Справа №759/23613/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/8947/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
15 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами представника TURKERLERORMAN URUNLERIITN.IHR.TIC.LTD.STI - адвоката ОСОБА_6 , ТОВ «МАП ТРАНС» - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року, -
за участю:
представників власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024102400000054 від 09.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-1, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України та накладено арешт на майно, із забороною відчуження, розпорядження, користування, а саме:
1) товарно-матеріальні цінності «Пиломатеріали обрізні з хвойних порід, сосна, гатунок 2-3, розмірами: 37-87х87х3000 мм», загальною вартістю 7 446,12 USD, відповідно до митної декларації 25UA101020032374U3, яке експортується ТОВ «АЛЕКС-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 45867101);
2) транспортний засіб - сідловий тягач д.н.з. НОМЕР_1 (номер шасі НОМЕР_2 ) з напівпричепом тентовим д.н.з. НОМЕР_3 (номер шасі НОМЕР_4 ), що на праві власності зареєстровано за ТОВ «МАП ТРАНС» (код ЄДРПОУ 44883942).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представники TURKERLERORMAN URUNLERIITN.IHR.TIC.LTD.STI - адвокат ОСОБА_6 та ТОВ «МАП ТРАНС» - адвокат ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги.
Представник TURKERLER ORMANURUNLERI ITN.IHR.TIC.LTD.STI - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити процесуальні строки на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 09.10.2025 та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про накладення арешту - залишити без задоволення у повному обсязі.
Представник ТОВ «МАП ТРАНС» - адвокат ОСОБА_7 , в поданій апеляцій скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на транспортний засіб - сідловий тягач д.н.з. НОМЕР_1 (номер шасі НОМЕР_2 ) з напівпричепом тентовим д.н.з. НОМЕР_3 (номер шасі НОМЕР_4 ), що на праві власності зареєстровано за ТОВ «МАП ТРАНС» (код ЄДРПОУ 44883942). Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 07.10.2025 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024102400000054 від 09.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-1, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України в частині накладено арешт на транспортний засіб - сідловий тягач д.н.з. НОМЕР_1 (номер шасі НОМЕР_2 ) з напівпричепом тентовим д.н.з. НОМЕР_3 (номер шасі НОМЕР_4 ), що на праві власності зареєстровано за ТОВ «МАП ТРАНС» (код ЄДРПОУ 44883942).
На обґрунтування вимог апеляційної скарги представник TURKERLER ORMANURUNLERI ITN.IHR.TIC.LTD.STI - адвокат ОСОБА_6 , зазначає, що вказана ухвала порушує права та законні інтереси TURKERLERORMAN URUNLERIITN.IHR.TIC.LTD.STI, як власника зазначеного майна, є незаконною та підлягає скасуванню. Вказаний арешт накладено необгрунтовано, за відсутності фактичних та правових підстав, з порушенням процедури розгляду клопотання, прав власника майна та його захисника.
Апелянт вказує на відсутність події кримінального правопорушення, відсутність злочину та складу будь-якого кримінального правопорушення. TURKERLERORMAN URUNLERIITN.IHR.TIC.LTD.STI є законним власником товарно-матеріальних цінностей «Пиломатеріали обрізні з хвойних порід, сосна, ґатунок 2-3, розміри: 37-87x87x3000 мм», загальної вартості 7 446 доларів США 12 центів, відповідно до митної декларації 25UA101020032374U3, яке експортується ТОВ «АЛЕКС-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 45867101).
В матеріалах справи не містяться будь-яких доказів про вчинення TURKERLERORMAN URUNLERIITN.IHR.TIC.LTD.STI, або будь-якими іншими третіми особами злочинів передбачених ч. 3 ст. 201-1, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.
Товар, на який накладено арешт та який визнано речовим доказом - пиломатеріали обрізні з хвойних порід, сосна, гатунок 2-3» не може бути предметом статті 201-1 КК України, оскільки його вивезення не заборонено положеннями Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».
