. Тому, з урахуванням положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції здійснює розгляд апеляційної скарги в межах її доводів та вимог.
Так, відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
В силу приписів статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
У даному випадку укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди та належною підставою, у розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як зазначено вище, між сторонами укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади.
Згідно з ч. 3 ст. 759 Цивільного кодексу України, особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Так, у ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» зазначено, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
В силу ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі Акту приймання-передачі об'єкта комунальної власності від 09.06.2021 передано відповідачу в орендне користування, згідно з Договором оренди від 09.06.2021 №2181, відповідне нерухоме майно.
В свою чергу, відповідач, з моменту прийняття в оренду нежитлових приміщень згідно п. 3.3. Договору, мав сплачувати на користь позивача щомісячно орендну плату до 25 числа поточного місяця.
Між тим, як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, останній, всупереч п. 3.3. Договору, не виконав належним чином свого зобов'язання щодо внесення орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача існує заборгованість по орендній платі за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 100 061,07 грн.
Відносно доводів про те, що у вказаний період відповідач був звільнений від орендної плати, то колегія суддів оцінює їх критично, з огляду на наступне.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022“Про ведення воєнного стану в Україні», починаючи з 24.02.2022, на всій території України введено воєнний стан, який триває станом на даний час.
Разом з цим, відповідно до пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 (далі - Постанова №634), у редакції, яка діяла в спірний проміжок часу, було установлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
- фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
- які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (в тому числі - Херсонська область).
Отже, згідно з наведеною нормою, обов'язковою умовою для звільнення орендарів від орендної плати за користування державним і комунальним майном є його розташування в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану.
При цьому, судова колегія вважає, що текстуальний вираз норми “на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022», означає встановлення присічного строку її дії саме до 31.12.2022 незалежно від інших наведених раніше подій або дій (припинення чи скасування воєнного стану).
Вказане підтверджується листом Міністерства економіки України від 14.03.2023 №3211-07/11185-09, в якому чітко зазначено, що починаючи з 01.01.2023 року орендарям, визначеним пп. 1 п. 1 Постанови №634, орендна плата нараховується у розмірі 100% без застосування знижки.
Тобто, підпунктом 1 п. 1 Постанови №634 встановлено норму про звільнення від орендної плати, яка діє:
1) за колом осіб - для орендарів державного та комунального майна;
2) у просторі - на території адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану;
3) у часі - з присічним строком (межею існування суб'єктивного права) до 31.12.2022.
Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5.
Згідно даного Наказу (в редакції станом на дату винесення Постанови №634) до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, включено Херсонську область.
Однак, з 18.11.2022 територію Херсонської міської територіальної громади виключено з Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Мін'юсту від 01.04.2022 № 307/5 відповідно до наказу Мін'юсту від 17.11.2022 №5152/5 (набрав чинності з 18.11.2022).
Таким чином, судова колегія зазначає, що з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинила розповсюджуватись дія норми пп. 1 п. 1 Постанови №634 про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна.
Крім того, відповідно до п. 1 Наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2022 №5840/5, що набрав чинності 13.01.2023, визнано таким, що втратив чинність, Наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за №386/37722.
При цьому, як вбачається з преамбули Наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2022 №5840/5, його прийнято відповідно до пп. 1 п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 “Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».
Згідно з пп. 1 п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» від 06.03.2022 №209, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364, яка набрала чинності 25.12.2022, установлено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 469, яка набрала чинності 23.05.2023, до вказаної норми внесено зміни, згідно із якими, установлено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
В свою чергу, Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.
Відтак, починаючи з грудня 2022, змінилось правове регулювання порядку визначення територій, на яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції:
- по-перше, такі адміністративно-територіальні одиниці визначаються на підставі переліку, що затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій;
- по-друге, самі території повинні мати статус таких, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих.
А з 23.05.2023 для територій активних бойових дій зроблено виключення щодо таких територій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, територію Херсонської міської територіальної громади віднесено до наступних територій:
1) з 01.03.2022 до 11.11.2022 - територія тимчасово окупованих Російською Федерацією (пп. 1.9. п. 1 розділу І);
2) з 11.11.2022 до 01.05.2023 - територія можливих бойових дій (п. 11 розділу ІІ);
3) з 01.05.2023 - територія активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (пп. 3.6. п. 3 розділу І, в редакції наказу від 13.07.2023 №199).
Підсумовуючи наведене, судова колегія зазначає, що у період з 18.11.2022 до 01.05.2023 територія Херсонської міської територіальної громади не відносилась до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій. З 01.05.2023 територія Херсонської міської територіальної громади є територією активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси, тобто наявний доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, яка набрала чинності 08.05.2024, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».
Так, відповідно до даних змін, зокрема, доповнено п. 1 Постанови №634 підпунктом 1-1, згідно із яким, орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.
Водночас, пунктом 2 Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512 установлено, що нарахування орендної плати орендарям, визначеним пп. 1-1 п. 1 Постанови №634 здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією Постановою, починаючи з 01.01.2024, а надмірно сплачена зазначеними орендарями орендна плата підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів.
Положеннями ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У даному випадку апеляційна колегія враховує позицію, викладену у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Зокрема, апеляційний суд враховує висновки, викладені у п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 №1-рп/99, згідно із якими, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
У даному спірному випадку доповнення п. 1 Постанови №634 підпунктом 1-1 (в редакції Постанови КМУ від 07.05.2024 №512), яким звільнено від нарахування орендної плати орендарів державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, є переходом від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої із застосуванням зворотної дії у часі (ретроактивної форми).
Однак, зворотна дія норм пп. 1-1 п. 1 Постанови №634, відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512 поширена на вказані правовідносини, починаючи з 01.01.2024 року. Тобто, дія цих норм ретроспективно не поширюється на правовідносини, що існували у 2023 році, зокрема, у спірний для сторін у цій справі період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
Відповідно, оскільки з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинила розповсюджуватись дія норми підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, дія якої в подальшому припинилася 31.12.2022, а норми про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна були знову введені лише з 01.01.2024 постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, нарахування позивачем відповідачу орендної плати у період з 01.01.2023 по 19.12.2023 є правомірним.
Враховуючи наведене, судова колегія вказує, що несплата відповідачем орендної плати за Договором оренди комунального майна від 09.06.2021 №2181 у період з січня 2023 по грудень 2023 є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього Договору, що є неприпустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Отже, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов Договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в розмірі 100 061,07 грн., враховуючи часткову оплату оренди за січень 2023.
Таким чином, позовні вимоги Департаменту є такими, що підлягають задоволенню, про що і дійшов висновку суд першої інстанції.
Пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на рішення Господарського суду Одеської області від 03.03.2025 у справі №916/5692/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишається без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 03.03.2025 у справі №916/5692/24 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Принцевська Н.М.