Справа №487/8489/25
Провадження №2/487/3955/25
(ЗАОЧНЕ)
24.12.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого-судді Кузьменко В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказували, що 23.12.2024 року о 15:30 год. По вул. Пантелейсонська, 27 в м. Одеса з вини водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 сталось ДТП. Вина відповідача підтверджується постановою Приморського районного суму м. Одеси. Вказують, що цивільно-правова відповідальність відповідача як винної особи за шкоду, заподіяну майну третіх осіб унаслідок експлуатації транспортного засобу на момент настання ДТП, в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не була забезпечена Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
МТСБУ розглянуло вказаний випадок, визначило розмір заподіяного збитку та здійснило на користь потерпілої особи регламенту виплату у розмірі 45259,81 грн.
З огляду на те, що відповідач спричинив ДТП та на момент ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, позивач як страховик, що здійснив регламенту виплату потерпілій особі, має право регресу до нього і це право підлягає захисту.
Ухвалою суду 12.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Правом на дання відзиву відповідач не скористався.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 23.12.2024 року о 15.30 год.в м. Одесі по вул. Пантелеймонська, буд. 27 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_2 , на дорозі з двостороннім рухом, яка має дві смуги в одному напрямку, здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, здійснив зіткнення з автомобілем Hyandai Grandeur д.н.з. НОМЕР_3 під час керування ОСОБА_2 . В результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив п. 11.4 ПДР, а саме на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19.03.2025 року винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до статті 82 ЦПК України постанова по справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиційним фактом, та не підлягає доказуванню.
Також, підтверджується, що на дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
30.12.2024 року від представника потерпілої особи власника автомобіля Hyandai Grandeur д.н.з. НОМЕР_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Крім того, 30.12.2024 року представник потерпілої особи звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно звіту № 01-032 про визначення вартості матеріального збитку, складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власнику автомобіля Hyandai Grandeur д.н.з. НОМЕР_3 , на дату ДТП згідно становить 43409,90 грн. з урахування ПДВ в запчастинах.
Платіжною інструкцією №11377 від 21.04.2025 року підтверджується перерахування ОСОБА_4 МТСБУ 43409,91 грн., у призначенні платежу вказано: виплата по справі №112779, згідно наказу №3.1/11877 від 18.04.2025 року, т.з. НОМЕР_3 .
Також платіжною інструкцією №5594 від 05.03.2025 року підтверджується сплата МТСБУ вартість послуг аваркома (експерта) в сумі 1849,90 грн.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно достатті 1166 ЦК Українишкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частини 2статті 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості витраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року роз'яснено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей.
Відповідно до пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону.
Згідно з підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове рахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на час здійснення позивачем регламентної виплати) МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застраховував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на час здійснення позивачем регламентної виплати) МТСБУ має залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження№ 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
У справі № 234/16272/15-ц Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок про те, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, вирішуючи цивільний позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Позивачем належними та допустимими доказами доведено розмір матеріальної шкоди, завданої відповідачем внаслідок пошкодження його автомобіля Hyandai Grandeur д.н.з. НОМЕР_3 під час ДТП, а в свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами її розмір не спростовано.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки МТСБУ відшкодувало шкоду, завдану власнику пошкодженого у ДТП Hyandai Grandeur д.н.з. НОМЕР_3 , іншою особою - винуватцем ДТП ОСОБА_1 , то, відповідно до вимог частини 1статті 1191 ЦК України, МТСБУ має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача ОСОБА_1 у розмірі виплаченого відшкодування.
За такого, вимоги позивача є обґрунтованими та доведені належними і допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню,а з відповідача необхідно стягнути на користь позивача Моторного(транспортного) страхового бюро України понесені витрати, пов'язані із здійсненням регламентної виплати потерпілому в розмірі 43409,91 грн. та вартість послуг експерта в розмірі 1849,90 грн.
На підставі статті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн., витрати на оплату якого понесені позивачем при зверненні до суду.
Керуючись статтями4,19,141,263-265,280 ЦПК України, суд
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 7347,71 грн. завдані збитки в порядку регресу та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скаргибезпосередньо до Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва протягомтридцяти днів з дня складання повногосудового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В.Кузьменко