Справа № 367/5517/24
Провадження №2-а/367/38/2025
Іменем України
03 грудня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Лещенко О.В.,розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.06.2024 серія ББА №639827 і закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Позивач зазначає, що 03.06.2024 року він, приблизно о 14 год. 25 хв. 03 червня 2024 року, на автомобілі приїхав до Ірпінського міського суду Київської області, оскільки мав приймати участь у судовому засіданні як представник у справі № 367/2008/21 призначеної до розгляду Ірпінським міським судом Київської області на 03.06.2024 на 14 год. 30 хв. (суддя Кравчук Ю.В.).
Позивач мав обмежені можливості для пересування (переміщався з ортопедичним ціпком), оскільки внаслідок отриманої травми переніс операцію в Ірпінській центральній міській лікарні (м.Буча), однак виникли післяопераційні ускладнення, а також тривала реабілітація, яка ускладнювала рух (Діагноз - СПО правого колінного суглобу, артроскопія, ауоттендопластика ПХЗ, субтотальний розрив передньої хрестоподібної зв'язки тощо).
Позивач стверджує, що після того як він повернувся до автомобіля до нього підійшли працівники поліції, запропонували надати водійське посвідчення та технічний паспорт на автомобіль і почали складати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 03.06.2024 серія ББА №639827 та повідомили, що ним було порушено п.11.13 ПДР, оскільки він рухався по тротуару.
Позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові вказано, що 03.06.2024 о 14 годині 30 хвилин на автомобілі Honda CRV, реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Ірпінь, вул. по вул. Мінеральна, 7 керував автомобілем, рухався по тротуару, чим порушив п.п. 11.13 ПДР та скоїв адмін.правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (хоча спочатку повідомили про порушення правил стоянки).
Позивач стверджує, що працівники поліції запропонували сплатити штраф в розмірі 340 грн. за реквізитами, вказаними в корінці постанови, однак вищевказана квитанція не заповнена і в ній були відсутні будь-які реквізити, окрім штрафу 340,00 грн.
Позивач вважає, що вищевказана постанова необґрунтована та підлягає скасуванню, оскільки інспектор поліції автоматично склав постанову, не врахував обставин, які пом'якшують або виключають адміністративну відповідальність.
Позивача звертає увагу, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.11.13. ПДР. Однак пункт 11.13 визначає, що забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1, 26.2 та 26.3 цих Правил.
В той же час, позивач не рухався по тротуару, а фактично здійснив стоянку транспортного засобу більш ніж на 30 хвилин. І це навіть можна співставити з часом реєстрації в журналі відвідувачів службою судової охорони. Отже це вважається стоянкою, а не рухом по тротуару. Інспектор поліції (відповідач) доказів протилежного не надав. (звертає увагу суду, що навіть стоянка легкового автомобіля на тротуарі не заборонена ПДР, окрім випадку, якщо там є забороняючий знак - п.15.10 «в» ПДР).
Таким чином, в оскаржуваній Постанові не вірно зазначено норму законодавства, яку начебто порушено позивачем.
Позивач стверджує, що відсутні будь-які докази, що автомобіль рухався тротуаром (більш того матеріали справи взагалі не містять будь-яких доказів, що автомобіль перебував в русі), як наслідок відсутній склад адміністративного правопорушення, що визначено ст.122 КУпАП.
Таким чином, в оскаржуваній Постанові не вірно зазначено норму законодавства, яку начебто порушено позивачем.
Ухвалою суду провадження в даній адміністративній справі відкрито, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Згідно частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Як встановлено судом, Інспектором ІРППВП №2 Бучанського РУП інспектором поліції Мекуловим Олександром Вікторовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії від 03.06.2024 серія ББА №639827 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Зі змісту постанови, вбачається, що 03.06.2024 в 14-30 ОСОБА_1 керуючи автомобілем Honda CRV д.н. НОМЕР_1 в м.Ірпінь, по вул. Мінеральна, 7, рухався по тротуару, чим порушив п.п. 11.13 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Згідно ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечно, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Суд же не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення складена щодо ОСОБА_1 за порушення пункту п.11.13 ПДР України та вчинення своїми діями правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Так, частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до п.11.13 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, Забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.
Натомість, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 п.11.13 ПДР України та, відповідно, вчинення своїми діями правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. Відповідачем в свою чергу не надано доказів на спростування вкладеного позивачем обґрунтування позову чи доказів щодо підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч.5 ст.77 КАС України).
За приписами частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3 ч.3 ст.286 КАС України).
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп..
Керуючись ст.ст.2, 6, 77, 134, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ББА №639827 від 03.06.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ст.286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Лещенко