апеляційне провадження №22-ц/824/14647/2025
справа №361/11297/24
22 грудня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ») на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Гізатуліної Н.М., повне судове рішення складено 20 червня 2025 року,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У листопаді 2024 року ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказує, що 04 травня 2021 року ОСОБА_1 за власним волевиявленням подала в особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «МІЛОАН» заявку на отримання кредиту №101306696 та шляхом введення одноразового ідентифікатора (SMS-коду) уклала договір про споживчий кредит в електронній формі, що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», статей 205, 207, частини 2 статті 639 ЦК України прирівнюється до письмової форми договору.
До укладення договору відповідачці надано паспорт споживчого кредиту та всю необхідну інформацію відповідно, а також забезпечено доступ до Правил надання фінансових кредитів, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідачка належним чином зобов'язання не виконала, чим порушила вимоги статей 526, 527, 1049, 1054 ЦК України.
29 липня 2021 року ТОВ "МІЛОАН" відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги до відповідачки.
24 січня 2022 року на підставі договору факторингу №1/15 ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" передало право вимоги ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ".
Згідно даних додатку №1 до договору заборгованість відповідачки за кредитом становить 22 450 грн, з яких: 5000 грн - тіло кредиту, 16 500 грн - проценти, 950 грн - комісія.
Зазначає, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 6 000,00 гривень.
Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" заборгованість за кредитним договором №101306696 від 04 травня 2021 року у розмірі 22 450,00 гривень.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що надані позивачем документи не містять підпису ОСОБА_1 (у тому числі електронного з використанням одноразового ідентифікатора), а отже не підтверджують укладення кредитного договору у письмовій формі, як того вимагає стаття 1055 ЦК України. За відсутності доказів підписання договору обома сторонами суд дійшов висновку про недоведеність виникнення кредитних зобов'язань.
Крім того, суд вказав, що позивач не надав належних та допустимих первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували перерахування коштів саме ОСОБА_1 . Подане платіжне доручення не містить відміток банку про виконання платежу та не підтверджує належність рахунку відповідачці. У зв'язку з цим не доведено ані факт видачі кредиту, ані розмір заборгованості.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ») подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного рішення, неповне обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Вказує, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність доказів укладення відповідачкою договору про споживчий кредит № 101306696 від 04 травня 2021 року та погодження його умов.
Матеріали справи містять належні й допустимі докази того, що 04 травня 2021 року відповідачка у власному кабінеті на офіційному сайті ТОВ «МІЛОАН» за власним волевиявленням подала заявку на отримання кредиту, зазначила персональні дані та підтвердила укладення договору шляхом введення одноразового ідентифікатора (SMS-коду).
Факт укладення договору підтверджується даними інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, лог-файлами застосування одноразового ідентифікатора, а також умовами самого договору, зокрема пунктом 5.1, яким підтверджено ознайомлення відповідачки з усіма додатками, Правилами надання фінансових кредитів та паспортом споживчого кредиту.
Відповідачкою не надано жодних доказів неправомірного використання її персональних даних, створення особистого кабінету іншою особою чи неотримання кредитних коштів. Відповідно до статті 81 ЦПК України саме на сторону, яка заперечує проти позову, покладається обов'язок доведення таких заперечень.
Помилковими уважає також висновки суду щодо відсутності доказів перерахування кредитних коштів. У матеріалах справи наявне платіжне доручення № 27333248 від 04 травня 2021 року, яке є належним первинним бухгалтерським документом та підтверджує безготівковий переказ коштів на платіжну картку, зареєстровану відповідачкою у встановленому Правилами ТОВ «МІЛОАН» порядку. Крім того, подано деталізований розрахунок заборгованості та відомість щоденних нарахувань і погашень, сформовані первісним кредитором, що відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та умовам п. 2.8 кредитного договору.
Вказує, що процес зарахування коштів на картковий рахунок здійснюється банківською установою і не входить до сфери відповідальності кредитора, а отримання коштів третьою особою, навіть у разі його наявності, не свідчить про неукладення договору, а стосується лише виконання зобов'язання.
Уважає, що позивачем доведено факт укладення договору про споживчий кредит № 101306696 від 04 травня 2021 року, належного надання кредитних коштів та обґрунтованість розміру заборгованості.
Вказує, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 3 000,00 гривень.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.
5. Позиція учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
Матеріали справи містять примірник договору від 04 травня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 про споживчий кредит №101306696, відповідно до якого товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит на суму 5 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Пунктом 1.3. договору визначено, що кредит надається строком на 15 днів з 04 травня 2021 року.
Положеннями пункту 2.3 договору передбачено порядок пролонгації строку кредитування на пільгових або стандартних базових умовах.
Пунктом 2.2.3 кредитного договору встановлено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена пунктом 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в пункті 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного пунктом 1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену пунктом 1.6 Договору. Якщо визначена пунктом 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно пункту 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно пункту 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою пунктом.1.6 та процентною ставкою визначеною пунктом 1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.
Відповідно до пункту 6.1. договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими Позичальником Товариству (пункт 6.2. договору).
Водночас, долучений до позовної заяви примірник кредитного договору у пункті 10 договору "Реквізити сторін" не містить відомостей про електронний підпису відповідачки одноразовим ідентифікатором, зокрема алфавітно-цифрову послідовність (а.с. 17-24).
Із даних графіку платежів убачається, дата платежу 19 травня 2021 року, кредит 5 000,00 грн, комісія - 950,00 грн, проценти 1500,00 грн, разом 7 450,00 грн, позичальниця ОСОБА_1 , кредитодавець ТОВ «МІЛОАН», підписи сторін відсутні (а.с. 25).
Паспорт споживчого кредиту №101306696, долучений позивачем до позовної заяви, також не містить відомостей про підпис ОСОБА_1 (а.с. 26-27).
Із даних платіжного доручення №2733248 від 04 травня 2021 року убачається, що ТОВ «МІЛОАН» як платник, банк платника ТОВ "ФК "ЕЛАЄНС", перераховано ОСОБА_1 на банківську картку «Mastercard» № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5 000,00 грн із зазначенням платежу "кошти згідно договору 101306696" (а.с. 28).
Матеріали справи містять розрахунок заборгованості складений ТОВ "МІЛОАН", відповідно до даних якого заборгованість за кредитом становить 22 450,00 гривень, з яких - заборгованість за тілом кредиту - 5 000,00 гривень, заборгованість по процентам - 16 500,00 гривень, заборгованість по комісії 950,00 гривень (а.с. 30).
29 липня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір відступлення прав вимоги №05Т, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 31-39).
З даних витягу з додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги №05Т від 29 липня 2021 року убачається, що ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" відступило ТОВ "МІЛОАН" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101306696 від 04 травня 2021 року на суму 22 450,00 гривень, з яких заборгованість за тілом 5 000,00 гривень, заборгованість за відсотками 16 500,00 гривень, заборгованість за комісією 950,00 гривень (а.с. 46).
24 січня 2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101306696 від 04 травня 2021 року (а.с.51-57).
Відповідно до даних витягу з додатку до договору факторингу №1/15, ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі кредитного договору, що у грошовому еквіваленті складає 22 450,00 гривень (а.с. 58).
Адвокатом Білецьким Б.М. від імені ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» 02 вересня 2024 року Вих. № 101306696 -АВ направлено на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу про сплату боргу за Кредитним договором від 04 травня 2021 року № 101306696 у розмірі - 22 450 грн (а.с. 61-62).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина 12 статті 11 Закону №675).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).
Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Отже із аналізу означених норм матеріального права суд робить висновок, що договір, який укладається його сторонами в електронній формі, безумовно повинен містити електронний цифровий підпис, зокрема, у конкретному випадку позичальника (відповідача). або електронний підпис одноразовим ідентифікатором сторони, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надісланий іншій стороні цього договору (позикодавцю).
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
Із даних примірнику кредитного договору, що міститься в матеріалах справи, убачається, що вказаний договір не містить підписів сторін, зокрема, і позичальника за формою, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».
Договір про споживчий кредит №101306696 від 04 травня 2021 року не містить електронного цифрового підпису, зокрема, у конкретному випадку відповідачки або електронного підпису одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 , яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надісланий іншій стороні цього договору позикодавцю ТОВ «МІЛОАН».
Вищевказане свідчить про відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів тому факту, що відповідачка ОСОБА_1 виявила волю на укладення кредитного договору.
На підтвердження факту укладення відповідачем кредитного договору та виконання ТОВ «МІЛОАН» як позикодавцем його умов в частині передачі грошових коштів позичальниці у сумі 5000,00 грн, у позовній заяві посилається на платіжне доручення №27333248 від 04 травня 2021 року.
Надаючи оцінку вказаному платіжному дорученню, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Абзацом 14 пункту 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75, в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.
Пунктами 43, 48, 51, 52 Положення №75 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження).
Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.
Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.
Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.
Дослідивши копію платіжного доручення № 27333248 від 04 травня 2021 року, колегія суддів дійшла висновку, що за змістом указаного документа неможливо достеменно встановити факт перерахування ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 5 000,00 грн.
Зокрема, надане платіжне доручення не містить усіх обов'язкових реквізитів первинного бухгалтерського документа, а саме: відсутні відомості про найменування банківської установи, від імені якої складено документ, посаду та підпис особи, відповідальної за здійснення операції та правильність її оформлення, а також відбиток штампа (печатки) банківської установи або інші підтвердження проведення відповідної банківської операції. Крім того, документ не містить особистого підпису чи інших даних, які б дозволяли ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні операції, у тому числі електронного цифрового підпису.
Долучена до позовної заяви копія платіжного доручення також містить лише позначення платіжної системи «Mastercard» та частково зазначений номер картки ( НОМЕР_2 ), тоді як відсутність повних реквізитів рахунку унеможливлює перевірку факту здійснення грошового переказу та ідентифікацію отримувача коштів.
При цьому, платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі ? члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Отже, платіжне доручення не є підтвердженням факту виконання банківської операції, в тому числі і переказу коштів.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ані кредитний договір, ані графік розрахунків, як його додаток, не містять відомостей про банківські реквізити рахунку, на який ТОВ «МІЛОАН» мало перерахувати кредитні кошти відповідачці, зокрема не зазначено номер платіжної картки, що фігурує у платіжному дорученні № 27333248 від 04 травня 2021 року.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що надана позивачем копія платіжного доручення не може бути визнана належним та допустимим доказом факту надання відповідачці кредитних коштів.
Посилання скаржника ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на скріншот преамбули кредитного договору № 101306696 від 04 травня 2021 року, відповідно до якого договір нібито підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора F97188 о 08:55 год, колегія суддів відхиляє, оскільки долучена до позовної заяви копія договору про споживчий кредит, а також його електронна версія в системі «Електронний суд» таких відомостей не містять.
Посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі зроблено за інших фактичних обставин справи.
З огляду на наведене, ураховуючи недоведеність належними та допустимими доказами обставин, на які ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" посилається як на підставу своїх вимог, зокрема, недоведеність укладення кредитного договору, на підставі статей 12, 81, 263 ЦПК України, за змістом яких рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і має бути ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду, колегією суддів не установлено.
З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до підпункту в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
У зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ») залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова