Номер провадження 2-п/243/54/2025
Номер справи 243/1226/25
Іменем України
23 грудня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Агеєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, заяву ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Чередниченко Юрій Валентинович, про перегляд та скасування заочного Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, справа №243/1226/25 від 17 вересня 2025 року, -
12 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з заявою про перегляд заочного Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2025 року у справі № 243/1226/25, обґрунтовуючи заяву тим, що заочним Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області 17 вересня 2025 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у сумі 58500 доларів США, а також судового збору у розмірі 15140, 00 гривень.
Заявниця повідомляє, що дізналася про наявність судового рішення 02.12.2025, коли із за стосунку «Дія» дізналася про відкрите виконавче провадження та арешт її рахунків.
Також зазначає, що через необізнаність щодо призначення судового засідання, заявниця не була присутньою, тому не мала можливості надати свої заперечення та докази проти позову.
Дане заочне рішення суду вважає неправильним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що рішення обґрунтоване тим, що 20 серпня 2023 року між нею та позивачкою було укладено договір зберігання грошових коштів на підставі якого ОСОБА_2 надала їй на зберігання грошові кошти у сумі 58500 доларів США, які вона поклала на депозитний рахунок в АТ КБ «Приватбанк» та зобов'язалася не користуватися рахунком. Суд зазначає, що дані правовідносини були оформлені відповідною розпискою. Але, будь-який договір зберігання грошових коштів між мною та позивачкою не укладався та будь-яку розписку з зазначенням умов вищезазначеного договору, в тому числі з зазначенням свого зобов'язання зберігати грошові кошти та повернути їх за першою вимогою не складався. При цьому, як випливає із матеріалів справи, представник позивачки адвокат Журавель І.В. до судового засідання не з'являлась і надала до суду заяву про розгляд даної справи в її відсутність. Таким чином, в ході судового засідання представник позивачки не надавала оригінал розписки. Крім того, слід зазначити, що суд посилається на те, що вона укладала вищезазначений договір з позивачкою в серпні 2023 року, але ще в березні 2022 року вона виїхала за кордон України в Германію де й перебуває до теперішнього часу.
Таким чином, Чернавіна С.Т. просить скасувати заочне Рішення 17 вересня 2025 року по справі №243/1226/25 та поновити строк на звернення до суду з даною заявою на перегляд заочного Рішення.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Журавель І.В., до суду надано заяву, в якій вона просить суд залишити без розгляду заяву про перегляд заочного рішення у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, а також зазначила, що в обґрунтування вимоги про поновлення строку для звернення до суду представник відповідача вказує, що «відповідач не орієнтується в телекомунікаційних мережах» та в той самий час зазначає - «відповідачка про наявність даного рішення дізналась лише 02 грудня 2025 року коли на порталі «Дія» побачила постанову державного виконавця про арешт грошових коштів, які зберігаються на моїх банківських рахунках, а саме була заблокована моя банківська картка». Викладені представником відповідача обставини свідчать про непослідовність, необґрунтованість та напряму вказують на те, що відповідачка має доступ та користується порталом «Дія», в якому достеменно та однозначно була повідомлена про наявну справу та кожну процесуальну дію, однак самонадіяно вважала, що рішення суду щодо неї виконано не буде. Однак, коли рішення пішло на виконання ОСОБА_1 звернулась за правовою допомогою з метою розблокування власних карт.
Також слід зазначити, що позивач та представник позивача повідомлені про кожну процесуальну дію по даній цивільній справі з системи «Дія», що дає підстави стверджувати що відповідач також була повідомлена вчасно і знала про поданий до неї позов.
На підтвердження твердження про те, що ОСОБА_1 повідомлялась через портал «Дія» про розгляд справи слід також зазначити, що при поданні позову в позовній заяві був вказаний дійсний номер телефону відповідачки та РНОКПП, що на пряму підтверджує прив'язку до порталу «Дія» та отримання нею повідомлень. Так само, представник відповідачки надає до суду постанову про накладення арешту на рахунки ОСОБА_1 , отриману з порталу «Дія» та сам вказує на те, що звідти дізнався про рішення суду. Тобто, аргумент про те, що відповідачка дізналась про рішення саме 02 грудня 2025 року з єдиного порталу державних послух «Дія», коли дізналась про арешт грошових кошт не є поважною причиною для поновлення строку. Сторона має вказати поважну причину та надати докази на її підтвердження, таких доказів до суду не надано, що свідчить про відсутність поважних обставин, які об'єктивно перешкоджали відповідачці звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення у визначений законом строк.
