Номер провадження 2/754/5350/25
Справа №754/7526/25
Іменем України
12 листопада 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.
за участю представника позивача ОСОБА_1
за участю представниці відповідачки ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, ціна позову 68 638,88 грн,
Стислий виклад позиції сторін
14 травня 2025 року Позивач, ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Відповідачки, ОСОБА_4 , матеріальну шкоду у розмірі 53 638,88 грн, завдану залиття квартири, та моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн. Також Позивач просив відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Позов обгрунтовано тим, що квартиру, власником якої є Позивач, двічі 11 серпня 2024 року та 10 лютого 2025 року, було затоплено з квартири, яка належить Відповідачці, унаслідок цього було пошкоджено стелю, шпалери, підлогу та двері, на відновлення яких Позивач витратив власні кошти. Відповідачка частину збитків компенсувала добровільно, проте більша частина шкоди залишилася невідшкодованою. Загальний розмір матеріальних збитків становить 53 638,88 грн. Крім того, Позивач зазнав моральних страждань через постійні затоплення та усунення їх наслідків, тому просив стягнути з Відповідачки 15 000 грн моральної шкоди.
03 жовтня 2025 року адвокат Козачук Н.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_4 , подала відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних повністю з підстав недоведеності позовних вимог:
щодо відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири, що сталося 11.08.2024 року
1)у матеріалах справи відсутній акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) квартири АДРЕСА_1 , яке відбулось 11 серпня 2024;
2) акт від 14 серпня 2024 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року, оскільки обстеження проводилося без участі Відповідачки (власника квартири, з якої нібито сталося залиття). В акті не вказано характер залиття та його причини, тому він не підтверджує вину Відповідачки;
3) акт від 14.08.2024 року є неналежним доказом для визначення розміру шкоди (характеру та обсягу пошкодженого майна), оскільки за формою не відповідає формі дефектного акту щодо складу проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, затвердження проектно-кошторисної документації і визначення вартості ремонтів на всіх стадіях їх здійснення, що наведена у додатку до Листа Державного комітету України з будівництва та архітектури та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 24.02.2005 року № 7/8-134, № 4/3-260 (в акті відсутнє найменування робіт і витрат; одиниця виміру; кількість);
4) надані Позивачем товарні чеки та видаткові накладні на суму 12 840,17 грн містять перелік товарів, які не узгоджуються з характером та обсягами пошкоджень, зафіксованими в акті огляду від 14.08.2024 року. Товарні чеки з ТОВ "Епіцентр К" не є фіскальними, а товарний чек від ФОП на суму 4 500,00 грн оформлений із суттєвим порушенням законодавчих вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки він не містить: найменування господарської одиниці, адреса господарської одиниці, ІД податковий номер/ серія та номер паспорта, кількість товару (послуги), код товару, назву товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ, форма оплати, сума коштів, поточну дату, час проведення розрахунку.
щодо відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири, що сталося 10.02.2024 року
1) акти від 10.02.2025 та 12.02.2025 акти складено з порушенням прав Відповідача - без її попередження та без її присутності, про що зроблено відповідний запис на самому документі. Це позбавило власника можливості надати пояснення або зафіксувати реальний стан речей на момент події.
2) акт від 10.02.2025 є неналежним доказом, оскільки містить висновки про причину залиття (переобладнання системи та прорив труби у кв. АДРЕСА_2 ), зроблені без фактичного огляду цієї квартири, що підтверджується актом від 12.02.2025, де комісія визнала, що 10.02.2025 власника кв. АДРЕСА_2 не було вдома, а доступ до приміщення отримано лише 11.02.2025. Тобто висновки від 10.02.2025 ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах;
3) зі змісту актів випливає, що прорив стався на стояку гарячого водопостачання (ГВП) до першої запірної арматури. Ця ділянка труби належить до внутрішньобудинкових систем (спільного майна), за належний стан та обслуговування яких відповідає балансоутримувач будинку (ЖБК), а не власник квартири. ЖБК, як управитель багатоквартирного будинку несе відповідальність за водопостачання в середині будинку, починаючи від зовнішньої поверхні стіни будинку й закінчуючи трубою відгалуження, на якій розміщено першу водозапірну арматуру в приміщенні власника;
4) на думку Відповідачки залиття спірних приміщень сталося внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності) управителя будинку або виконавця послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем, а тому саме з нього підлягає стягненню на користь позивачів сума завданого матеріального збитку;
5) акту огляду (дефектного акту) від 20.02.2025 року не відповідає тій формі дефектного акту, яка наведена в Листі Державного комітету України з будівництва та архітектури та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 24.02.2005 року № 7/8-134, № 4/3-260, тому є неналежним доказом для визначення розміру відшкодування витрат, як майнової шкоди завданої внаслідок залиття квартири, яке сталося 10.02.2025;
6) звіт про оцінку № 86389 є неналежним доказом, оскільки не містить відомостей про укладення договору між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а також копії замовлення та довіреності Позивача на право укладати такий правочин. Акт, доданий до звіту, складено у відсутності Відповідачки та без необхідних вимірювань обсягів пошкоджень. Всупереч вимогам Національного стандарту № 1, акт огляду, на якому базується Звіт, фіксує лише факт пошкоджень, але не містить жодних вимірювань їх обсягів (площі, метражу)
16 жовтня 2025 року адвокат Сергійчук А.О., який діє в інтересах ОСОБА_3 , подав відповідь на відзив, в якому просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник стверджує, що долучені акти від 11 серпня 2024 року та 10 лютого 2025 року містять дату та місце складання, місце де трапилося затоплення, подію, що трапилася, а також причини залиття. Відсутність та не підписання акту Відповідачкою не впливає на його правильність. Ні чинне законодавство, ні судова практика не встановлюють єдиної форми акту, тому акти є належним доказом факту залиття квартири Позивача з вини Відповідачки.
Представник Позивача зазначив, що всі придбані матеріали, підтверджені товарними чеками, були фактично використані для ремонту після залиття квартири. Ці документи підтверджують факт оплати товару та його отримання, а тому є належними доказами понесених витрат. Посилання Відповідачки на норми Закону №265 є безпідставними, оскільки цей закон регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та звітності перед контролюючими органами. Закон не забороняє продавцям видавати товарні чеки окремо від фіскального документа, якщо вони містять інформацію про оплату та придбаний товар.
Крім того, Відповідачка не надала жодних доказів, що спростовують факт купівлі товарів або заперечують їх використання під час ремонту. Усі матеріали придбані саме для усунення пошкоджень, зафіксованих в акті від 14 серпня 2024 року, тому твердження Відповідачки про недоцільність таких витрат є лише припущеннями.
Щодо повторного залиття 10 лютого 2025 року Представник позивача зазначив, що звіт оцінювача №86389 складено сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності, який має відповідну кваліфікацію, а висновки оцінки є обґрунтованими. Відповідач не надала альтернативного звіту, рецензії чи доказів, які б спростовували викладене в оцінці, тому її заперечення є безпідставними.
Представник вказує, що залиття сталося саме з квартири Відповідачки, оскільки остання самовільно здійснила перепланування і втручання у систему гарячого водопостачання, через що відбулося протікання, тому вона є належним Відповідачем у справі.
21 жовтня 2025 року адвокат Козачук Н.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_4 , подала заперечення на відповідь на відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки:
1) акт від 14 серпня 2024 року не містить інформації про місце, де трапилось залиття та висновків щодо причин затоплення. Крім того, з акту вбачається, що квартира Відповідача фахівцями не обстежувалася, факт несправності сантехнічного обладнання у квартирі Відповідача не встановлено, тому цей акт за формою і змістом не відповідає встановленій формі;
2) акти від 10 лютого 2025 року та 12 лютого 2025 року не підтверджують належним чином факт залиття з її квартири, оскільки в них не визначено конкретне місце та причину протікання у системі ГВП. Комісією не зафіксовано, яка саме труба чи арматура дали пошкодження, відсутні фото або схема трубопроводу квартири АДРЕСА_2 , тому Позивач належно не зафіксував факт залиття квартири;
3) Позивач не довів, що придбані ним товари були необхідні для усунення пошкоджень після залиття квартири. Частина зазначених у чеках покупок (горшки, вазон, плитка, клей для плтки, драже тощо) не стосуються ремонту після залиття квартири 11 серпня 2024 року. Крім того, товарний чек на суму 4500,00 грн, виданий ФОП, не відповідає вимогам Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про захист прав споживачів";
4) звіт про оцінку №86389 не може вважатися належним доказом, оскільки матеріали справи не містять договору між Позивачем та суб'єктом оціночної діяльності. Ненадання копії замовлення, довіреності та підтвердження права замовника звертатися за оцінкою, свідчить про порушення процедури проведення оцінки та виключає можливість використання звіту як доказу.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Позивач є власником квартири АДРЕСА_3 (доказ - свідоцтво про право власності від 03.06.2004, видане Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).
Відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_2 в цьому ж будинку (доказ - лист №062/14-3273 від 27.03.2025, видане КП КМР "КП БТІ").
14 серпня 2024 року за фактом залиття квартири АДРЕСА_3 , що сталася 11 серпня 2024 року, комісією у складі голови комісії Грашенка О.Ю., інженера ОСОБА_6 , мешканця кв. АДРЕСА_4 ОСОБА_7 в присутності мешканця квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8 , було складено Акт про те, що на момент обстеження квартири АДРЕСА_1 виявлено:
?в коридорі на стіні між туалетом і ванною кімнатою сліди затікання на стелі ( в кутках справа та зліва, від дверей ванної кімнати до дверей туалету), вологі шпалери між дверима туалету та ванної кімнати ( знизу шпалери відклеєні де з внутрішньої сторони видно, що вони вологі). Із слів мешканки квартири - гаряча вода текла по стіні між туалетом і ванною;
?по довжині між туалетом і ванною знято плінтус, так як він був дуже мокрий і потрібно було витирати воду;
?із сторони ванної кімнати лиштва над дверима відстала - по краям дверей лиштва відстала на 1,0 - 1,5 см та місцями вздулась, так само і із сторони коридору. На стелі в ванній кімнаті пластикова вагонка;
?над дверима туалету (із сторони туалетної кімнати) зверху над дверима також лиштва відстала і частково вздулась;
?в коридорі напроти санвузлів на підлозі паркет-дошка, края якої почали підніматися ( при залитті там стояла калюжа);
?в холі, на підлозі, що межує з коридором напроти санвузлів (із слів мешканця кв. АДРЕСА_1 при залитті також була калюжа) на ширину 70 см вздовж від шафи-купе до стіни спальні, також пошкоджена паркетна дошка (відчувається коли по ній проходиш);
?на стіні були вологі шпалери та затекла розподільча коробка. На цій стіні станом на 14 серпня 2024 року 19:00 год була волога пляма на шпалерах.
З цим актом ознайомлені мешканці квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_8 , квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 , що підтверджується наявними у документі підписами.
Позивач з метою підтвердження понесених матеріальних збитків у зв'язку із затопленням квартири, що мало місце 11.08.2024, подав до суду докази, що підтверджують фактичні витрати на придбання матеріалів, що необхідні для проведення ремонтних робіт, а саме:
?товарний чек № Кнк/01-1688578 від 30.08.2024 у якому відображено придбання двох товарів, а саме: шпалери вінілові на фліз основі V.I.P Class B109 Діско 2 3695-01 1,06х10,05, кількістю 3.0000 шт, сума з ПДВ 1 860,00 грн; клей для шпалер Pattex Флізілін 95 г, кількістю 2.0000 шт, сума з ПДВ 99,00 грн.
?товарний чек № Кнк/01-1774686 від 11.09.2024 у якому відображено придбання, зокрема, клею еластифікованого для керамічної плитки та натурального каменю POLIMIN P-22 25 кг, кількістю 5.0000 шт, сума з ПДВ 1 494,50 грн;
?товарний чек № Кнк/К11-0912836 від 01.09.2024 у якому відображено придбання шпаклівки гіпсової старт+фініш 2 в 1 ALPOL Putz AG S23 5 кг, сума з ПДВ 133,00 грн;
?товарний чек № Кнк/01-1901286 від 30.09.2024 у якому відображено придбання, зокрема, двох товарів, а саме: фуга Ceresit CE33 Plus шов до 6 мм 124 темний беж 2 кг, кількістю 3.0000 шт, сума з ПДВ 531,00 грн; герметик силіконовий Ceresit CS 25 SILICOFLEXX карамель 280 мл, кількістю 1.0000 шт, сума з ПДВ 360,00 грн;
?товарний чек № Кнк/К11-1054024 від 23.09.2024 у якому відображено придбання трьох товарів, а саме: плівка захисна малярна 0,007 мкрн, кількістю 2.000 шт, сума з ПДВ 58,00 грн; плівка захисна 4х5 м (0.007), кількістю 2.0000 шт, сума з ПДВ 58,00 грн; мішок п/п 50х75, зелений, кількістю 3.0000 шт, сума з ПДВ 29,70 грн;
?видаткову накладну Ррз/01-0094859 від 30.09.2024 у якій відображено придбання плитки TIROL Бежевий 9F1920 150х600х8,5 (в уп. 14 од) кількістю 0,720, 8 шт, сума з ПДВ 359,28 грн;
?товарний чек № Кнк/01-1874538 від 26.09.2024 у якому відображено придбання клею еластифікованого для керамічної плитки та натурального каменю POLIMIN P-22 25 кг, кількістю 5.0000 шт, сума з ПДВ 1 494,50 грн;
?видаткову накладну Ррз/01-0089589 від 15.09.2024 у якій відображено придбання плитки TIROL Бежевий 9F1920 150х600х8,5 (в уп. 14 од) кількістю 14.040, 2 шт, сума з ПДВ 7005,96 грн;
?товарний чек № Кнк/01-1891503 від 29.09.2024 у якому відображено придбання, зокрема, клею еластифікованого для керамічної плитки та натурального каменю POLIMIN P-22 25 кг, кількістю 1.0000 шт, сума з ПДВ 298,90 грн; армованої стрічки INDUSTRIAL CARBON TAPE Чорна 48 ммх10м, кількістю 1.0000 шт, сума з ПДВ 108,00 грн;
?товарний чек № Кнк/01-1891503 від 29.09.2024 у якому відображено придбання, зокрема, клею еластифікованого для керамічної плитки та натурального каменю POLIMIN P-22 25 кг, кількістю 3.0000 шт, сума з ПДВ 818,04 грн.
Вищевказані товарні накладні та видаткові накладні видані ТОВ "Епіцентр К".
Також Позивач надав Суду товарний чек від 26.09.2024, виданий ФОП ОСОБА_9 . У ньому відображено придбання лиштви МОФ у кількості 10 шт по 250,00 грн і встановлення та порізка 2 000,00 грн. Загальна сума 4 500,00 грн.
Загальна сума товарів складає 19 207,88 грн.
Відповідочка відшкодувала Позивачу 3 000,00 грн матеріальної шкоди за залиття квартири, що мало місце 11 серпня 2024 року. Цю обставину участники справи не оспорюють.
10 лютого 2025 року головою ЖБК Грашенко О.Ю., слюсарем-сантехніком ОСОБА_10 , інженером ОСОБА_6 було складено Акт про те, що 10 лютого 2025 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_5 з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 (2-й поверх).
У цьому акті вказано:
?10 лютого 2025 року мешканець квартири АДРЕСА_1 о 19-25 год., повернувшись з роботи, виявив у себе в квартирі повторне затікання в ніші між санвузлами. О 20-10 год слюсарем було перекрито подачу гарячого водопостачання;
?власника квартири АДРЕСА_2 (2-ий поверх) не було вдома. В квартирі на 3-ому поверсі було сухо;
?за допомогою сусідів вдалося зв?язатися з власником квартири АДРЕСА_2 , в квартирі знаходилась неповнолітня дитина, та з?ясувати, що залиття відбувається саме з квартири АДРЕСА_2 ;
?при виконанні перепланування в квартирі АДРЕСА_2 площу санвузлів було збільшено за рахунок демонтажу проектних стін санвузлів та перенесення стіни в сторону коридору. Також було перероблено систему підключення гарячого водопостачання;
?після залиття з переробленої системи гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 , що сталося 6 м-ців тому (11.08.24р.) в місці протікання було встановлено хомут;
?обстеживши квартиру АДРЕСА_1 виявлено затікання в тому самому місці, як і 6 м-ців тому. Вода текла по стіні між туалетом і ванною кімнатою ( були мокрі шпалери)
?при вході до ванної кімнати було поставлено миску тому, що капало з лиштви дверного блоку. На стелі, в коридорі навпроти санвузлів, також почали проступати вологі плями;
?в ванній кімнаті на стелі з пластикової вагонки начала проступать цвіль;
?після попереднього залиття мешканцями було зроблено ремонт: поклеєні нові якісні шпалери в коридорі навпроти санвузла; знято ламінат та укладено в коридорі навпроти санвузлів кахельну плитку; замінено гіпсокартонний простінок між туалетом та ванною; зроблено віконце в ніші де проходить загальні труби холодного та гарячого водопостачання;
?попередній висновок: причина залиття - прорив труби в системі гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 .
З цим актом ознайомлені мешканці квартир АДРЕСА_6 . Відповідачка надала свої зауваження, вказала, що акт складений без її попередження, і без її присутності.
12 лютого 2025 року головою ЖБК Грашенко О.Ю., слюсарем-сантехніком ОСОБА_10 , інженером ОСОБА_6 було складено Акт про те, що 10 лютого 2025 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_5 з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 (2-й поверх).
У цьому акті вказано:
?10 лютого 2025 року мешканець квартири АДРЕСА_1 о 19-25 год., повернувшись з роботи, виявив у себе в квартирі повторне затікання в ніші між санвузлами. О 20-10 год слюсарем було перекрито подачу гарячого водопостачання;
?10 лютого 2025 року була обстежена квартира АДРЕСА_1 на предмет залиття та складено акт. Власника квартири АДРЕСА_2 не було вдома;
?10 лютого 2025 року голова ЖБК Гращенко О.Ю. (в телефонній розмові) рекомендував власниці квартири АДРЕСА_2 бригаду сантехніків та зварювальника, які виконують роботи по усуненню затікання та при необхідності виконання зварювальних робіт;
?10 лютого 2025 року було обстежено квартиру АДРЕСА_2 , встановлено місце протікання в системі гарячого водопостачання, з якого і відбулось затікання нижче розташованої квартири АДРЕСА_1 ;
?при виконанні перепланування в квартирі АДРЕСА_2 площу санвузлів було збільшено за рахунок демонтажу проектних стін санвузлів та перенесення стіни в сторону коридору. Також було перероблено систему підключення гарячого водопостачання в ванній кімнаті;
?із слів власниці квартири АДРЕСА_2 вищевказані роботи були виконані попередніми власниками цієї квартири, а вона купила квартиру вже з переплануванням. Надати технічний паспорт квартири відразу вона не змогла, повідомивши, що надасть потім;
?6 м-ців тому (11.08.24.) було залиття квартири АДРЕСА_1 з переробленої системи гарячого водопостачання в ванній кімнаті в квартирі АДРЕСА_2 ;
?в зв?язку з тим, що ніша між санвузлами, в якій проходять стояки труб холодного та гарячого водопостачання, була зашита без доступу до труб, було вирізано отвір, через який вдалося поставити хомут. Тоді, із слів власниці квартири АДРЕСА_2 була дірочка незначка - "як голочка";
?11 лютого 2025 року обстеживши квартиру АДРЕСА_2 було виявлено затікання в місці, поряд з хомутом. Біля місця затікання, яке розташовано близько 1.40 м від підлоги, поставлено декілька пластикових пляшок, щоб капала вода в лоток;
?власниця квартири АДРЕСА_2 повідомила, що приходили працівники, яких їй рекомендував голова ЖБК, але вона їм відмовила. Вони не погодилися робити доступу до місця затікання так, як вона хотіла. Вона прийняла спробу це питання вирішити самостійно з залученням інших спеціалістів;
?12 лютого 2025 року роботи по заміні частини труби (близько 15 см), де був хомут та нове місце затікання. були виконані. Із слів власниці квартири були виконані зварювальні роботи;
?причина залиття - прорив труби в системі гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 .
Відповідачка в акті від 12 лютого 2025 року зробила застереження про те, що акт складено без її повідомлення та без її присутності. Також вона вказала, що "Було рекомендовано не зварювальників, а сантехніків, які були не компетентні і не знали, що робити".
20 лютого 2025 року за фактом залиття квартири АДРЕСА_3 , що сталася 10 лютого 2025 року, комісія у складі представників ЖБК "Річковик-1": голови комісії Грашенка О.Ю., інженера ОСОБА_6 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_10 в присутності мешканки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8 , представника потерпілої сторони, адвоката Сергійчука А.О., обстежили квартиру АДРЕСА_1 (1-ий поверх) після залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 (2-ий поверх), що відбулося 10 лютого 2025 року та складено відповідний акт про наслідки залиття.
У цьому акті вказано:
?причиною залиття квартири АДРЕСА_1 було - прорив труби в системі гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 внаслідок виконаного перепланування системи гарячого водопостачання та незадовільно виконаного ремонту частини труби, врізаної в загальний стояк системи гарячого водопостачання, після попереднього залиття;
?при перевірці квартири АДРЕСА_1 , через 10 днів після залиття, виявлено наступне: шпалери на стіні суміжній із стелею, між санвузлами, зверху промокли, а під ними частково відстала штукатурка - довжиною до 1.0м, шириною до 15-20 см. під шпалерами в цьому місці знаходиться розподільча коробка електроенергії по квартирі;
?над дверима ванної кімнати, де текла вода, в кутку відклеїлась шпалера та під нею деформувався гіпсокартон внаслідок дії вологи;
?зверху в коридорі, кутку між ванною кімнатою та коридором, шпалера відстала;
?на стелі між санвузлами пляма від затікання приблизно 1,0мx0,2м;
?у ванній кімнаті знято пластикову вагонку під якою по всьому периметру стелі та стіни плісень;
?знято лиштву навколо дверей в ванній кімнаті, так як вона була волога та з внутрішньої сторони почорніла;
?лиштва дверей туалету зверху відстала та трохи деформувалась;
?в коридорі, сумісному з коридором, розміщеним біля санвузлів, справа над аркою, з'явилась на шпалерах нова невелика пляма (зліва над дверима велика пляма на шпалерах з попереднього залиття).
