Справа № 367/12940/24
Провадження №3/367/222/2025
Іменем України
12 лютого 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Лещенко О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка працює на посаді начальника автозаправної станції АЗС/Автозаправна станція м. Ірпінь, вул. Соборна, 195-З,
за ч. 1 ст.164 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04 грудня 2024 року Серії ВАД № 638280: 04 грудня 2024 року о 14 год. 46 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю пальним, а саме продаж бензину А-95 UA, в кількості 20 літрів на суму 1131,80 гривень без дозвільних документів, а саме ліцензії на права роздрібної торгівлі, чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного (плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
До суду ОСОБА_1 не з'явилась, про місце і час розгляду справи сповіщена належним чином. Подала клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях останньої події і складу адміністративного правопорушення, в якому зазначила, що вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про здійснення саме нею підприємницької діяльності як фізичною особою підприємцем, тобто суб'єктом господарчої діяльності, є найманим працівником, який з точки зору законодавства, що регламентує господарську діяльність в Україні, не є суб'єктом підприємницької діяльності. Клопотань про відкладення справи суду не надсилала.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 164КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. З огляду на наведене, суд відповідно до ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї з ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу.
Об'єктом правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у провадженні господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до спеціального законодавства, що регулює процедуру обов'язкового отримання ліцензії, в даному випадку на торгівлю пальним.
Так диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відтак диспозиція зазначеної статті містить три окремих форми вчинення даного адміністративного правопорушення, які, в тому числі, можуть бути пов'язані між собою, а саме:
- провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності;
- провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії;
- провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Слід зазначити, що під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Так ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність».
З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючи ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є - самостійність, ініціативність та систематичність.
Систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Матеріали справи не містять доказів щодо систематичності вчинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності у розумінні ст. 42 ГК України. Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність таких випадків, а також довести їх повторність. Протокол свідчить про виявлення одиничного епізоду продажу пального, але належних доказів цьому суду також не надано (у справі відсутній фіскальний чек на придбання пального або будь-який інший розрахунковий документ, що підтверджує факт купівлі пального).
Слід зазначити, що незалежно від наявності/відсутності мети отримання прибутку, господарською діяльністю є виготовлення, реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, що здійснюється самостійно (ініціативно) та систематично. Саме у разі здійснення такої (господарської) діяльності та реалізації господарської компетенції особи визнаються суб'єктами господарювання та підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку як юридична особа чи фізична особа підприємець (ст. 58 ГК України). За відсутності в діяльності особи щодо реалізації продукції ознак самостійності (ініціативності) та систематичності, а також господарської компетенції відсутні підстави для висновку про її господарський характер, а отже, і про обов'язок особи зареєструватись як суб'єкт господарювання.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували об'єктивну сторону правопорушення, матеріали справи не містять.
Більш того в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито об'єктивну сторону правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме що продаж мав систематичний характер, а також відсутні такі належні та допустимі докази.
З огляду на те, що ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною нормою та має відсилочний характер на Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що використовуються в електронних сигаретах та пального», тому в протоколі необхідно було зазначити, яку норму вказаного Закону було порушено, чого не зроблено. У зв'язку з чим, протокол про адміністративне правопорушення не можна вважати належним доказом відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, оскільки він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Суб'єктом відповідальності даного правопорушення являється спеціальний суб'єкт - посадова особа суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність без відповідного дозволу (ліцензії).
Положеннями ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 ст. 55 ГК України встановлено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
У відповідності до ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Отже суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП) в даному випадку має виступати суб'єкт господарської діяльності, а не будь-яка особа (найманий працівник).
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання.
Відповідно до копії наказу № СКС-1102/2 від 02.11.2023 встановлено, що ОСОБА_2 обіймає посаду начальника автозаправної станції ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС», тобто є найманим працівником. При цьому матеріали справи не містять даних про обсяг посадових обов'язків начальника АЗС, підтверджуючих, що вона є посадовою особою, відповідальною за діяльність суб'єкту господарювання ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС», зокрема в частині одержання документа дозвільного характеру для оптової або роздрібної торгівлі пальним.
Аналізуючи наведене, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки суб'єктом може бути посадова особа, до службових обов'язків якої віднесено забезпечення установлених правил у сфері господарської діяльності, а ОСОБА_1 самостійно не здійснює господарську діяльність і не зареєстрована відповідно до закону як підприємець, не є керівником ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС». Таким чином, протокол складено на особу, яка не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Вчинення діяння за ознаками ч. 1 ст. 164 КУпАП особою, яка не є суб'єктом господарювання, виключає притягнення такої особи до адміністративної відповідальності.
Суб'єктивна сторона правопорушення відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають у результаті цього діяння. Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і недбалості. У протоколі про адміністративне правопорушення суб'єктивна сторона, інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, не розкрита.
У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За положеннями КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, проаналізувавши та оцінивши відповідно до вимог ст. 252 КУпАП наведені вище обставини справи та докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283-285, 287, 294 КУпАП,
Закрити провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з моменту винесення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області у строк та в порядку передбаченому ст. 294 КУпАП.
Суддя: О.В. Лещенко