Щодо обґрунтованості рішення суду, зазначає, що сторона позивача відповідально заявляє про наявність оригіналів Розписок про передання кошт та про те, що в обов'язковому порядку вони добросовісно надаються до суду будь-якої інстанції у випадку такої необхідності. Стороною позивача також було надано до суду звуко запис події підписання розписки сторонами, письмові пояснення свідків, що в розумінні статті ч. 2 ст. 937 ЦК України та ст.ст. 12, 13, 43, 81 ЦПК України є належними та важливими доказами, що підтвердили викладені обставини та заявлені позовні вимоги у період дії військового стану. Розписка була предметом дослідження в судовому засіданні. Рішення суду є обґрунтованим, законним, а обставини справи встановленні вірно у точній відповідності дійсним обставинам та наданим до суду доказам.
Ухвалою суду від 13.03.2025 було витребувано у Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» інформацію наявність та стан банківських рахунків, номери банківських рахунків, відомості про наявність на них коштів, інформацію про рух коштів та операції на банківських рахунках з березня 2022 року по 2025 рік включно, клієнта банку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . На витребувану судом інформацію, АТ КБ «Приватбанк» надало відповідь, згідно з якої на рахунку ОСОБА_1 , зберігаються грошові кошти у розмірі 58571, 54 USD станом на 02.04.2025 року.
Просить суд залишиш без розгляду дану заяву у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного Рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування заочного Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2025 року у справі №243/1226/25 за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Журавель Інна Василівна до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 17 вересня 2025 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області було розглянуто цивільну справу №243/1226/25 за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Журавель Інна Василівна до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Згідно з ч.2 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного Рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне Рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного Рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ОСОБА_1 обґрунтовує заяву про перегляд та скасування заочного Рішення тим, що вона не отримувала копію позовної заяви з додатками, не була повідомлення щодо призначення судового засідання та дізналася з приводу судового розгляду 02.12.2025, коли із стосунку «Дія» дізналася про існування відкритого виконавчого провадження на підставі рішення суду 243/1226/25.
Зважаючи, що матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 копії заочного рішення від 17.09.2025, суд вважає необхідним поновити заявнику строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Беручи до уваги висновки щодо застосування норм права, які викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 року по справі № 214/5505/16, питання про поновлення відповідачам строків на подання заяв про перегляд заочного рішення суд вирішує за правилами ст. 287 ЦПК України, тобто одночасно із розглядом по суті заяви відповідача про перегляд заочного рішення.
Судом встановлено, що 17.09.2025 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області ухвалено заочне рішення у справі №2431226/25 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Журавель Інна Василівна до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. Позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , грошові кошти у сумі 58500 доларів США та судовий збір у розмірі 15140,00 грн.
Відповідно до матеріалів цивільної справи ОСОБА_1 повідомлялася на кожне судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Як, зазначає сама відповідач ОСОБА_1 вона з 2022 року перебуває в країні Германія, де перебуває там і на теперішній час.
Тому, суд не приймає до уваги її посилання на ті підстави, що на її адресу не направлялися повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, оскільки позовна заява з додатками направлялася на адресу відповідача, однак не була нею отримана, на кожне судове засідання відповідач повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, крім того, оскільки відповідачка ОСОБА_1 має за стосунок «Дія», то у розділ «судові справи» приходять повідомлення про дату, час та місце розгляду справи автоматично, після призначення дати слухання.
Як наголошує у своїх Рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у Рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що « сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У відповідності до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне Рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та(або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі змісту зазначеного закону, для скасування заочного Рішення мають бути у наявності одночасно обидві підстави, передбачені ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме:
- поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;
- наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне Рішення.
Водночас з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного Рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення Рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше Рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне Рішення скасуванню не підлягає.
Суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач, не надання оригіналів розписки до суду, оскільки судом були досліджені всі докази у справі, надана правова оцінка діям відповідача, натомість відповідачем не надано жодного доказу, які б мали істотне значення для правильного вирішення спору по справі, та які б призвели до ухвалення Рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.
Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що заявником не вказано доказів, які б мали значення для справи, та могли привести до ухвалення Рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд приходить до висновку, що Заяву ОСОБА_1 про скасування заочного Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області по справі №243/1226/25 слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, справа № 243/1226/25 від 17.09.2025.
Заяву ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Чередниченко Юрій Валентинович, про перегляд та скасування заочного Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, справа №243/1226/25 від 17 вересня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвалу суду складено 23.12.2025.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Донецької області О.В. Агеєва