Відповідачка в акті від 20 лютого 2025 року зробила застереження про те, що "акт складено без її повідомлення та без її присутності. Вказані в акті показання від 20 лютого 2025 року повторюються в акті ті саме, які вказані в акті від 14 серпня 2024 року і не були (нерозбірливо написано). Також в акті від 10 лютого 2025 року вказано, що ремонт проведений тільки:
?заміна шпалерів;
?замінено (нерозбірливо написано) плитку;
?замінено гіпсокартон між душем та туалетом".
На замовлення ОСОБА_1 , який є представником Позивача у справі, суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_5 склав звіт про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття від 15 квітня 2025 року.
Згідно з цим звітом розмір матеріальних збитків становить 34 431,00 грн, в тому числі ПДВ. Розмір збитків визначено, як вартість матеріалів, ремонтно-відновлювальних робіт з урахуванням величини фізичного зносу.
При складанні звіту 15 квітня 2025 року був також складений акт № 86389 огляду та обстеження будівлі, будинку, споруди та встановлення стану майна (квартири АДРЕСА_1 ). Цим актом зафіксовано, що внаслідок залиття трьохкімнатної квартири було виявлено пошкодження оздоблення квартири,а саме:
1.Приміщення коридору №1, 10.5 кв.м (ремонт був зроблений давно) 1.1 Шпалери на стіні мають жовту пляму 0,40*0,50 над дверима внаслідок залиття.
2.Приміщення коридору №3, 4.7 кв. (ремонт був зроблений в 2024 році,надано товарні чеки) 2.1 Стеля має сліди від залиття ,пошкоджена фарба та штукатурка 2.2 Стельовий багет має жовті плями 2.3 Відклеювання,сліди залиття шпалер на стінах 2.4 Стіна з гіпсокартону між дверима ванної та туалетом має сліди пошкодження 2.5 Дверні налічники з обох сторін деформовані,залиті водою (туалет,ванна кімната
3.Приміщення ванної кімнати №4, 2.5 кв.(ремонт був зроблений давно) 3.1 ОСОБА_11 ванної кімнати з пластикової вагонки,має сліди та під час демонтажу вагонки виявлено на стелі сліди схожі на грибкові сліди. 3.2 Стіни потребують промивання та антисептування стін.
Цей акт акт підписано оцінювачем та представником Позивача, ОСОБА_1 .
Допитана у судовому засіданні свідок, ОСОБА_6 , яка 3 роки працює інженером у ЖБК (до цього була його головою ЖБК), у судовому засіданні пояснила, що добре обізнана зі станом квартири АДРЕСА_2 , яка раніше задавалась в оренду подобово.
10 лютого 2025 року у квартирі АДРЕСА_2 , коли сталась подія залиття, у квартирі перебував безпосередньо голова кооперативу та слюсар, оскільки йому повідомили про повторне затоплення квартири, що розташована нижче. З його слів, того дня квартиру йому відкрила дитина, яка проживає з Відповідачкою, а потім на наступний день свідок особисто оглядала зазначену квартиру 11 лютого 2025 року після факту залиття (робила фото фіксацію) та встановила візуально, що в приміщенні було проведено перепланування: збільшено площу туалету та ванної кімнати, а також перенесено труби, здійснила заміну частини труби (в оцинковку вставила частину чорну пластикову трубу, щоб врізатися та збільшити площу).
Свідок особисто не була присутня 10 лютого 2025 року у квартирах АДРЕСА_6 , оскільки це сталось ввечері (там були інші представники ЖБК, зокрема голова ЖБК), проте здійснила огляд на наступний день.
Свідок зазначила, що місцем протікання (і в перший і другий раз, коли сталось залиття) є стик чорної труби та оцинкованої труби, що знаходиться у зоні проведених робіт. Представник ЖБК просили власницю квартири надати документи на перепланування в системі, документи надані не були.
Під час комісійного обстеження квартири АДРЕСА_2 , яке відбулося 11 лютого 2025 року, Відповідачка була присутня, однак свою вину заперечувала. Вона посилалася на незначний характер витоку (лише "крапельки води") та стверджувала, що розрахувалася з потерпілими за попередній випадок. Водночас Свідок пояснила, що припинення течі було зумовлене перекриттям водопостачання слюсарем після аварії.
Додатково Свідок повідомила, що після події, що сталась раніше, 11 серпня 2024 року, представники ЖБК склали акт обстеження квартири АДРЕСА_1 , проте не складали акт про наслідки залиття, оскільки мешканці між собою самостійно домовлялись. Причиною залиття була та саме, що й 10 лютого 2025 року. Свідок була особисто в квартирах АДРЕСА_6 у серпні 2024 року, проте в акті від 14 серпня 2024 року це не зазначено, оскільки повторний акт про наслідки не складався (сторони почали домовлятися між собою, що є звичайною практикою).
