справа № 760/8621/22
головуючий у суді І інстанції Ішуніна Л.М.
провадження № 22-ц/824/1085/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
08 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на заочне рішення Солом'янського районного суд міста Києва від 25 вересня 2023 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, -
У липні 2022 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість у сумі 206 916 грн 69 коп.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 червня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 35/07/840.
За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 60 000 дол США на строк з 18 червня 2007 року по 18 червня 2019 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 12,5% річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договори поруки від 18 червня 2007 року, відповідно до яких поручителі поручаються перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору № 35/07/840 від 18 червня 2007 року.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за кредитним договором та поручителями за договорами поруки, банк звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2011 року позов банку задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у сумі 744 651 грн 55 коп., яке набрало законної сили 23 червня 2011 року.
Разом з тим, з ухваленням рішенням про стягнення боргу, зобов'язання відповідачів сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Відтак, кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення до дати виконання рішення суду.
Тож, у зв'язку з невиконанням відповідачами рішення суду та кредитного договору, банк має право вимагати від відповідачів сплатити 206 916 грн 69 коп., з них: 3% річних від простроченої суми в сумі 67 010,01 грн за період з 09 лютого 2019 року по 08 лютого 2022 року; інфляційні втрати за період з 09 лютого 2019 року по 08 лютого 2022 року - 139 906 грн 67 коп., тому позивач звернувся до суду з указаними позовом за захистом своїх порушених прав.
Заочним рішенням Солом'янського районного суд міста Києва від 25 вересня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 3 % річних та інфляційні втрати в загальній сумі 206 916 грн 69 коп.
В частині позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, 02 травня 2024 року ПАТ АБ «Укргазбанк» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Солом'янського районного суд міста Києва від 25 вересня 2023 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 солідарно 3% річних та інфляційних нарахувань та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, не встановлено фактичних обставин справи, від яких залежить правильне застосування норм права та вирішення спору.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що у зв?язку з неналежним виконання відповідачами своїх зобов?язань за кредитним договором та поручителями за договорами поруки, банк звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2011 року у справі № 22-ц/2690/7537/11 позов банку задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованість у сумі 744 651 грн 55 коп. Рішення набрало законної сили 23 червня 2011 року.
Посилається на те, що правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов?язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Вказує, що зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13- (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гc18).
Зазначає, що, враховуючи позицію ВС, наявність або відсутність рішення суду про стягнення боргу з поручителя - ОСОБА_3 не припиняє його обов?язки за вище вказаним договором поруки, у тому числі, щодо сплати 3% річних, оскільки саме із-за позиції Верховного суду, замість процентів передбачених умовами кредитного договору нараховуються проценти передбачені статтею 625 ЦК України (постанови Великої Палати Верховного суду у справі №444/9519/12 та від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, № 12-16г22).
Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2011 році зобов?язання відповідачів сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов?язання.
На думку апелянта, кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення до дати виконання рішення суду.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов?язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Представник апелянта - Слісаренко Л.Л. в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просить скасувати заочне рішення Солом'янського районного суд міста Києва від 25 вересня 2023 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 солідарно 3% річних та інфляційних нарахувань та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Інші учасники у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Судом установлено, що 18 червня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 35/07/840, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 60 000 дол США на строк з 18 червня 2007 року по 18 червня 2019 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 12,5% річних (пункт 1.1. договору).
В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 18 червня 2007 року було укладено з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договори поруки, відповідно до яких поручителі поручаються перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 35/07/840 від 18 червня 2007 року (пункт 1.1. договорів поруки).
Згідно з частиною 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором і договором поруки, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2011 року у справі № 22-ц/2690/7537/11, яке набрало законної сили, стягнуто на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованість у сумі 744 651 грн 55 коп.
На підставі частини 4 статті 82 ЦПК України наявність заборгованості у визначеному рішенням Апеляційного суду міста Києва розмірі - не підлягає доказуванню.
Як вбачається з виписки з особового рахунку за вказаним кредитним договором, станом на 09 лютого 2019 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2011 року відповідачами ані в добровільному, ані в примусовому порядку не виконано, заборгованість не сплачена.
У зв'язку із невиконанням позичальником та поручителями умов кредитного договору і рішення суду, заочним рішенням Солом'янського районного суд міста Києва від 25 вересня 2023 року у цій справі встановлено, що у період часу з 09 лютого 2019 року по 08 лютого 2022 року в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існував юридичний обов'язок перед ПАТ АБ «Укргазбанк» здійснити відповідний платіж на виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2011 року. Грошове зобов'язання не виконано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України останні мають сплатити позивачу 3 % річних та інфляційні втрати.
Заочним рішенням Солом'янського районного суд міста Києва від 25 вересня 2023 року у цій справі стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 3 % річних та інфляційні втрати у загальній сумі 206 916 грн 69 коп.
Оскільки, в апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржуване рішення лише в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 3 % річних та інфляційних нарахувань, в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 3 % річних та інфляційні втрати у загальній сумі 206 916 грн 69 коп., - оскаржуване рішення в апеляційному порядку не переглядається.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є стягнення з ОСОБА_3 на підставі частини другої статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання, що виникло на підставі рішення Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2011 року у справі № 22-ц/2690/7537/11, яке набрало законної сили, а також за невиконання останнім як поручителем грошового зобов'язання, що виникло на підставі кредитного договору.
Відповідно до частин 1,2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц.
Аналіз зазначених норм, дає підстави дійти висновку про те, що на підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов'язання у зв'язку із стягненням заборгованості за кредитним договором, невиконання якого зумовлює застосування положень частини 2 статті 625 ЦК України.
Правовий аналіз норм статей 526, 599, 611, 625 ЦК України свідчить про те, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору та не звільняє боржника від цивільно-правової відповідальності, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.
Підсумовуючи вищевказане, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що на підставі рішення Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2011 року у справі № 22-ц/2690/7537/11 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 виникло грошове зобов'язання у зв'язку із стягненням заборгованості за кредитним договором, невиконання якого зумовлює застосування положень частини 2 статті 625 ЦК України, зокрема, при ухваленні зазначеного рішення ОСОБА_3 не був учасником справи, а обставини щодо наявності підстав для стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором не досліджувались.
Щодо наявності підстав для задоволення позову до ОСОБА_3 за невиконання останнім як поручителем грошового зобов'язання, що виникло на підставі кредитного договору, то апеляційним судом встановлено таке.
Як було встановлено вище, 18 червня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 35/07/840.
За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 60 000 дол США на строк з 18 червня 2007 року по 18 червня 2019 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 12,5% річних.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2011 року у справі № 22-ц/2690/7537/11, яке набрало законної сили, достроково стягнуто на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованість у сумі 744 651 грн 55 коп.
Отже, строк виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором настав у зв'язку з достроковим стягненням з боржника заборгованості за кредитним договором на підставі рішення суду.
В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 18 червня 2007 року було укладено з ОСОБА_3 договір поруки, відповідно до яких поручитель поручаються перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 35/07/840 від 18 червня 2007 року (пункт 1.1. договорів поруки).
Відповідно до пункту 5.2. договору поруки порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов'язання не визначений або визначений моментом вимоги, то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладення цього договору.
Звертаючись з позовом про стягнення з ОСОБА_3 на підставі частини другої статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання зобов'язання останнім як поручителем за кредитним договором, ПАТ АБ «Укргазбанк» не надав жодних доказів, що підтверджують виконання кредитором умов договору поруки (пункту 6.6 договору) та пред'явлення до ОСОБА_3 , як поручителя, вимоги протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Солом'янського районного суд міста Києва від 25 вересня 2023 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 3 % річних та інфляційних нарахувань - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 23 грудня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська