Справа № 473/5449/25
іменем України
"25" грудня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Ротар М.М., за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив
У жовтні 2025 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 12.04.2024 року було укладено договір кредитної лінії №00-9719011. Умови Договору: Сума ліміту кредитної лінії - 13 000 грн.; строк дії кредитної лінії (строк кредитування) - 360 днів; стандартна процентна ставка складає 2,47 % в день, знижена процентна ставка становить 0,98 % в день. У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання цим договором, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в порядку та розмірі відповідно до п. 6.4. договору. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.
17 грудня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, за яким ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №00-9719011 від 12.04.2024 року. Відповідно до реєстру боржників від 17.12.2024 року до Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 41 914,60 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 14 300 грн., заборгованості за відсотками 27 614,60 грн..
02 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Договір факторингу №02/06/25-Е, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №00-9719011 від 12.04.2024 року. Відповідно до реєстру боржників від 02.06.2025 року до Договору факторингу №02/06/25-Е від 02 червня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 41 914,60 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 14 300 грн., заборгованості за відсотками 27 614,60 грн..
Посилаючись на вищезазначені обставини позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов'язання за договорами не виконала.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 22.10.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 12.04.2024 року було укладено договір кредитної лінії № 00-9719011.
Умови Договору: Сума ліміту кредитної лінії - 13 000 грн.; строк дії кредитної лінії (строк кредитування) - 360 днів; стандартна процентна ставка складає 2,47 % в день, знижена процентна ставка становить 0,98 % в день. У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання цим договором, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в порядку та розмірі відповідно до п. 6.4. договору. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів позивачем надано інформаційну довідку №1401/12 від 23.12.2024 року з додатком, відповідно до якого перераховано кошти через платіжний сервіс «Platon» 12.04.2024 року на номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 (номер картки зазначено в договорі кредитної лінії № 00-9719011) в розмірі 13 000 грн..
Відповідно до відповіді АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) Банком було емітовано карту № НОМЕР_3 на яку 12.04.2024 року здійснено переказ коштів в розмірі 13 000 грн..
Відповідач в порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов'язання за вказаним договором не виконала.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, її заборгованість складає 41 914,60 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 14 300 грн., заборгованості за відсотками 27 614,60 грн..
17 грудня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, за яким ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №00-9719011 від 12.04.2024 року.
Відповідно до реєстру боржників від 17.12.2024 року до Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 41 914,60 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 14 300 грн., заборгованості за відсотками 27 614,60 грн..
02 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Договір факторингу №02/06/25-Е, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №00-9719011 від 12.04.2024 року.
Відповідно до реєстру боржників від 02.06.2025 року до Договору факторингу №02/06/25-Е від 02 червня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 41 914,60 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 14 300 грн., заборгованості за відсотками 27 614,60 грн..
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту. У свою чергу відповідачкою не доведено того, що вона сплачувала заборгованість за договором позики первісному чи новому кредитору.
Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання шляхом перерахування позичальнику кредиту на номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 (номер картки зазначено в договорі кредитної лінії № 00-9719011) в розмірі 13 000 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Зі свого боку ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала.
Відповідно до Договору кредитної лінії № 00-9719011 від 12.04.2024 року встановлена сума кредитного ліміту 13 000 грн., в подальшому кредитний ліміт не збільшувався. Від так позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягають частковому задоволенню в межах суми кредитного ліміту.
За такого, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 000 грн..
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в сумі 27 614,60 грн., суд зазначає наступне.
22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року (далі Закон № 3498-ІХ), яким внесено зміни до частини 5 статті 8 Закону № 1734-VIII (підпункт 6 пункту 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1734-VIII (підпункт 13 пункту 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно пункту 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1734-VIII», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
- протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року включно);
- протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Разом з цим судом враховано, що відповідно до п. 1.5.1. договору кредитної лінії, стандартна процентна ставка становить 2,47% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 1.5.2. договору кредитної лінії, знижена процентна ставка становить 0,98% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль.
Однак, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Зміни до вказаної статті набули чинності з 22.12.2023 відповідно до Закону України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а договір кредитної лінії було укладено 12.04.2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Також суд враховує, що в пункті 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
- протягом перших 120 днів - 2,5 %;
- протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
У листі Національного банку України від 19 лютого 2024 року №14-0004/12097 «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз'яснення щодо виконання окремих вимог Закону №3498-ІХ
Так, у пункті 2 вказаного листа зазначено, що протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом №3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати:
- протягом перших 120 днів - 2,5 %, тобто до 22 квітня 2024 року включно;
- протягом наступних 120 днів - 1,5 %, з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно.
З 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.
Договір кредитної лінії № 00-9719011 укладено 12.04.2024 року, укладено після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» та строк дії договору продовжено після набрання чинності цим Законом, а тому мають застосовуватися положення ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зважаючи на викладене вище, за період з 12.04.2024 року (день укладення договору) по 06.05.2024 року (день закінчення нарахування процентів за зниженою процентною ставкою) проценти за користування кредитними коштами повинні були нараховуватись з розрахунку обумовленої сторонами денної відсоткової ставки розміром 0,98%, що за 25 дні становить 3 185 грн.(13 000 х 0,98% = 127,40х25)
За період з 07.05.2024 року (наступний день після закінчення нарахування процентів за зниженою процентною ставкою) по 06.07.2024 року (день закінчення нарахування відсотків відповідно до детального розрахунку заборгованості) проценти повинні були нараховуватись із застосуванням максимальної розміру денної процентної ставки в розмірі 1,5%, що за 61 днів становить 11 895 грн. (13 000 х1,5%=195х61)
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості ОСОБА_1 по процентам становить 15 080 грн. (3 185 + 11 895).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 00-9719011 від 12.04.2024 року підлягає частковому задоволенню на загальну суму 28 080 грн. (13 000 грн. + 15 080 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 13.10.2025 року №26759 встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
За такого, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовним вимог (67%) в розмірі 1 623 грн.
Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., то в цій частині суд виходить з наступного.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025 року №20/08/25-01, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та АБ «Соломко та партнери», з додатками у вигляді Додаткової угоди №25771114614 від 11.09.2025 року із реєстром боржників та заборгованості, копії Акту прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 року, що містять перелік наданих правових та юридичних послуг, опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема: складання позовної заяви - 2 год., вартість послуги - 5 000 грн., вивчення матеріалів справи - 2 год., вартість послуги - 1 000 грн.; Підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором - 1 год., вартість послуги - 500 грн.; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором - 1 год., вартість послуги - 500 грн..
Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. При цьому, відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не вказував на обставини, за яких, як на його думку, заява не підлягала б задоволенню.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату адвокатських послуг, є доведеним, обґрунтованим та співмірним, зокрема, зі складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, в зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог (67%) з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягає стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 4 690 грн..
На підставі викладеного та, керуючись ст. 526, 549, 611, 615, 1049, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-281 ЦПК України, суд, -
ухвалив
позов - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії №00-9719011 від 12.04.2024 року, на загальну суму 28 080 грн., з якої: 13 000 грн. - заборгованість за тілом, 15 080 грн.- заборгованості по відсоткам, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 623 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 690 грн..
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 02090, місто Київ, вул. Алматинська, будинок 8, офіс 310а, Код ЄДРПОУ: 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .
Суддя М.М. Ротар