Справа № 459/4525/25
Провадження № 2/459/1526/2025
про забезпечення позову
24 грудня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Новосада М.Д., з участю секретаря судового засідання Козак І.Я.,
розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», з участю третіх осіб: приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, приватного нотаріуса Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №48751 від 20.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.. Разом із позовом представник позивача подав суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення за спірним виконавчим написом. В її обґрунтування вказав, що приватним виконавцем під час примусового виконання оскаржуваного напису здійснюється звернення на його заробітну плату, що носить регулярний характер. За таких обставин, невжиття заходів забезпечення позову зумовить продовження триваючого порушення його прав та інтересів, та істотно їх утруднить в разі задоволення позову. Тому, вважає, що ефективним заходом забезпечення позову в такому випадку буде зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.
Розглянувши дану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Позивач вказав, що предметом даного спору є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №48751 від 20.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.
Приватним виконавцем Білецьким І. М. 26.07.2021 на підставі заяви про примусове виконання відкрито виконавче провадження №66264652 щодо примусового виконання вищевказаного виконавчого напису про стягнення заборгованості в сумі 88713,89 грн та 50 грн за вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову передбачені ст.150 Цього кодексу. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ).
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників у справі з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.
Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов'язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч.3 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Так як предмет позову у даній справі щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, тому ефективним та розумним способом забезпечення позову буде забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, оскільки такий спосіб забезпечення позову є взаємопов'язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову у справі шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 20.05.2021, зареєстрований за №48751, яке здійснюється у виконавчому провадженні №66264652 від 26.07.2021 - до завершення розгляду даної справи судом та набрання рішенням суду законної сили.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Копію ухвали направити позивачу для звернення до виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: М. Д. Новосад