З показів Свідка вбачається, що вона вживала неодноразових заходів для повідомлення мешканки квартири АДРЕСА_2 про складання актів за фактом події 10 лютого 2025 року, зокрема шляхом особистих візитів та телефонних дзвінків, однак Відповідачка висловила, що не зможе бути присутня під час складання актів, оскільки перебуває на роботі. Свідок пропонувала прийти до неї в суботу для підписання актів, проте отримала відмову. Мешканка квартири відмовлялась брати акт. Підписала та повернула акти після неодноразових звернень.
Під час розгляду справи у суді представник надав докази, з яких встановлено, що Позивач пропонував Відповідачці направити уповноваженого представника або прибути самій для огляду стану квартири після залиття, оскільки ремонт не було проведено (лист -повідомлення № 09/25/2 від 11.04.2025 з доказами направлення), а Відповідачка заперечувала щодо обсягу та характеру пошкодження, що впливає на розмір збитків, з тієї причини, зокрема, що вона не мала доступу до квартири. Також між сторонами було листування у месенджері Viber у вересні 2025 року (в межах спроб мирного врегулювання судового спору), зокрема, Відповідачка запрошувалась на огляд квартири АДРЕСА_1 на 29.09.2025 о 20:00, також їй було запропоновано визначити свою дату. Відповідачка мала реальну можливість оглянути квартиру 29.09.2025 або узгодити інший час, однак правом на участь в огляді не скористалася. Сторони не досягли згоди щодо врегулювання спору мирним шляхом. У судовому засіданні представник Відповідачки не пояснила причини відмови здійснити огляд квартири.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Згідно з статтею 151 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно статті 322 ЦК України тягар утримання майна лежить на власнику майна.
Отже, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов'язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на Відповідачку, з квартири якої мало місце затоплення квартири, покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Відповідачка,як власник квартири розташованої над квартирою Позивача, заперечуючи проти позову, не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири Позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири Позивача, не заявляли та не надали інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є її процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди (постанови Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц, провадження № 61-28098св18, від 19 лютого 2020 року у справі № 369/8038/17, від 27 травня 2021 року у справі № 761/12945/19).
Суд неоднаразово роз'яснював Відповідачці та її представнику про право заявити клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи для встановлення причин залиття або надати з цього питання висновку експерта, складеного, відповідно до статті 106 ЦПК України, на її замовлення. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Факт залиття квартири Позивача з вини Відповідачки, що сталось 11.08.2024, підтверджується актом складений комісією про обстеження квартири АДРЕСА_1 після залиття, в якому зафіксовано, що затоплення сталося з квартири АДРЕСА_2 , а також наведено перелік пошкоджень. Відповідачка ознайомлена з цим актом, підписала його без зауважень.
Відповідачка сплатила Позивачу 3000,00 грн як компенсацію матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, що мало місце 11 серпня 2024 року. Цей факт учасники справи не оспорюють. У судовому засіданні Відповідачка також визнала, що подія залиття 11 серпня 2024 року мала місце.
Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській правовій максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
У цивільному праві діє принцип добросовісності, тому особа, яка добровільно відшкодовула шкоду (навіть частково), своїми "конклюдентними діями" визнала як факт події, так і свою причетність до події. Сплата коштів підтверджує, що Відповідачка усвідомлювала, що джерело залиття знаходилося в її зоні відповідальності, тому себе не бере до уваги заперечення Відповідачки щодо порушення складання акту від 14 серпня 2024 року в аспекті невідповідності його вимогам, встановленим пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибуткової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.
Суд зауважує, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина друга статті 89 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Суд вважає, що акт від 14 серпня 2024 року є належним доказом (містить інформацію щодо предмету доказування у справах про делікт: наявність шкоди (майнових збитків); протиправність поведінки заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та поведінкою; вина заподіювача), оскільки в ньому зафіксовано інформацію про конкретні пошкодження майна Позивача станом на 14.08.2024: "сліди затікання на стелі", "вологі шпалери", "здуття лиштви", "підняття країв паркетної дошки", "волога пляма на шпалерах". Ця інформація стосується предмета доказування, оскільки підтверджує факт пошкодження майна у квартирі Позивача (наявність шкоди). Акт містить відомості про обставини, які мають значення для справи (факт та локалізацію пошкоджень), що впливає на визначення розміру збитків.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).
Правила утримання жилих будинків та прибуткової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, не є законом, тому невідповідність акту вимогам цих Правил не може бути підставою для визнання його недопустим доказом.
Суд вважає, що формальні недоліки та відступлення від вимог Правил № 76 при складанні акту комісією, що не залежить від дій Позивача, у даному конкретному випадку не нівелюють доказового значення цього документа. За таких обставин, підстави для визнання акта від 14.08.2024 року недопустимим доказом у розумінні статті 78 ЦПК України відсутні,
Натомість, невідповідність акту про залиття затвердженій формі, за наявності інших доказів, визначених статтею 76 ЦПК України, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття, у разі доведеності факту залиття. При цьому, слід врахувати, що Відповідачкою оспорюється форма даного акту, а не саму подію залиття.
Водночас достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
За висновком суду в частині встановлення підстав відповідальності Відповідачки акт від 14.08.2024 у сукупності з безспірним фактом добровільної сплати Відповідачкою коштів є достатніми доказами. Застосовуючи доктрину venire contra factum proprium, суд відхиляє доводи Відповідача про недоведеність її вини, оскільки такі доводи суперечать її попередній добросовісній поведінці (виплаті відшкодування).
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (стаття 623 ЦК України).
Проаналізувавши надані Позивачем первинні документи у співставленні з актом комісійного обстеження від 14.08.2024 року, Суд дійшов висновку, що належними доказами, які підтверджують витрати Позивача на відновлення пошкодженого майна, є лише чеки на загальну суму 7 736,70 грн.
Акт від 14.08.2024 фіксує пошкодження: "вологі шпалери між дверима туалету та ванної кімнати", "волога пляма на шпалерах", тому є обгрунтованими витрати на придбання матеріалів для відновлення стін у сумі 2 092,00 грн (чек № Кнк/01-1688578 (шпалери) - 1 860,00 грн; чек № Кнк/01-1688578 (клей для шпалер) - 99,00 грн; чек № Кнк/К11-0912836 (шпаклівка) - 133,00 грн).
Акт від 14.08.2024 також фіксує пошкодження: "лиштва над дверима відстала та місцями вздулась", тому обґрунтованими є витрати для придбання матеріалів, необхідних для заміни пошкодженої лиштви у сумі 4 500,00 грн. Суд визнає належним та допустим чек ФОП ОСОБА_9 , що підтверджує відповідні витрати Позивача.
Заперечення Відповідачки щодо невідповідності чека вимогам Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суд відхиляє, оскільки Позивач як звичайний споживач не має повноважень та обов'язку контролювати дотримання продавцем законодавства про РРО. Водночас у цивільних правовідносинах товарний чек, навіть рукописний, є письмовим документом, який підтверджує укладення договору купівлі-продажу/надання послуг та факт розрахунку. Наданий товарний чек є письмовим документом, який містить основні реквізити, необхідні для ідентифікації господарської операції: дату, назву продавця (ФОП), найменування товару/послуги, їх ціну та загальну вартість, а також підпис особи, яка прийняла кошти. Таким чином, цей документ відповідає ознакам письмового доказу (стаття 95 ЦПК України) та підтверджує факт передачі грошових коштів від Позивача продавцю на виконання оплатного правочину. Можливі порушення продавцем порядку оформлення розрахункових операцій не спростовують самого факту сплати коштів Позивачем та не можуть бути підставою для покладення на нього негативних наслідків у вигляді невизнання його витрат при вирішенні спору про відшкодування його витрат. Такі порушення стосується податкових (фіскальних) правовідносин, а не цивільних, що виникли між сторонами з приводу відшкодування витрат, понесених на відновлення пошкодженого майна.
Враховуючи необхідність захисту майна під час ремонту та відновлення герметичності швів у санвузлі (де зафіксовано затікання), обгрунтованими також є витрати на супутні матеріали (розхідники) у сумі 1144,70 грн (чек № Кнк/К11-1054024 (плівка захисна, мішки) - 145,70 грн; чек № Кнк/01-1901286 (фуга, герметик силіконовий) - 891,00 грн; чек № Кнк/01-1891503 (стрічка армована) - 108,00 грн).
Решта витрат, заявлених Позивачем, стосується придбання керамічної плитки та клею для плитки (чеки № Ррз/01-0089589 на 7005,96 грн та № Ррз/01-0094859 на 359,28 грн). Ці витрати є необґрунтованими, оскільки акт від 14.08.2024 фіксує пошкодження паркетної дошки, а не плитки. Позивач не надав доказів того, що відновлення паркету було неможливим, і що укладання плитки було єдиним способом усунення наслідків залиття. Відтак, витрати на плитку виходять за межі необхідних реальних збитків, які підлягають відшкодуванню Відповідачем.
Доводи Відповідачки про те, що у справі відсутні докази на підтвердження того, що шкода заподіяна Позивачки внаслідок протиправної поведінки Відповідача, є безпідставними, оскільки власник квартири несе обов'язки щодо належного утримання та експлуатації квартири та її складових частин, зокрема, - сантехнічного обладнання та мережі водовідведення квартири, У даному випадку причина залиття - самостійне перепланування системи гарячого водопостачання, і відсутність на це відповідних документів. Відповідачка не надала жодних на підтвердження того, що таке перепланування не було виконано або було виконао відповідно до вимог закону.
Отже, з огляду на те, що доведений розмір збитків становить 7 736,70 грн, і Відповідачка вже добровільно сплатила Позиваеві 3 000,00 грн, вона має обов'язок відшкодувати витрати, що поніс Позивач внаслідок події, що сталась 11.08.2024, різницю у сумі 4 736,70 грн, а не 16 207,88 грн, як безпідставно вимагає Позивач.
Вимоги Позивача про стягнення збитків у сумі 11471,18 грн, завданих подією залиття від 11 серпня 2024 року, є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами причинного зв'язку з подією залиття, а тому задоволенню не підлягають.
Щодо події, яка сталась 10 лютого 2025 року.
Суд визнає, що обставини факту залиття квартири АДРЕСА_1 з квартири поверхом вище підтверджуються актами від 10.02.20.25, 12.02.2025 та 20.02.2025, а також показами свідка, який був допитаний в судовому засіданні.
Суд не вбачає підстави визнавати такі докази недопустими та неналежними з підстав невідповідності та відсутності всіх відомостей згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибуткової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, а також з підстав складання цих актів без повідомлення та присутності Відповідачки, оскільки Судом встановлено, що безпосередньо в момент залиття Відповідачка була відсутня у квартирі (двері відчинала її дитини), що об'єктивно унеможливлювало її залучення до огляду. Вказана обставина не є підставою для звільнення від відповідальності за завдану шкоду, оскільки вже наступного дня огляд квартири було здійснено за її особистої присутності свідком. Відповідачка мала право подати всі свої зауваження щодо причини залиття, характеру пошкодження, тощо.