У клопотанні взагалі не зазначено про завдання (ціль, мету), для виконання (досягнення) якої прокурор просить суд накласти арешт, не міститься посилання на докази, що свідчать про намір власника чи іншої особи знищити таке майно. Також слідчим, порушено порядок визнання майна речовим доказом, воно не сфотографоване, до протоколу огляду фотографії не додані та в матеріалах справи відсутні, що нівелює правовий статус вилученого майна як речового доказу. Постанова слідчого про визнання майна речовими доказами в частині вказаних речей є безпідставною, а самі речі - неналежними доказами у справі.
Слідчий суддя в порушення вимог ч. 4 ст. 173 КПК України, задовольнивши клопотання про накладення арешту, не визначила можливість подальшого користування особою належним його майном у своїй підприємницькій діяльності, через що така діяльність була фактично зупинена. Мотивів з яких слідчим суддею не накладено арешт у вигляді заборони відчуження майна не наведено. В ухвалі не зазначено мотивів заборони розпорядження чи користування майном його власником, також в ухвалі не зазначено порядок її виконання, способу інформування слідчого, прокурора, власника майна. В порушення вимог ч. 7 ст. 173 КПК України копія ухвали не надіслана TURKERLER ORMANURUNLERI ITN.IHR.TIC.LTD.STI.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що в судовому засіданні 09.10.2025 року при розгляді клопотання прокурора TURKERLER ORMANURUNLERI ITN.IHR.TIC.LTD.STI, взагалі присутні не були. Водночас, представник - адвокат ОСОБА_6 , отримав копію відповідної ухвали лише 31.10.2025, що підтверджується відповідним листом ТОВ «Алекс-груп ЛТД» від 31.10.2025 року.
На обгурнутвання вимог апеляційної скарги представник ТОВ «МАП ТРАНС» - адвокат ОСОБА_7 , зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України), оскільки є незаконною, необгрунтованою та невмотивованою, та такою, що постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, зокрема, ст.ст. 132, 170, 173 КПК України, а викладені у ній висновки очевидно не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і не містять достатніх мотивів та належного їх обгрунтування, що є підставою для її скасування судом апеляційної інстанції відповідно до вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України.
Апелянт вказує на те, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі безпідставно не вказано яким критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України відповідає вилучене майно, тобто не доведено, що ці об'єкти були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, як і не зазначено з метою попередження яких саме наслідків здійснено вилучення майна.
Слідчим суддею не взято до уваги, що керівнику або власнику майна ТОВ «МАП ТРАНС» не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 201-1, 4. З ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, жодна особа ТОВ «МАП ТРАНС» не є фігурантом кримінальної провадження № 72024102400000054 від 09.08.2024, натомість ТОВ «МАП ТРАНС» являється лише перевізником товарно-матеріальних цінностей «Пиломатеріали обрізні з хвойних порід, сосна, ґатунок 2-3, розміри: 37-87x87x3000 мм», загальної вартості 7 446 доларів США 12 центів, відповідно до митної декларації 25UA101020032374U3, що належать ТОВ «Алекс-груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 45867101).
Також апелянт зазначає, що слідчим суддею в порушення положень кримінального процесуального закону України здійснено розгляд клопотання про арешт майна від 09.10.2025 без повідомлення власника майна та його представника, та не направлено копію винесеної ухвали власнику майна, що є істотним і грубим процедурним порушенням, оскільки позбавляє особу можливості реалізувати право на захист і висловити заперечення проти арешту, право на які передбачено ст. 55 Конституції України та ст. 174 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що накладення арешту на майно ТОВ «МАП ТРАНС» не сприяє здійсненню повного та ефективного розслідування кримінального провадження, правові підстави для арешту майна відсутні, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні прокурором не доведена, ТОВ «МАП ТРАНС» не повідомлено про обґрунтовану підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, розумність та співмірність обмеження права власності не відповідає завданням кримінального провадження, існують негативні наслідки арешту майна для ТОВ «МАП ТРАНС» у вигляді безпідставного та необгрунтованого позбавлення права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому на праві приватної власності майном, ризики, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України відсутні та недоведені, а відтак законні підстави для арешту майна відсутні.
В судове засідання прокурор не з'явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином. Проте від прокурора ОСОБА_9 , надійшло клопотання про відкладення апеляційного розгляду, у зв'язку із тим, що прокурор ОСОБА_9 , з 05.12.2025 перебуває у щорічній відпустці та зайнятістю інших прокурорів, які входять до складу групи прокурорів у інших засіданнях та слідчих (процесуальних) діях.
Перевіривши дане клопотання, колегією суддів встановлено, що до нього не долучено жодного підтверджуючого документа на підтвердження зазначених у клопотанні причин не прибуття прокурорів з групи прокурорів в судове засідання.
Відтак, колегія суддів з урахуванням зазначеного, а також думки представників власників майна, які вважали за можливе проводити розгляд зазначених апеляційних скарг, без участі прокурора, прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи представників TURKERLERORMAN URUNLERIITN.IHR.TIC.LTD.STI - адвоката ОСОБА_6 та ТОВ «МАП ТРАНС» - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, з наведених в них підстав, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представників TURKERLERORMAN URUNLERIITN.IHR.TIC.LTD.STI - адвоката ОСОБА_6 та ТОВ «МАП ТРАНС» - адвоката ОСОБА_7 , не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням обставин, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року, які викладені в клопотанні представникаTURKERLER ORMANURUNLERI ITN.IHR.TIC.LTD.STI - адвоката ОСОБА_6 , колегія суддів вважає їх поважними, на підставі чого приходить до висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, що відділом детективів з розслідування кримінальних проваджень у інвестиційній сфері Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024102400000054 від 09.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-1, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Київською міською прокуратурою.
В межах даного кримінального провадження, 08.10.2025 прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , звернулась до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024102400000054 від 09.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-1, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, згідно переліку зазначеного в даному клопотанні.
На обґрунтування вимог даного клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до матеріалів СБ України, отримано інформацію щодо протиправної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності деревообробної галузі в лісовій сфері, а саме їх причетності до переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України.
Відповідно до ст. З Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2-1 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.
Відповідно до п.5 Порядку реалізації експериментального проекту щодо видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №483 визначено, що до заяви на видачу сертифіката додаються документи у тому числі ТТН-ліс та/або ТТН-ліс-продукція.
Так, на території м. Києва та Київської області, а також інших областей функціонують суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють закупівлю деревини невстановленого походження від різних фізичних осіб з різних областей за готівкові кошти та задля її легалізації використовують придбані ТТН-ліс (у інших суб'єктів господарської діяльності) без проведення товарних операцій з метою отримання дозвільної документації на експорт деревини та проведення експортних операцій з лісоматеріалами невстановленого походження.
Досудовим розслідуванням встановлено суб'єкти господарської діяльності, якими у продовж 2021-2025 років, здійснено продаж ТТН-ліс (є необхідними для отримання сертифікату про походження деревини, обов'язкового документу для експорту лісоматеріалів) та супровідної документації до них без проведення фактичних товарних операцій, а також встановлено суб'єкти господарської діяльності, які придбавши такі документи, здійснюють внесення до них недостовірних відомостей та у подальшому на підставі яких отримують від територіальних органів Держлісагенств - сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.
У подальшому, використовуючи документи, що містять недостовірні відомості здійснюється експорт лісоматеріалів незаконного походження, від чого отримується «надприбуток» та в той же час легалізовується валютна виручка, отримана за експорт викраденої деревини.
Внаслідок функціонування протиправного механізму на території Києва та Київської області та інших регіонів у продовж 2021-2025 років суб'єктами господарювання деревообробної галузі було легалізовано та незаконно експортовано ділову деревину порід дуб, ясен, сосна, береза, вільха у вигляді пиломатеріалів обрізних та необрізних, деревину дров'яну різних порід в особливо великих розмірах.
Так, під час досудового розслідування зібрано докази протиправної діяльності ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснює пошук суб'єктів господарювання - продавців фіктивних документів про походження деревини (ТТН-ліс та перехідних документів) без проведення товарних операцій (руху активів), із послідуючою передачею (за грошову винагороду) таких документів встановленим підприємствам експортерам, які в послідуючому на підставі таких документів отримували сертифікати походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів та здійснювали експорт незаконно придбаної деревини за підробленими документами.
Разом з цим, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 , який є керівником та засновником ТОВ «АЛЕКС-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 45867101, м. Житомир, майдан Путятинський, 2), 29 та 30 вересня 2025 року згідно ВМД 25UA1010200032374U3, 25UA1010200032531U2, в зоні діяльності Житомирської митниці (МП «Житомир-центральний») здійснив митне оформлення в режимі «експорт» товару - пиломатеріали обрізні з хвойних порід, сосна, гатунок 2-3, розмірами 37x87x87x3000 мм, виробник ТОВ «Алекс Груп ЛТД».
Так, встановлено, що ОСОБА_10 для отримання сертифікату №20250929-000091 від 29.09.2025 про походження пиломатеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів на товар «пиломатеріали обрізні з хвойних порід, сосна, гатунок 2-3, розмірами 37x87x3000 мм», використав придбані фіктивні ТТН-ліс (ТТН ЮСЕ 970845 від 29.11.2024, ЮСГ 270630 від 11.09.2024, ЛАФ 560007 від 10.01.2025, ЛАФ 290013 від 17.01.2025, ЛАП 370169, від 06.03.2025, ЛАП 200085 від 13.03.2025, ЛАФ 500241 від 07.05.2025) надані для ТОВ «Вікторі інтернешнл технолоджі» (код ЄДРПОУ 37792278, директор ОСОБА_11 ), без реального руху активів.
Разом з цим, встановлено, що 29.09.2025 ОСОБА_10 використовуючи вище вказані документи, шляхом електронного декларування, здійснено митне оформлення товару щодо експорту: «Пиломатеріали обрізні з хвойних порід, сосна, гатунок 2-3, розмірами:37- 87x87x3000 мм», загальною вартістю 7 446,12 USD, в адресу отримувачем продукції являється TURKELER ORMANITN.IHR.TIC.LTD.STI, про що свідчить митна декларація 25UA101020032374U3.
Встановлено, що експортером ТОВ «АЛЕКС-ГРУП ЛТД» в особі директора/засновника ОСОБА_10 здійснюється вивезення «Пиломатеріали обрізні з хвойних порід, сосна, гатунок 2-3, розмірами:37-87х87х3000 мм», згідно митної декларації 25UA101020032374U3, транспортним засобом з державним номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , через пункт пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці (UA408050, наразі перебуває в пункті пропуску).
Отже, досудовим розслідуванням встановлено переміщення через кордон України предметів контрабанди (Контрабанда лісоматеріалів та цінних порід дерев) з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів «Пиломатеріали обрізні з хвойних порід», підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять завідомо неправдиві відомості.
Відповідно до статті 83 Митного кодексу України, для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари;
2) сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту;
3) виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
4) у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).
Згідно із статтею 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:
1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;
2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;
3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;
4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;
5) відомості про товари:
а) найменування;
б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;
в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);
г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;
ґ) назва країни походження товарів (за наявності);
д) опис упаковки (кількість, вид);
е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;
є) фактурна вартість товарів;
ж) митна вартість товарів та метод її визначення;
з) відомості про уповноважені банки декларанта;
и) статистична вартість товарів;
6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів:
а) ставки митних платежів;
б) застосування пільг зі сплати митних платежів;
в) суми митних платежів;
г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу;
ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;
д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);
7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;
8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;
9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;
10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).
Не декларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, відповідно до статті 472 Митного кодексу України є порушенням митних правил, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Так, статтею 201-1 КК України передбачено відповідальність за «Контрабанда лісоматеріалів та цінних порід дерев».
Згідно диспозиції частини першої зазначеної статті, контрабандою є їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України.
Згідно диспозиції частини другої зазначеної статті, контрабандою є - та сама дія, вчинена за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за контрабанду, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі.
Згідно диспозиції частини третьої зазначеної статті, є дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі.
Відповідно до примітки до зазначеної статті, дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у великому розмірі у цій статті слід розуміти переміщення лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, а також лісоматеріалів необроблених, вартість яких у вісімнадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під переміщенням в особливо великому розмірі - вартість яких у тридцять шість і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 примітки до статті 201 Кримінального кодексу України, у статтях 201, 201-1, 201-3, 201-4, 305 цього Кодексу під переміщенням через митний кордон України предметів контрабанди з приховуванням від митного контролю слід розуміти умисне переміщення предметів контрабанди з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять завідомо неправдиві відомості, що підлягають обов'язковому декларуванню відповідно до законодавства з питань митної справи, та якщо зазначені документи та відомості необхідні для визначення розміру належних до сплати митних платежів та/або для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України.
Таким чином, при митному оформленні товарів в режимі «експорт» TOB «АЛЕКС- ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 45867101) в особі директора/засновника ОСОБА_10 вчиняються дії спрямовані на переміщення товарів (Пиломатеріали обрізні з хвойних порід) з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять завідомо неправдиві відомості, що підлягають обов'язковому декларуванню відповідно до законодавства з питань митної справи, та якщо зазначені документи та відомості необхідні для визначення розміру належних до сплати митних платежів, щодо експортера, походження товару, вартості товару та ін.
Враховуючи вищевикладене, у діях ОСОБА_10 директора/ засновника ТОВ «АЛЕКС-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 45867101) та інших осіб, наявні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 201-1 Кримінального кодексу України «Контрабанда лісоматеріалів та цінних порід дерев», у вигляді переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України, з поданням до митного органу, як підстави для переміщення товарів, документів (Сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, ТТН-ліс, декларації, контракти, CMR, інвойси, та ін.), які містять завідомо неправдиві відомості, що підлягають обов'язковому декларуванню відповідно до законодавства з питань митної справи.
07.10.2025 у кримінальному провадженні №72024102400000054 від 09.08.2024 визнано речовим доказом наступне майно, а саме:
1) товарно-матеріальні цінності «Пиломатеріали обрізні з хвойних порід, сосна, гатунок 2-3, розмірами: 37-87х87х3000 мм», загальною вартістю 7 446,12 USD, відповідно до митної декларації 25UA101020032374U3, яке експортується ТОВ «АЛЕКС-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 45867101);
2) транспортний засіб - сідловий тягач д.н.з. НОМЕР_1 (номер шасі НОМЕР_2 ) з напівпричепом тентовим д.н.з. НОМЕР_3 (номер шасі НОМЕР_4 ), що на праві власності зареєстровано за ТОВ «МАП ТРАНС» (код ЄДРПОУ 44883942), який є засобом вчинення кримінального правопорушення - контрабанда лісоматеріалів та цінних порід дерев.
На підставі вище зазначеного прокурор просив накласти арешт на зазначене майно, з метою збереження речових доказів в кримінальному провадженні.
09.10.2025 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на майно, із забороною відчуження, розпорядження, користування, а саме:
1) товарно-матеріальні цінності «Пиломатеріали обрізні з хвойних порід, сосна, гатунок 2-3, розмірами: 37-87х87х3000 мм», загальною вартістю 7 446,12 USD, відповідно до митної декларації 25UA101020032374U3, яке експортується ТОВ «АЛЕКС-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 45867101);
2) транспортний засіб - сідловий тягач д.н.з. НОМЕР_1 (номер шасі НОМЕР_2 ) з напівпричепом тентовим д.н.з. НОМЕР_3 (номер шасі НОМЕР_4 ), що на праві власності зареєстровано за ТОВ «МАП ТРАНС» (код ЄДРПОУ 44883942).
Розглядаючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 72024102400000054 від 09.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-1, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України та накладено арешт на вказане майно,слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та враховуючи, що майно на яке прокурор просив накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є речовим доказом, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та з метою попередження настання інших наслідків, а тому слідчий суддя вважав за необхідне вказане клопотання задовольнити.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 72024102400000054 від 09.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-1, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України та відношення до нього вказаного майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України та є речовим доказом в кримінальному провадженні № 72024102400000054 від 09.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-1, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційних скарг про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
При цьому, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянтів.
Твердження апелянтів про те, що слідчим суддею в порушення положень кримінально процесуального закону України здійснено розгляд клопотання про арешт майна від 09.10.2025 без повідомлення власників майна, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з положень ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційних скаргах обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги представника TURKERLER ORMAN URUNLERIITN.IHR.TIC.LTD.STI - адвоката ОСОБА_6 , ТОВ «МАП ТРАНС» - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Поновити представникуTURKERLER ORMANURUNLERI ITN.IHR.TIC.LTD.STI - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги представника TURKERLERORMAN URUNLERIITN.IHR.TIC.LTD.STI - адвоката ОСОБА_6 , ТОВ «МАП ТРАНС» - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4