Доводи щодо відсутності Відповідачки під час складання актів не впливають на достовірність цих доказів, оскільки акти складені уповноваженими представниками кооперативу, і факти, що зафіксовані в акті Відповідачка не спростувала. Відповідачка була присутня під час огляду її квартири на наступний день, що підтверджує її обізнаність про встановлені причини залиття. Відповідачка в акті 12.02.2025 року власноруч написала, що "Було рекомендовано не зварювальників, а сантехніків, які були не компетентні і не знали, що робити", чим фактично визнала обставини втручання у систему водопостачання із залученням третіх осіб.
За висновком суду комісійні від 10.02.20.25, 12.02.2025 та 20.02.2025 є належним доказом, оскільки відображають фактичні обставини події, що мають істотне значення для справи.
Суд, дослідивши акти у сукупності з іншими доказами, зокрема: показами свідка, яка підтверджує обставини щодо факту події (залиття квартири), причини та наслідки, актом огляду та обстеження № 86389 від 15.04.205, що складався за участю оцінювача, дійшов висновку, що немає підстав вважати, що ці докази Позивач отримав з порушенням порядку, що істотно вплинуло на права Відповідачки.
Під час розгляду справи в суді Відповідачці надана можливість оглянути квартиру АДРЕСА_1 , заявити клопотання про призначення судової експертизи з метою з'ясування причини залиття та розміру збитків, проте Відповідачка відмовилася від вчинення цих дій.
Отже, Позивач, довів, що джерелом залиття його квартири, розташованої на нижньому поверсі, є квартира Відповідачки, яка розташована поверхом вище. Безпосередньою причиною залиття є прорив труби в системі гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 . Відсутність своєї вини у залитті квартири, що сталось 10 лютого 2025 року, Відповідачка не довела.
Відповідачка безпідставно вважає, що відповідальність за затоплення несе ЖБК, оскільки актом огляду та показами інженера кооперативу ОСОБА_6 встановлено, що місце протікання знаходиться саме в зоні перепланування та втручання у трубопровід у квартирі Відповідачки.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
У постанові від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20 Верховний Суд наголосив на необхідності застосування стандартів доказування та зауважив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню так, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від стандарту «достатність доказів», підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Застосовуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, Суд вважає, що Позивач довів факт завдання шкоди його майну внаслідок залиття, спричиненого діями Відповідачки. Натомість, Відповідачка не надала будь-яких доказів, які б могли виправдати її дії або спростувати її вину.
Щодо розміру збитків, завданих залиттям Суд бере до уваги звіт про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття від 15 квітня 2025 року.
Згідно з цим звітом розмір матеріальних збитків становить 34 431,00 грн, в тому числі ПДВ. Суд, оцінивши цей доказ, визнає його належним, допустим та достатнім доказом.
Суд відхиляє доводи Відповідачки про неналежність звіту № 86389, оскільки наданий звіт складений сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності з дотриманням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Звіт містить акт огляду, фотофіксацію пошкоджень, технічну документацію на квартиру та розрахунок вартості відновлювальних робіт. Закон не вимагає долучення до звіту копії договору, замовлення чи довіреності, а також не передбачає обов'язкової присутності Відповідачки під час огляду майна.
Суд виходить з того, що процес доказування будується на засадах змагальності. Позивачем надано належний письмовий доказ на підтвердження розміру збитків. Водночас Відповідачка, заперечуючи проти заявленої суми, не надала жодних доказів (альтернативного звіту оцінювача чи кошторису) на її спростування. Скориставшись своїм правом не заявляти клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, незважаючи на роз'яснення Судом такого права, Відповідачка несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
За таких обставин, у Суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність розрахунків, наведених у Звіті. Водночас Суд не вбачає правові підстави для включення до суми відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 5 738,65 грн, що є непрямим податком, що сплачується покупцем при придбанні товарів чи послуг,
Позивачем не надано доказів фактичного проведення ремонту та оплати робіт/матеріалів з урахуванням ПДВ, тому стягнення цієї суми наперед є передчасним.
Отже, задоволенню підлягає лише вимоги про відшкодування вартість прямих витрат на відновлювальний ремонт без урахування ПДВ, суму 28692,35 грн. Натомість вимога про стягнення 5 738,65 грн, що становить суму ПДВ, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи викладене, Суд визнає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в загальному розмірі 33 429,05 грн.
щодо моральної шкоди
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частинами 2 - 4 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Зважаючи на протиправні дії Відповідачки, які призвели до матеріальних збитків Позивача та спричинили негативні наслідки для його життя, зокрема, повторне залиття квартири, Суд вважає обґрунтованим розмір моральної шкоди - 5000,00 грн.
Розподіл судових витрат
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина дев'ята статті 141 ЦПК України)
Позивач поніс такі витрати: судовий збір у розмірі 3028 грн, який покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також витрати за проведення незалежної оцінки визначення вартості матеріальних збитків у розмірі 3000,00 грн (акт № 75562 від 05.05.2025. Спір виник внаслідок неправильних дій відповідачки, висновок експерта вона спростувала, суд визнав обґрунтованим розмір збитків, визначений у цьому висновку, тому судові витрати, пов'язані з оплатою 3000,00 грн витрат за проведення оцінки, покладаються на Відповідачку.
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, Суд
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 33 429,05 грн - майнової шкоди, 5 000,00 грн моральної шкоди. Всього 38 429,05 грн.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 3000,00 грн витрати за проведення оцінки вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття, 675,80 грн судовий збір. Всього 3675,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач (Стягувач) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач (Боржник) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне рішення складено та підписано- 24 грудня 2025 року.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО